Показники студентів ІV-го курсу свідчать про кращу обізнаність молодих людей з навчальною програмою, вмінням раціонально використовувати свій час та здатністю адаптуватися до тих чи інших умов.

У результаті проведення методики на визначення рівня тривожності (за Ч.Спілбергером) серед студентів І-ІV курсів Педагогічного інституту, можна зробити висновок, що більшість студентів мають середній рівень тривожності, що становить близько 50% від загальної кількості опонентів. Біля 40% студентів мають високий рівень тривожності (Рис. 2.2).

Рис. 2.2. Діаграма рівня тривожності студентів І-ІV курсів Педагогічного інституту

У методиці, яку ми провели, досліджувані ставили досить високі бали таким пунктам, як сильне занепокоєння, коли думають про свої справи, невпевненість в собі, тривожність перед очікуваними труднощами та бентежність. Порівняно низькі бали відводилися таким пунктам, як врівноваженість, почуття безпеки, задоволеності життям. Тому для тривожних молодих людей характерна занижена самооцінка, незадоволеність життям. Щодо студентів вищого навчального закладу, то їхню тривожність викликає як надмірне завантаження навчальним матеріалом, так і особистісні проблеми. В зв’язку з цим спостерігається такий високий рівень тривожності серед студентів Педагогічного інституту.

Отже, провівши методику оцінки рівня особистісної тривожності (за Ч.Спілбергером), ми виявили досить високі показники тривожності серед студентів вищого навчального закладу. Часто молоді люди відчувають стурбованість, хвилювання, невпевненість, роздратування, нервозність, передчуття небезпеки, що і є психологічними проявами тривоги.

З метою визначення рівня обізнаності студентської молоді щодо ролі стресових станів та їх впливу на психологічне та фізичне здоров’я людини, ми провели анкетування серед студентів І-ІV курсів Педагогічного інституту (Додаток Б). Опрацювавши дані, ми виявили наступні результати.

Більшість студентів І-го курсу вважають, що стрес – це емоційний стан, коли людина пережила щось важке чи переживає в даний момент; дуже знервована, відчуває себе слабкою; коли людина не може думати чи щось робити через якусь травмуючу ситуацію. Інші студенти стверджують, що стрес – це нервове, емоційне перенапруження, коли людина виходить з-під контролю, не може знайти вихід із якоїсь ситуації, дуже нервує, переживає і відчуває тривогу. Треті вважають, що стрес – це порушений психічний стан людини. З отриманих відповідей бачимо, що більшість студентів І-го курсу знають, що таке стрес.

Відповіді студентів ІІ-ІV курсів щодо визначення поняття “стрес”, рекомендацій щодо запобігання (профілактики) стресових ситуацій та частоті виникнення нервового напруження приблизно збігаються з даними І-го курсу. Тому більш детально зупинимося на результатах анкетування студентів ІІ-ІV курсів щодо основних причин виникнення стресових ситуацій та дій для подолання стресових станів, які на їхню думку є найбільш поширеними та найоптимальнішими.

На запитання: “Як часто Ви перебуваєте в стані нервового напруження?” половина студентів І-го курсу відповіли “щомісяця”, а інша половина – “щотижня”. Значна кількість студентів вказують на те, що нервове напруження відчувають під час здачі сесії. Значний відсоток (44%) студентів ІІ-го та ІV-го курсів вказують на те, що стресові ситуації відчувають щотижня. Варто зазначити, що студенти ІІ-го та ІІІ-го курсів частіше відчувають щоденний стрес (другий курс – 21%, третій – 27%), ніж студенти І-го і ІV -го курсу (перший курс – 7%, четвертий – 15%).

Опитані нами студенти основними чинниками виникнення стресових станів вважають: емоційні (50%), соціальні (23%), економічні (20%), політичні (2%) та всі вище згадані (5%). Причому студенти ІV-го курсу, порівняно з іншими, більшої ваги надають емоційним чинникам (61%). Також варто зазначити, що студенти І-го та ІІІ-го курсів на друге місце серед усіх запропонованих чинників виводять соціальні (перший курс – 35%, третій – 21%), на відміну від студентів ІІ-го та ІV-го курсів, в яких друге місце посідають економічні чинники (другий курс – 26%, четвертий – 22%).

Зокрема, на думку студентів І-го курсу Педагогічного інституту, причинами виникнення стресових станів серед молоді є: 43% – емоційні (смерть близьких людей, надмірне емоційне перевантаження тощо); 35% – соціальні (відсутність житла, місця праці і т.д.); 13% – економічні (низький рівень матеріального забезпечення); 9% – всі вище згадані чинники. Студенти ІІ-го курсу вважають, що причинами виникнення стресових станів є: 42% – емоційні чинники; 26% – економічні; 23% – соціальні; 3% – політичні; 6% – всі вище згадані чинники. Показники студентів ІІІ-го курсу розкривають такі основні причини виникнення стресових станів: 53% – емоційні чинники; 21% – соціальні; 16% – економічні; 5% – економічні, соціальні, емоційні, політичні та ін.; 5% – політичні. На думку студентів ІV-го курсу, причинами виникнення стресових станів серед молоді є: 61% – емоційні чинники; 22% – економічні; 11% – соціальні; 6% – економічні, соціальні, емоційні, політичні та ін.

Опрацювавши дані анкетування щодо дій студентської молоді по подоланню стресових станів, ми виявили наступні тенденції: більшість молоді долає стрес, пербуваючи наодинці (44%). Значний відсоток студентів (30%) при виникненні проблем звертаються за порадою до близьких людей, друзів. Інша частина студентів (16%) вважає, що долати стрес їм допомагає відпочинок чи цікаве заняття. Варто зазначити, в порівнянні з І-им курсом, студенти ІІ-го та ІІІ-го курсів відвідують тренінгові заняття для послаблення стресу та користуються послугами “Телефону Довіри” (другий курс – 5%, третій – 8%), що свідчить про вищу обізнаність студентів щодо різних способів подолання стресових ситуацій. Позитивна тенденція спостерігається у студентів ІV-го курсу, перше місце у яких посідає