Існують різні наукові підходи до розуміння стресу. Найбільш популярною є теорія стресу, запропонована Г.Сельє. У рамках цієї теорії механізм виникнення стресу пояснюється в такий спосіб: усі біологічні організми мають життєво важливий вроджений механізм підтримки внутрішньої рівноваги і балансу. Сильні зовнішні подразники можуть порушити рівновагу. Організм реагує на це пристосувально-захисною реакцією. За допомогою порушення організм намагається пристосуватися до подразника. Це неспецифічне для організму порушення і є станом стресу. Однак можливості організму не безмежні і при сильному стресовому впливі людина швидко виснажується, що може привести до захворювання та інколи до сметрі людини [15, с.184].

Сучасні дослідники психологічних передумов підвладності стресам уникають глобальних типологій і концентрують увагу на певних патогенних компонентах психологічного складу особистості. Зокрема, О.Осадько виокремлює наступні компоненти: ворожість, яка супроводжується дратівливістю, цинізмом та недовірою до інших, тривожність, схильність до конкуренції тощо. Наприклад, вивчення наслідків урагану Хьюго засвідчило, що молодь, яка мала до урагану вищий рівень тривоги, ніж інші, виявилася більш схильною до формування тяжких стресових реакцій. Молоді люди, які переважно розглядають негативні події свого життя як такі, що перебувають поза їхнім контролем, мають тенденцію до формування тяжких стресових симптомів, на відміну від тих, що вміють контролювати події свого життя [26, с.7].

Залежно від виду стресора і характеру його впливу, виділяють різні види стресу, у найбільш загальній класифікації – стрес фізіологічний і стрес психологічний. На думку А.Маклакова, людина є соціальною істотою і в діяльності її інтегральних систем провідну роль відіграє психологічна сфера. Тому найчастіше саме психологічний стрес є найбільш важливим для процесу регуляції [20, с.458].

Схема 1.1. Класифікація видів стресу

Існує велика кількість класифікацій видів стресу. Зокрема, В.Розов виділяє такі види стресу:

За критерієм впливу на людину:

Емоційно-позитивний стрес, викликаний позитивними подіями. У людей з ослабленим здоров’ям навіть цей вид стресу може спровокувати негативні наслідки.

Емоційно-негативний стрес спричиняється негативними подіями. Він менш контрольований людиною, і тому більше небезпечний для здоров’я.

Залежно від строку навчання стреси поділяються на:

Короткочасні (гострий стрес), якому властива швидкість та несподіваність виникнення.

Довгострокові (хронічний) стрес. Він може бути наслідком гострого стресу, але часто виникає через незначні, слабо інтенсивні, але постійні множинні чинники.

За походженням і механізмом розвитку:

Фізіологічний стрес, для якого характерне опосередкування стресорів гомеостатичними фізіологічними механізмами. Він викликається такими стрес-чинниками, як біль, холод, спека, голод, спрага, фізичні перевантаження тощо.

Психологічний стрес опосередковується психологічними процесами оцінки передбачуваної загрози стресового стимулу і пошуком адекватної відповіді на цей стимул. Його викликають: обман, образа, погроза, небезпека, інформаційне перевантаження тощо. Психологічний стрес зазвичай поділяють на:

а). емоційний стрес, що має місце в ситуаціях, які загрожують безпеці людини (злочин, аварія, війна, важка хвороба), соціальному статусу, економічному благополуччю (втрата роботи), міжособистісним відносинам (сімейні проблеми тощо). При цьому різні його форми – імпульсивна, гальмова, генералізована – призводять до змін у перебігу психічних процесів, емоційних порушень, трансформації мотиваційної структури діяльності, порушень рухової та мовної поведінки [43, с.511].

б). інформаційний стрес виникає під час інформаційних перевантажень, коли людина, яка має велику відповідальність за наслідки своїх дій, не встигає приймати правильні рішення, відповідні рішення. Часто інформаційні стреси виникають в роботі диспетчерів, операторів технічних систем управління.

Крім того, ще виділяють такі види стресів, як: міжособистісний стрес, професійний стрес, фінансовий стрес, екологічний стрес, технологічний стрес, больовий стрес, бойовий стрес, травматичний і посттравматичний стрес тощо [32, с.10].

Стресових ситуацій в юності є дуже багато, і вони досить різноманітні. Одна і та сама стресогенна подія може по-різному впливати на молодих людей різного віку – все залежить від того, що вони вважають стресом. Д.Магнусеон провів дослідження, в яких 12-ти і 18-річних юнаків та дівчат попросили розповісти про три найбільш тривожні ситуації, які вони могли згадати й описати, – чому кожна ситуація викликала в них неспокій. Відповіді тих, хто ще не вступив у період юності, сконцентровувалися на фізичних особливостях ситуацій, зовнішніх тілесних наслідках і можливих зовнішніх покараннях. Молоді люди, навпаки, більше думали про психологічні наслідки як підстави для тривоги в кожній ситуації (наприклад передчуття сорому, усамітнення чи втрата особистісної цілісності) [9, с.288].

Стрес у дитинстві і юності, таким чином, є значним за своїм впливом і різноманітним за походженням. Він має також ситуативне коріння і може брати свій початок з особливостей розвитку. Природа його розвитку вимагає спеціального акцентування, особливо в контексті запобігання стресові, оскільки майстерний фахівець намагатиметься передбачити зміни, що спостерігатимуться у клієнта, ще до того, як вони з’являться. Він втрутиться на самому початку в перебіг стресових подій і братиме до уваги той факт, що позитивні зміни в індивіда можуть бути результатом як діючих сил розвитку, так і зусиль тих, хто здійснює психологічне втручання.

На думку А.Гольдштейна та В.Хомика, особливості, які асоціюються з ситуацією, джерело стресу і сама молода людина можуть суттєво відрізнятися. І, до того ж, встановлено: те, що переживається як стрес, змінюється зі зміною самого суспільства. У попередніх поколінь були проблеми соціального статусу, фінансової незалежності, позитивних емоцій. Невідомо, які