УДК 371.3+004.738.5

О. В. ОЛІЙНИК

МОДЕЛІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ: КОМУНІКАТИВНИЙ АСПЕКТ

Аналізується комунікативний аспект моделей дистанційного навчання. Наводиться визначення сучасного освітньо- комунікаційного середовища для моделей дистанційного навчання, в яких модернізовано як зміст, так і комунікативні форми навчання

Ключові слова: моделі дистанційного навчання, комунікації, комунікативний аспект.

Анализируется коммуникативный аспект моделей дистанционного обучения. Дается определение современной образовательно-коммуникативной среды для моделей дистанционного обучения, в которых модернизированы как содержание, так и коммуникативные формы изучения/обучения.

Ключевые слова: модели дистанционного обучения, коммуникации, коммуникативный аспект.

The communicative aspect of the distance learning models has been analyzed. Modern educational-communicative environment for distance learning models where the content as well as the communicative forms of learning/teaching being modernized has been defined.

Key words: distance learning models, communications, communicative aspect.

Особливе значення в структурі дистанційного навчання, мають освітні комунікації, котрі базуються на «традиційних» видах і одночасно набувають нового змісту і результатів, завдяки використанню комп'ютерних та телекомунікаційних технологій як інструментарію для досягнення основних навчальних цілей. Значення комунікацій у дистанційному навчанні є аксіомою, і це успішно демонструють університети США.

Метою статті є розглянути детальніше комунікативний аспект моделей дистанційного навчання, аналізуючи моделі дистанційного навчання та враховуючи значення комунікативних засобів в них.

Поняття комунікацій зв'язане з інформаційними обмінами, що існують між людьми в процесі спільної діяльності і спілкування. Комунікація — це акт і процес установлення контактів між суб'єктами взаємодій за допомогою вироблення загального змісту переданої і сприйманої інформацій. Дії, метою яких у значеннєве сприйняття, називають комунікативними. Головним завданням міжособистісної комунікації є досягнення соціальної спільності. При цьому індивідуальність і унікальність кожного суб'єкта взаємодій зберігаються [1, 4, 5, 6, 9].

Сучасний освітній процес пов'язаний з реалізацією двох основних принципів проблемності та діалогічності. Наголосимо на діалогізації процесу навчання. Діалог є дієвою формою продуктивної взаємодії тільки в рамках змісту, здатного ініціювати активність усіх суб'єктів освітнього процесу. Основна вимога до досліджуваного матеріалу полягає в можливості організації дискусії, діалогу і полілогу з приводу запропонованого змісту. Діалогізація педагогічної взаємодії забезпечує формування емоційно- оцінного ставлення учнів до змісту освіти.

Дієвий засіб реалізації розглянутих принципів дидактичний комунікативний вплив педагога, спрямований на навчання, виховання і розвиток, мовні дії педагога, що виконують комунікативні функції. Це такий вплив суб'єкта, який створює умови для взаємодії й основою якого є спілкування зі студентом.

Розвиток мережі Інтернет пропонує дослідникам комунікації нові серйозні питання для розгляду впливу технологій на комунікацію. Навіть з поширенням електронних комунікативних каналів процес використання символів для створення змісту залишається тісно пов'язаним зі звичайним процесом спілкування з оточуючими. Технологія пропонує нові форми комунікації, але теоретичні засади того, як люди спілкуються, залишаються обґрунтованими в комунікативних теоріях, що допомагають пояснити і передбачати те, як повідомлення створюються, висловлюються й інтерпретуються [2].

Щодо аналізу комунікативних особливостей власне системи дистанційної освіти (ДО), зарубіжні теоретики виокремлюють взаємодію і комунікацію як ядро будь-якої концепції ДО.

На думку американського вченого Р. Ваата [14], комунікації у двох напрямах є головною відмітною ознакою систем дистанційної освіти. Ваат вивчив багато навчальних моделей, що набули поширення в 1960-і рр. Результатом проведеного дослідження стали такі висновки:

- Моделі з суворішим контролем за процесом навчання, спрямованим на досягнення певних цілей, мають тенденцію при дистанційній формі освіти зосереджуватися на навчальному матеріалові, перешкоджаючи діалогу між студентом і викладачем/навчальним закладом.

- Моделі з менш суворим контролем за процесом навчання, спрямованим на досягнення певних цілей, мають тенденцію надавати перевагу спілкуванню студента з викладачем/навчальним закладом. Спілкування може відбуватися особисто або по телефону [14].

Інший фахівець Холмберг [14], який є провідним в галузі дистанційного навчання за останні десятиліття завдяки своїй діяльності у Швеції, а пізніше в Німеччині, розробив власну концепцію, яка полягає в розумінні процесу отримання знань окремим студентом. Його головним внеском у теоретичну базу дистанційного навчання є положення про кероване дидактичне спілкування, котре він описує так: «Відповідно до моєї теорії,

належним чином організоване дистанційне навчання нагадує розмову, що спрямовується, з метою здобуття знань, і наявність типових ознак подібної розмови полегшує навчання» [14]. Серед наведених «постулатів», якими підкріплена його теорія, виділимо такі:

- Відчуття наявності особистих відносин меж викладачем і студентом дозволяє одержувати задоволення від навчання і підвищує мотивацію.

- Стимулювання самонавчання і двостороннього спілкування на відстані.

- Повідомлення, що відправляються і прийняте в розмовній формі, порівняно легше розуміються і запам'ятовуються [14].

Матеріали для дистанційного навчання, підготовлені на основі теорії Холмберга про кероване дидактичне спілкування, матимуть наступні характеристики:

1. Легко доступні для розуміння предмета вивчення; зрозумілі, деякою мірою, розмовна мова, письмова форма мови, що легко сприймається; помірна інформаційна насиченість.

2. Усно виражені і підкріплені переконливими доводами поради і пропозиції студентові про те, що необхідно робити і чого уникати, на що звернути особливу увагу.

3. Стимулювання бажання студента обмінюватися точками зору, задавати запитання, висловлювати свою думку, коментувати.

4. Спроби зацікавити студента емоційно, щоб викликати персональний інтерес до досліджуваних проблем.

5. Персоніфікація викладання завдяки активному використанню особистих і присвійних займенників: я, мій, ви, ваш та ін. [14].

Однак навчання тісно пов'язане з потребами студента. Неможливо підготувати такий пакет, що з однаковим успіхом відповідатиме потребам нескінченно мінливого контингенту учнів. Роль викладачам як посередника між навчальним матеріалом і студентом найчіткіше виявляється саме в дистанційній