3) підлітки характеризуються здебільшого середнім рівнем ригідності – за результатами дослідження підлітки легко переключають свою увагу, легко зближуються з людьми, обережливо ставляться до всього нового, охоче йдуть на ризик;

4) агресивність у підлітків – визначається низьким рівнем, він полягає в тому, що під час зростаючого емоційно-вольового напруження, під час конфліктів підлітки з обмеженими можливостями залаються стійкими і стриманими.

Провівши експериментальне дослідження поведінки підлітків з особливими потребами, а також провівши бесіду з батьками та спостереження за підлітками в умовах школи та сім’ї ми маємо такі результати. Підлітки з особливими потребами є неадаптованими до умов навколишнього середовища, але є адаптованими до умов школи та сім’ї. Підлітки вміють конторлюватись своїми почуттями, емоціями та переживаннями. Вони прагнуть самостійно виконувати той чи інший вид діяльності. В підлітка також інколи виникає тривога але вони з легкістю долають її. На сьогоднішній день багато дітей народжуються з фізичними чи психічними вадами. Підлітки з функціональними обмеженнями мають багато проблем, це насамперед проблема в соціалізації, в спілкуванні з ровесниками та проблема матеріального забезпечення. Щоб подолати ці проблеми соціальний педагог проводить тренінги (по спілкуванню між підлітками та з батьками) також проводить дозвіллєву діяльність для підлітків. З підлітками з особливими потребами соціальний педагог проводить корекційну роботу.

Корекція – це подолання чи послаблення порушень вад психічного або фізичного розвитку, порушення тієї чи іншої психічної функції. В корекційній роботі соціальний педагог може використовувати арт-терапію як метод виявлення негативних станів. Арт-терапія надає підліткам з особливими потребами бажання поділитися результатами своєї праці, відчути, що вони спроможні щось зробити самостійно. Також важливим є метод проективного малювання за допомогою якого підліток на малюнку передає свої почуття, емоції, настрій, які йому важко висловити. Музикотерапія допомагає тим, що музика підсилює емоційне сприймання і створює особливе ставлення до певних моментів і ситуацій у житті людини.

Після корекційної роботи поводиться процес реабілітації. Реабілітація – вплив, що визначається соціальною підтримкою і соціальним захистом людей, які їх потребують через соціальну незахищенність, хворобу, дисфункції або інші соціальні причини.

Соціальний педагог працює як із дітьми з особливими потребами, так і з їхніми батьками. Він вивчає психологічний стан клієнта, аналізує особливості психологічної атмосфери сім’ї, проводить тренінги, організовує дозвілля через проектування та впровадження різноманітних програм. Один з напрямів роботи соціального педагога це консультування. Консультування надаються членам сім’ї з правових та психолого-педагогічних питань, також застосовуються спеціальні тренінги, відбуваються спільні заходи, влаштовує просвітницько-інформаційні зустрічі з працівниками медичних, педагогічних, соціальних установ.

ВИСНОВКИ

На сьогоднішній день актуальною є проблема підлітків з особливими потребами. Коло проблем людей з обмеженими можливостями – це порушення функціонування психічних пізнавальних процесів, занижена самооцінка, занижений рівень домагань і багато інших. Проте однією з найактуальніших проблем є проблема соціалізації підлітків з особливими. Соціалізація в широкому розумінні – це процес залучення людини до соціального життя шляхом активного засвоєння його норм, цінностей та ідеалів. Труднощі підлітків з особливими потребами пов’язані не лише з відчуттями фізичного обмеження і дискомфорту, переживанням втрати своїх можливостей, але й з “багажем” того негативного ставлення, з яким стикається людина у своєму найближчому оточенні. Уявлення про підлітка з особливими потребами як про людину, яка багато чого не може робити, яка потребує допомоги інших, викликає найчастіше почуття жалю. Це заважає також підлітку включатися в активні соціальні взаємовідносини. І щоб уникнути такого ставлення, підлітки з особливими потребами здебільшого спілкуються лише з подібними до себе.

Внаслідок наявності фізичного недоліку у підлітків з обмеженими можливостями занижується самооцінка, підвищується тривожність, виникає ризик частих фруструючих реакцій. Тобто розвивається і проявляється дезадаптація на поведінковому рівні, емоційному (у вигляді станів), когнітивному (невміння приймати конструктивні стилі поведінки, конструктивно виходити зі складних ситуаціях). А це, в свою чергу, може стати пусковим механізмом для формування у підлітків з обмеженими можливостями як внутрішньоособистісного конфлікту, так і зовнішнього міжособистісного конфлікту.

Також важливу роль в житті підлітка з особливими потребами відіграє сім’я. Сприятливий психологічний клімат у сім'ї – основа позитивного розвитку дитини і, навпаки, дезорганізація сімейного життя дуже впливає на розвиток дитини і підвищує ризик виникнення вторинних симптомів інвалідності - психічних порушень. Основними проблемами життєдіяльності сім’ї, яка виховує дитину-інваліда це, насаперед, матеріальне становище, технічне забезпечення, а також психологічне навантаження.

Основними напрямами соціально-педагогічної та психологічної допомоги дітям з обмеженими функціональними можливостями є, перш за все, експериментальне дослідження, психокорекційна робота та соціальна реабілітація.

Провівши експериментальне дослідження з підлітками з функціональними обмеженнями бачимо, що в психологічних станах тривожності, фрустрації, ригідності, агресивності домінують низькі та середні показники. Це свідчить про те, що вони є стійкими до невдач, стриманими до конфліктів, в них висока самооцінка, відсутні побоювання труднощів.

Що ж до адаптивності, то підлітки з особливими потребами є неадаптованими до умов навколишнього середовища але вони досить адаптовані до умов сім’ї та школи. Підлітки з особливими потребами легко вступають в контакт з батьками, вчителями та з ровесниками. Щоб підлітки почувались більш впевненими в собі, соціальний педагог проводить з ними корекційну роботу.

Корекційна робота є важливою для підлітків з особливими потребами до неї відносять такі методи:

- метод арт-терапія у корекції опорно-рухового апарату дітей.

- музикотерапія полягає в тому, що музика допомагає підлітку розслабитись після важкого