БАКАЛАВРСЬКА РОБОТА

РОБОТА СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА З ПІДЛІТКАМИ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

ЗМІСТ

ст.

ВСТУП……………………...……………………………………………… 3

РОЗДІЛ I. СОЦІАЛІЗАЦІЯ ПІДЛІТКІВ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ ЯК СОЦІАЛЬНА ТА ПСИХОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА………………………… 7

1.1. Психолого-педагогічна характеристика дітей-інвалідів…………… 7

1.2. Проблеми життєдіяльності сім’ї, яка виховує дитину з особливими потребами………………………………………………………………………… 12

1.3. Особливості соціалізації дітей з особливими потребами у сучасному українському суспільстві………………………………………………………... 17

Висновки до розділу I…………………………………………………….. 22

РОЗДІЛ II. ОСНОВНІ НАПРЯМИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ПІДЛІТКАМИ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ……………………..……….. 23

2.1. Експериментальне дослідження особливостей соціальної адаптованості неповносправних підлітків……………………………………… 23

2.2. Соціально-педагогічна робота з підлітками з особливими потребами як умова їх ефективної соціалізації…………………………………………… 30

2.3. Психокорекційна робота з підлітками, які мають функціональні обмеження………………………………………………………………………… 37

2.4. Зміст соціальної реабілітації підлітків з функціональними обмеженнями……………………………………………………………………… 45

Висновки до розділу II……………………………………………………. 60

ВИСНОВКИ……………………………………………….……………… 62

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………..……….. 65

ДОДАТКИ…………………..…………………………………………….. 69

ВСТУП

Висушити одну сльозу – більше

доблесті, ніж пролити ціле

море крові.

Джордж Байрон

Актуальність проблеми. В Україні спостерігається тенденція до зростання чисельності дітей з функціональними обмеженнями. Більшість дітей народжуються з фізичними і психічними вадами внаслідок зниження рівня медичного обслуговування, росту наркоманії та алкоголізму, підвищення екологічної небезпеки.

Організація соціальної допомоги дітям і молоді, позбавленим можливості вести повноцінне життя внаслідок вад фізичного або психічного розвитку, потребує, в першу чергу, зміни ставлення суспільства до дітей з особливими потребами та проблеми інвалідності в Україні взагалі. Внаслідок обмежень у спілкуванні, самообслуговуванні, пересуванні, контролі за своєю поведінкою розвиток цих дітей залежить від задоволення їх потреб іншими людьми [13, 5].

Освіта, психолого-педагогічний вплив на особистість є інструментами вирішення однієї з основних проблем у суспільній та державній політиці щодо людей з інвалідністю – їх соціальної реабілітації, адаптації та інтеграції у суспільство. Соціально-економічна ситуація, що склалася на сучасному етапі розвитку України, кризові явища у сфері економіки і фінансів зумовлюють необхідність посилення соціального захисту дітей з особливими потребами, визначення пріоритетних напрямів у цій важливій роботі, одним із яких є рання соціальна реабілітація дітей даної категорії.

Світове співробітництво приділяє велику увагу вирішенню проблеми інвалідності, що вже сьогодні набула загальнопланетарної значущості і продовжує загострюватись. За статистикою Всесвітньої Організації Охорони здоров’я при ООН, кожний десятий мешканець Землі є інвалідом. У зв’язку з погіршенням екологічного стану у багатьох країнах світу, неповноцінним харчуванням, технізацією суспільного життя і травматизмом, що є наслідком різних причин, кількість інвалідів зростає. Згідно з Декларацією про права людини (1975, ООН), інвалід – це будь-яка особа, яка неспроможна самостійно забезпечити повністю чи частково потреби нормального особистого і соціального життя через вроджені чи набуті вади, фізичні чи розумові можливості [11, 3-4].

Особливе значення для розв’язання проблеми адаптації мають праці зарубіжних психологів, у яких особлива увага приділяється зв’язку особистісних порушень у дитинстві з психологічними проблемами особистості в дорослому віці (З.Фрейд, А.Адлер, Е.Еріксон, К.Хорні). Згідно з поглядами А.Адлера, фізичний дефект тіла формує комплекс неповноцінності, який блокує повноцінне формування особистості.

Однак психологічної й соціально-педагогічної допомоги потребують не тільки діти з особливими потребами, але й батьки, де народжуються і зростають діти цієї категорії. Це пов’язано з тим, що інвалідність дитини досить часто стає причиною глибокої і тривалої соціальної дезадаптації всієї сім’ї. Х.Райнпрехт відмічав, що батьки повинні приймати свою дитину такою, якою зробила її природа. Прийняття і є та допомога, яку ми можемо дати дитині з особливими потребами. У батьків досить часто виникає почуття провини, вони відчувають обділеними себе, тому вони прив’язуються до своїх дітей і віддано проявляють свою любов [11, 6-7].

Важливу роль відіграє робота з підлітками з особливими потребами та сім’єю. Соціальний педагог повинен співпрацювати, тобто працювати як з дитиною так і з батьками. Підліткам з особливими потребами є дуже важко коли їх не сприймають оточуючі, вважають їх нерівними собі, жаліють їх, а вони цього дуже нелюблять, неприймають в свої групи. Саме через це у підлітків з особливими потребами виникає комплекс неповноцінності.

Об’єктом дослідження є категорія підлітків з функціональними обмеженнями.

Предмет дослідження – визначення основних методів та форм роботи соціального педагога з підлітками з функціональними обмеженнями.

Мета дослідження – визначити основні напрямки допомоги підліткам з функціональними обмеженнями.

Завдання:

1. Проаналізувати сучасний стан розробки проблеми соціалізації підлітків з особливими потребами.

2. Визначити осоновні проблеми життєдіяльності сім’ї, яка виховує дитину-інваліда.

3. Виявити та обгрунтувати основні напрямки соціально-педагогічної та психологічної допомоги дітям з обмеженими функціональними можливостями.

Теоретичною базою дослідження стали напрацювання видатних педагогів та психологів, які розглядали вплив фізичних та психічних вад на розвиток особистості (Л.С. Виготський, Л.І. Божович, Б.В. Зейгарник, х. Райнпрехт, А. Адлер, Е. Еріксон), особливості соціалізації особистості в підлітковий період (Н.Абдюкова, Н.Вітюк, Л.Орбан-Лембрик), основні принципи гуманізації міжособистісної взаємодії (Г.Балл, В. Сухомлинський та інші).

Методи дослідження:

1) теоретичні – аналіз, порівняння, класифікація, узагальнення наукової психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження;

2) емпіричні тестування, спостереження, індивідуальні та групові бесіди, констатуючий психолого-педагогічний експеримент;

3) методи статистичного аналізу отриманих даних – якісного аналізу результатів дослідження.

Практична значущість дослідження полягає в тому, що запропоновані дослідження можуть бути використані соціальними педагогами, психологами, батьками у роботі з підлітками з особливими потребами.

Структура та обсяг роботи. Бакалаврська робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 36 найменувань та трьох додатків. Основний зміст роботи викладено на 65 сторінках. Робота містить одну схему і два рисунки.

РОЗДІЛ I

СОЦІАЛІЗАЦІЯ ПІДЛІТКІВ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ ЯК СОЦІАЛЬНА ТА ПСИХОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА

Психолого-педагогічна характеристика дітей-інвалідів

Підлітковий вік називається перехідним періодом від дитинства до юності, від незрілості