не перебування наодинці (як у студентів І-ІІІ курсів), але спілкування із близькими людьми, друзями. Це свідчить про те, що з віком більш значущим у житті стає спілкування з друзями, відчуття довіри до людей.
Зокрема, дії студентів І-го курсу щодо подолання стресових станів можна виокремити наступні: 41% – перебувають наодинці зі своїми проблемами; 27% – спілкуються з близькими людьми, друзями; 18% –займаються цікавими справами, відпочивають; 14% – вживають заспокійливі лікувальні засоби. Студенти ІІ-го курсу основними діями щодо подолання стресових станів називають такі: 52% – перебувають наодинці зі своїми проблемами; 24% – спілкуються з близькими людьми, друзями; 9% – вживають заспокійливі лікувальні засоби; 5% – займаються цікавими справами, відпочивають; 5% – відвідують тренінги для послаблення стресу; 5% – користуються послугами “Телефон Довіри”. Показники студентів ІІІ-го курсу щодо подолання стресових станів наступні: 50% – перебувають наодинці зі своїми проблемами; 25% – спілкуються з близькими людьми, друзями; 17% – займаються цікавими справами, відпочивають; 8% –відвідують тренінги для послаблення стресу. Дії студентів ІV-го курсу щодо подолання стресових станів: 46% – спілкуються з близькими людьми, друзями; 31% – перебувають наодинці зі своїми проблемами; 23% – займаються цікавими справами, відпочивають.
Студенти І-ІV курсів пропонують наступні рекомендації щодо запобігання (профілактики) стресових ситуацій: займатися самонавіюванням, арттерапією та аромотерапією (приймати ванну із заспокійливими травами); раціонально оцінювати ситуації, які склалися у житті; брати активну участь у будь-якій цікавій для людини діяльності; відвідувати тренінги; відпочивати після роботи, навчання; спілкуватися з близькими людьми, друзями; слухати музику (відповідно до стану душі) та ін. Більшість студентів дають таку пораду: не брати близько до серця всі негативні події життя, але переконувати себе в тому, що все стається на краще.
Отже, провівши анкетування із студентами І-ІV курсів, ми можемо зробити висновок, що більшість студентів знають, що таке стрес і дуже часто самі переживають різні стресові ситуації, пов’язані з особистими, соціально-економічними та емоційними чинниками. На думку студентів І-ІV курсів педагогічного інституту, досить вагомою причиною виникнення стресових ситуацій є емоційні чинники. Багато студентів дали різні рекомендації щодо подолання стресових станів, серед яких найбільш частими були, зокрема, такі як, спілкуватися з друзями, близькими людьми; займатися цікавими справами; слухати музику; відпочивати після роботи, навчання та ін. На жаль, багато студентів не знає і не користується послугами “Телефону Довіри” та не відвідує тренінги для послаблення стресу, що допомагає при стресових станах.
Таким чином, студентська молодь вміє знайти вихід із неординарної, важкої ситуації, долає труднощі та будь-які проблеми, хоча при цьому може відчувати стрес та тривожність. За даними анкетування, молоді люди часто перебувають у стресових ситуаціях і найчастіше долати їх допомагають близькі люди.
2.2. Технологія соціальної роботи з молоддю у стресових ситуаціях
Технологія соціальної роботи з клієнтом – це сукупність знань про методи й засоби здійснення конкретних дій, сукупність прийомів та операцій, які реалізуються у визначеному порядку, певній послідовності, для досягнення певних змін у соціальному становищі і самопочутті клієнта. Діяльність соціального педагога з молодою людиною, яка знаходиться в стресовому стані можна поділити на три етапи, які реалізуються у певній послідовності [41, с.5].
Перший етап – підготовчий. Цей етап включає вивчення ситуації в житті молодої людини, яка призвела до виникнення стресу, встановлення контакту, знайомство, діагностику, планування тощо [41, с.7].
Вивчення ситуації, яка призвела до стресового стану молодої людини включає збір інформації про ту соціальну ситуацію, яка склалася з людиною на час початку роботи з нею соціального працівника, причини й фактори, що передували їй і через деякий час зумовили виникнення стресу або сприяли цьому.
Вивчення ситуації, зазвичай, охоплює інформацію стосовно самої молодої людини, її найближчого оточення (членів сім’ї, близьких родичів, друзів, людей, з якими вона найбільше спілкується в процесі навчання, роботи, дозвілля або поза ним) та соціальних інститутів і служб, які мають зв’язки з клієнтом або можуть його стосуватися (навчальні, виробничі, медичні, соціальні заклади тощо). З’ясувати, на якій стадії стресу пербуває молода людина, допоможе бесіда з родиною, у процесі якої важливо з’ясувати, як давно виник стрес, в який період часу життя людини (наприклад, після розлучення батьків, сметрі близької людини тощо).
Найбільш важливими процедурами збору інформації є бесіди з самою молодою людиною, яка перебуває в стресовій ситуації. Не менш важливими є співбесіди з офіційними і приватними особами, які можуть висвітлити різні аспекти стресової ситуації молодої людини. Отже, щоб отримати об’єктивні дані, слід ознайомитися з думкою усіх сторін, причетних до виникнення стресової ситуації в житті людини, і, крім того, прагнути знайти людей, які не зацікавлені у ситуації особисто, тобто можуть висловити думки як незалежні експерти.
Найважливішими складовими першого етапу є знайомство соціального працівника з молодою людиною, яка перебуває у стресовій ситуації і її соціальним оточенням, установлення необхідного контакту. Методичною особливістю цих компонентів технології роботи з клієнтом (знайомства, первинних контактів) є нагальна потреба у встановленні довірливих взаємин. Це неодмінна умова залучення молодої людини до співробітництва, що є однією з головних умов успіху. Адже зусиллями одного лише працівника, нехай найвищої кваліфікації, будь-які методи, засоби, прийоми по вирішенню стресової ситуації не можуть бути ефективно зреалізовані. Потреба у довірі з перших кроків знайомства зумовлена тим, що саме в цей час відбувається з’ясування взаємних очікувань.
Уже під час знайомства відбувається орієнтація молодої людини на позитивне майбутнє і починається формування мотивації щодо цього, визначаються в