№6(ст.27), №6 (ст.30),№8(ст.50), №4(ст.56), №5(ст.59), №5(ст.85), №6(ст.89), №7(ст.92) | №6 (ст.13), №6 (ст.15), №5(ст.17), №6 (ст. 20), №7 (ст. 62)

4.На поділ фігур та на складання фігур із паличок | №5(ст.8), №8(ст.26), №8(ст.28),№7(ст.32), №8(ст.35), №8(ст.48), 37(ст.51), №9(ст.87),№6(ст.91) | №8(ст.13), №7(ст.20 з коментарем), №8(ст.27), №7(ст.52), №8(ст.55),№8(ст.59) | №7(ст. 4), №6(ст.29),№7 (ст.36),№7 (ст. 48)

Таблиця № -

Добірка нетрадиційних форм з логічним навантаженням (за підручниками “Логіка” Митника О.Я.)

Нетрадиційні форми | 2 клас | 3 клас | 4 клас

1.Анаграми | №2(ст.52), №3(ст.60 з коментарем)

2.Ребуси | №1(ст.78 з коментарем), №2(ст.79), №3(ст.79), №1(ст.81), №2(ст.81), №1(ст.86), №1(ст.95), №4(ст.95) | №6(ст.31), №6(ст.72), №6(ст.62),

3.Лабіринти | №3(ст.13),№4(ст.24 з коментарем), №5(ст.83),№2(ст.85) | №7(ст.7), №5(ст.20), №7(ст.30), №7(ст.54) | №6(ст.5)

4.Кросворди

Таблиця № -

Добірка задач з логічним навантаженням за підручниками «Логіка»

Митник О.Я.

Види задач

2 клас | 3 клас | 4 клас

1. На виконання логічних операцій | №1(ст.6), №7(ст.11), №1(ст.27), №2(ст.27), №3(ст.27), №4(ст.27), №5(ст.27), №6(ст.27), №1(ст.29), №2(ст.29), №3(ст.29), №4(ст.29),

№1(ст.31), №2(ст.31), №3(ст.31), №4(ст.31), №5(ст.31), №1(ст.33), №2(ст.33), №3(ст.33), №5(ст.34), №6(ст.34), №4(ст.37), №5(ст.37), №6(ст.37), №7(ст.37), №7(ст.41) | №7(ст.62), №8(ст.98), №9(ст.99), №4(ст.29) | №6(ст.4), №4(ст. 5), №4(ст..12), №3(ст. 24), №4(ст.24), №4(ст. 30), №5(ст. 30), №1(ст. 32), №3(ст. 37), №2(ст. 41), №5(ст. 42)

2. На розподіл | №1(ст.16), №7(ст.18), №6(ст.21), №5(ст.25), №6(ст.25), №5(ст.29) | №4(ст.9), №5(ст.11), №5(ст.54), №3(ст.90) | №(ст.9), №5( ст.29), №6(ст.57)

4. Геометричні | №3(ст.7), №5(ст.8), №2(ст.20), №3(ст.38), №6(ст.50) | №6(ст.40), №1(ст.58), №5(ст.77), №4(ст.90), №7(ст.94), №5(ст.96) | №6(ст.. 13), №6(ст. 15), №7(ст. 17), №6(ст.23),№7(ст. 26), №7( ст. 31), №6(ст. 32), №7(ст. 32), №7(ст. 50)

Уроки логіки суттєво допомагають вчителеві розвинути в учнів усі мисленнєві операції, пошуково-перетворювальний стиль мислення, виховати мотивацію досягнення успіху, необхідну кожному як у навчанні, так і в житті. Діти, які вивчають логіку, відрізняються від своїх однолітків глибшим розумовим розвитком, культурою мовлення - висловлюють думку мовними засобами чітко, точно і послідовно і переконливо, у них сформовані такі якості мислення, як самостійність, глибина думки, критичність, гнучкість, допитливість.

Обізнаність вчителя з основними правилами і законами логіки дає змогу користуватися зазначеними прийомами отриманих знань під час розв'язування проблемних ситуацій з будь-якої освітньої галузі, розвивати в учнів уміння застосовувати правила і закони логіки щодо аналізу подій, явищ, оцінки своїх і чужих думок, формулювати і приймати обґрунтовані рішення під час навчальних дискусій, знаходити раціональний вихід з скрутного становища.

У травні 2002 р. отримано гриф Міністерства освіти і науки України на нову програму з логіки для 2-4 класів та навчальний посібник "Логіка" для 2 класу, який вийшов друком у видавництві "Початкова школа". Ця книга започатковує певну систему ознайомлення учнів з провідними поняттями сучасної логіки, логічними діями та операціями, з основними видами логічних задач, правилами і принципами їх розв'язання [64, с.25].

Жабо Т. кандидат педагогічних наук, доцент Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка у своїй статті "Інтелектуальний розвиток молодших школярів у процесі навчання математики" говорить, що розвитку логічного мислення у початковій школі приділяється значна увага.

Значну роль у розвитку інтелектуальних здібностей молодших школярів відіграє вміння систематизувати об'єкти за їхніми зовнішніми властивостями, узагальнювати на основі порівняння, виділяти спільні ознаки, вибирати найбільш істотні. Для формування у дітей цих умінь необхідно залучати їх до активної і посильної участі у розв'язуванні відповідних завдань. Щоб цього досягнути, необхідно правильно добирати завдання, поступово ускладнюючи, а також синтезувати мислення, мовлення і дії дитини.

Інше важливе завдання в розвитку логічного мислення - формування у дітей орієнтації щодо співвідношення предметів у просторі. З огляду на це необхідно пропонувати їм завдання з використанням слів: ліворуч-праворуч, над-під, зверху-знизу, перед, між [34, с.46].

Логічні завдання не мають займати багато часу, інакше вони перетворюватимуться на нудні вправи.

Активне використання прийомів розумової діяльності у процесі засвоєння математичних знань дає змогу: залучити молодших школярів до активної пізнавальної діяльності, спрямованої на засвоєння елементів математики; сформувати у дітей вміння обґрунтовувати свої дії та критично оцінювати їх; підвищити якість засвоєння елементарних математичних понять; забезпечити зв'язок між початковою та середньою ланками навчання через підготовку до активної мислительної діяльності; розвинути творчий

Потенціал вчителя початкових класів, стимулювати його до самостійного складання завдань, розробки різноманітних форм і засобів організації навчальної діяльності.

1.3. КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАВДАНЬ З

ЛОГІЧНИМ НАВАНТАЖЕННЯМ

У Державному стандарті загальної середньої освіти зазначається: Ознайомлення школярів з математикою як особливим методом світопізнання, розуміння ними діалектичного зв'язку математики з дійсністю, уявлення про математичне моделювання сприяють розвитку їх наукового світогляду" [88, с.34].

Основною метою початкового курсу математики є комплексний розвиток особистості учня на засадах створення цікавої, змістовної, значущої з позицій загальних уявлень про навколишній світ системи математичних понять, навчання молодих школярів побудови, дослідження і застосування математичних моделей світу, що їх оточує, формування у них спеціальних умінь і навичок, необхідних у повсякденному житті.

Завдання початкового курсу математики: уточнення, поглиблення і розвиток сенсорних умінь молодих школярів; формування уявлень про натуральне число, обчислювальних навичок з натуральними числами і нулем; розв'язування задач, що розкривають зміст арифметичних дій і відношення менше на», «більше на», «менше в», «більше в»; формування уявлень про основні геометричні фігури і тіла, початкового досвіду вимірювань та обчислень геометричних величин, вироблення необхідних графічних уявлень; формування початкових умінь доказово міркувати і пояснювати свої дії та розвиток відповідних мовленнєвих умінь, пов'язаних