3. Шкала соматичної регуляції (СР), що є показником слабкого фізичного здоров’я, нездатності студентів підтримувати високу фізичну працездатність.

Досить високі показники спостерігаються за такими шкалами як шкала сну і сновидінь та шкала адаптивності мислення.

Середні показники простежуються в усіх шкалах, але домінуючими є наступні: шкала оптимістичності (Оп), шкала соціальної підтримки (СП) та управління психофізіологічним станом (УПФС).

Отже, студенти І-го курсу педагогічного інституту мають досить низькі показники рівня розвитку адаптивності до стресу, причиною чого може бути зміна способу життя молодих людей та надмірне емоційне перевантаження.

Результати проведенного опитувальника АС із студентами ІІ-го курсу Педагогічного інституту дозволяють стверджувати, що 52% студентів характеризуються середнім рівенем розвитку адаптивності до стресу; у 35% ця характеристика має виражений рівень; у 13% – високий рівень (Додаток Д).

Як бачимо, у студентів ІІ-го курсу простежується певна кількість (13%) студентів з високим рівнем розвитку адаптивності до стресу. Це свідчить про більшу здатність молодих людей пристосовуватися до умов соціального середовища.

Провівши опитувальник АС зі студентами ІІ-го курсу, ми визначили низьькі показники за наступними шкалами:

1. Шкала управління психофізіологічним станом (УПФС), що свідчить про нездатність контролювати і регулювати свої стани, невміння розслабитися в напруженій ситуації і зняти втому, відсутність самоконтролю над емоційною сферою.

2. Шкала самоорганізації часу життя (СЧЖ) – невміння управляти часом і планувати його. Часто це є передумовами серцевих “хвороб стресу”.

Високі показники спостерігаються в таких шкалах, як шкала соматичної регуляції (СР), що свідчить про розвинуті механізми довільної і мимовільної соматичної регуляції, здатності підтримувати оптимальний фізичний стан і здоров’я, розвинуті фізичні якості; шкала сну і сновидінь (СС); шкала адаптивності мислення (АМ).

Отже, студенти ІІ-го курсу вже більше адаптовані до умов навчання, до нових умов проживання. Краща пристосованість студентів сприяє зменшенню тривожності та негативних емоційних переживань, що сприяють виникненню стресових ситуацій.

Провівши опитувальник АС із студентами ІІІ-го курсу педагогічного інституту, ми визначили наступні показники: 57% мають середній рівень розвитку адаптивності до стресу; 36% – виражений (помірний) рівень; 7% – високий рівень (Додаток Д).

Кількість студентської молоді ІV курсу з високим рівнем розвитку адаптивності до стресу становить 11%. Більшість юнаків та дівчат, з якими проводилось опитування, мають виражений (помірний) рівень розвитку адаптивності до стресу (71%). Кількість студентів, які мають середній рівень – 18%. Студентів з низьким рівнем стресостійкості не виявлено (Додаток Д).

Отже, показники, які отримали при проведенні із студентами ІV-го курсу опитувальника адаптивності до стресу, виявилися досить високими, що свідчить про здатність даної групи добре пристосовуватися до складних, неординарних ситуацій.

Рис. 2.1. Визначення рівня розвитку адаптивності до стресу студентів І-ІV курсів та учнів 11-го класу

Таким чином, для послаблення стресових станів серед молоді потрібно враховувати всі сфери життєдіяльності людей, зокрема тих, які зазначені в опитувальнику АС (шкали опитувальника). Так, наприклад, при низьких показниках регуляції можна рекомендувати фізичні вправи. При низьких показниках управління психофізіологічним станом – методи саморегуляції (аутогенне тренування, медитацію, дихальні вправи тощо). Якщо недостатньо розвинуті здібності до самоорганізації часу життя, можна рекомендувати тренінг таймменеджменту. При низькому рівні за шкалою адаптивного мислення найкраще підійдуть методики розвитку самогенного, позитивного чи адаптивного мислення тощо.

Властивістю особистості, яка відображає потенційну схильність розглядати різні ситуації як такі, що містять загрозу є тривожність [16]. Тривожність також можна визначити як психічний стан емоційного напруження, настороженості, занепокоєння, тяжкого душевного дискомфорту, підвищеної вразливості при труднощах, загостреного почуття провини і недооцінки себе в ситуаціях очікування, невизначеності чи передчуття неясної загрози рівновазі особистості [17].

На думку окремих психологів (Х.Дмитерко-Карабин, Н.Королик) тривожність більшою мірою притаманна молодим людям, які мають розвинуте почуття власної гідності, відповідальності, обов’язку, підвищену чутливість до власного становища і визнання серед оточуючих. Тривожна особистість переживає постійний невиразний страх, невиразне відчуття загрози. Будь-яка подія сприймається як несприятлива і небезпечна [10, с.13].

Дуже багато людей, зокрема молодих, відчувають тривогу, коли перебувають в ситуації загрози чи небезпеки. Тому для того, щоб виявити рівень тривожності серед молоді ми провели тест на визначення рівня тривожності (за Ч.Спілбергером) серед студентів І-ІV курсів педагогічного інституту. Результати ми занесли до Таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.

Визначення рівня тривожності студентів І-ІV курсів педагогічного інституту (у %)

Курс | Рівень тривожності (%)

Низький | Середній | Високий

І курс | 5 | 60 | 35

ІІ курс | 6 | 47 | 47

ІІІ курс | 7 | 46 | 47

ІV курс | 16 | 55 | 29

Результати проведеної методики показують досить високий рівень тривожності серед студентів І-ІV курсів педагогічного інституту. У порівнянні із показниками студентів І-го курсу, в результатах студентів ІІ-го курсу спостерігається тенденція до збільшення кількості молодих людей із високим рівнем тривожності, що обумовлене особистісними проблемами та перевантаженням навчальним матеріалом (згідно результатів проведеного анкетування).

Слід відзначити той факт, що більша половина студентів ІV-го курсу має середній рівень тривожності. Відмінністю показників студентів ІV-го курсу від студентів І-ІІІ курсів полягає в тому, що високий рівень тривожності становить 31% (найнижчий показник у порівнянні із студентами І-ІІІ курсів), а низький – 15% (найвищий показник).

Більшість студентів І-го курсу педагогічного інституту мають середній рівень тривожності, що становить 60%. Також не менш низькі показники високого рівня тривожності – 35%. Низький рівень становить лише 5%.

Кількість студентів ІІ-го курсу із середнім і високим рівнем тривожності одинакова і становить 47%. Низький рівень тривожності – 6%.

Показники студентів ІІІ-го курсу є