довідка про наявність та місцезнаходження братів і сестер чи інших близьких родичів дитини;

Пенсійне посвідчення на дітей, які отримують пенсію, копія ухвали суду про стягнення аліментів.

Оригінали документів передаються прийомним батькам як законним представникам інтересів дитини.

У разі відсутності певних документів, служба у справах неповнолітніх у двомісячний термін має здійснити їх оформлення.

Рішення про створення ПС приймається районною, районною в містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчим комітетом міської (міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення) ради в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган, який прийняв рішення про утворення ПС зобов’язаний контролювати виконання прийомними батьками своїх обов’язків щодо виховання та утримання дітей.

На підставі рішення про утворення ПС між прийомними батьками та органом, який прийняв рішення про її утворення, укладається договір про влаштування дітей до ПС на виховання та спільне проживання.

Відповідно із договором прийомні батьки зобов’язуються:

створити належні умови для всебічного розвитку дітей, одержання ними освіти, підготовки до самостійного життя та праці;

захищати права та інтереси дітей;

проводити щороку медичне обстеження дітей та винонувати рекомендації лікарів-спеціалістів;

співпрацювати з ЦСССДМ у ході здійснення соціального супроводу відповідно до порядку соціального супроводу ПС;

у разі виникнення в ПС несприятливих умов для утримання, виховання і навчання прийомних дітей повідомляти про це місцеву службу у справах неповнолітніх;

у роботі з дітьми дотримуватись вимог законодавства України про захист інтересів дітей та охорону дитинства;

співпрацювати з місцевими службами у справах неповнолітніх та соціальними службами, залучати спеціалістів до вирішення проблемних питань;

використовувати в повному обсязі та за призначенням державну соціальну допомогу, надану дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, які виховуються в сім’ї, на забезпечення їх повноцінного харчування, утримання, виховання, розвитку і освіти.

Відповідно орган, який прийняв рішення про утворення ПС бере на себе такі зобов’язання: забезпечити соціальний супровід ПС, закріплення за нею соціального працівника; забезпечити щорічне безоплатне медичне обстеження дітей; здійснювати координацію діяльності відповідних районних (міських) установ та організацій, пов’язаної із захистом прав дітей, та нести відповідальність за функціонування ПС, згідно із законодавством.

У разі порушення або неналежного виконання умов договору кожна із сторін має право звернутися до суду.

Сім’я отримує статус «прийомної» після підписання відповідного рішення. Соціальні виплати на дітей розпочинаються на підставі підписання угоди / договору про влаштування дитини (дітей).

Однією із особливостей функціонування ПС є матеріальна підтримка з боку держави.

На прийомних дітей щомісячно виділяється державна соціальна допомога, що становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку. Якщо на дитину виплачується пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога, то розмір соціальної допомоги визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами і загальними виплатами на дитину.

Одному із прийомних батьків виплачується грошове забезпечення із розрахунку 35 % розміру соціальної допомоги на кожну дитину, яка виховується в сім’ї.

Призначення фінансування ПС здійснюється на підставі таких документів: заяви прийомних батьків; документів, що підтверджують статус дитини; довідки органу державної виконавчої служби про розмір аліментів, призначених на дитину; довідки з місця навчання дитини про розмір стипендії; рішення про влаштування дитини до ПС.

Заощаджені протягом року бюджетні кошти вилученню не підлягають і використовуються прийомними батьками для задоволення потреб прийомних дітей у наступному році.

Відповідно до законодавства ПС може надаватися матеріальна, фінансова та інша благодійна допомога підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, громадськими об’єднаннями, фондами, фізичними особами.

Згідно з Положення про прийомну сім’ю до родини влаштовуються діти із державних закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Соціальний працівник повинен установлювати співпрацю з усіма установами, закладами та службами району, які можуть надати достовірну інформацію про дітей – сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування. Така співпраця забезпечує оперативність виявлення та надання цільової допомоги. І хоча батьки потребують допомоги та підтримки спеціалістів у вирішенні цього питання, але останнє рішення вони мають прийняти самостійно. Завдання соціального працівника на етапі взаємо добору визначити чи дозволить резерв стійкості сім’ї вирішити питання актуального розвитку та подолання труднощів [5;24].

Виявлення дітей – кандидатів у прийомну сім’ю є одним з напрямків роботи соціальної служби, що займається питанням підготовки до створення прийомних сімей та їх соціального супроводу.

Діти – сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, можуть бути влаштовані у сім’ю з навчально – виховного закладу (школи – інтернату, дитячого будинку тощо), лікарні, притулку, сім’ї родичів.

Найбільш легким є влаштування дітей, які перебувають у навчально – виховних закладах, тому що тут існують підготовлені документи на дитину, є інформація про стан здоров’я, розвиток, поведінку, схильності. Однак, вирішуючи питання про те, звідки краще влаштувати дитину у сім’ю, першочергову увагу треба приділяти тим дітям, які потребують термінового влаштування. Таку інформацію можуть надати інспектори з охорони дитинства (відділи освіти), спеціалісти служби у справах неповнолітніх, працівники кримінальної міліції, адміністрацій медичних установ, родичі та знайомі сімей, у яких не забезпечене належне виховання дітей.

У процесі взаємодобору прийомні батьки мають також отримати максимальний обсяг інформації про дитину: знати про стан здоров’я дитини, причину, з якої дитина залишилась без батьківської опіки, вік дитини, стать, національність, релігійну приналежність, характер дитини, шкідливі звички, коло інтересів;

Враховуючи цю інформацію, батьки приймають остаточне рішення щодо влаштування конкретної дитини у свою сім’ю. Соціальні працівники мають передбачити, що попередні умови виховання