Основою будь-якої технології є алгоритм, що являє собою програму вирішення завдань щодо досягнення мети, який складається з компонентів, які реалізують у відповідній послідовності, тобто мають свою логіку: 1) в основу всіх компонентів соціально-педагогічної технології підвищення ефективності соціалізації старшокласників покладено першочергове забезпечення організаційно-методичної діяльності соціального педагога, як основи впровадження інших компонентів технології: формування соціально-педагогічної системи школи та педагогізація територіальної громади; 2) впровадження якісних змін і нововведень у виховний процес школи; 3) залучення до соціально-виховного процесу представників територіальної громади — посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів місцевих рад, органів самоорганізації населення, громадських організацій, батьків, інститутів місцевого самоврядування тощо.

Соціально-педагогічна діяльність — це активна діяльність. Кожна діяльність має власного носія, тобто суб'єкта. «Суб'єкт — це підготовлений спеціаліст, який сприяє саморозвиткові, самовихованню особистості. Позиція соціального педагога визначається його підготовкою, соціальним досвідом, мотивацією, соціальним замовленням суспільства, набутим досвідом практичної діяльності, засвоєними соціальними цінностями [4]. Практична діяльність соціального педагога спрямована на реалізацію соціально-педагогічної мети та застосування технологій. Для забезпечення ефективності процесу соціалізації соціальний педагог має бути безпосереднім організатором соціально-педагогічного процесу в школі, за місцем проживання, відігравати роль замовника й експерта територіальної громади [5]. Основним завданням соціального педагога є налагодження балансу

між відповідальністю суспільства перед особистістю і особистості — перед суспільством.

Першим, визначальним компонентом соціально-педагогічної технології є організаційно-методична діяльність соціального педагога, що покликана впорядкувати діяльність соціальних педагогів, підпорядкованих різним відомствам територіальної громади, спрямована на забезпечення координації керованого процесу соціалізації загальноосвітнього закладу та стихійних впливів соціуму, що являють собою фактори соціалізації старшокласника в територіальній громаді. Процедурами цього компонента соціально-педагогічної технології є:

1) організаційне об'єднання соціальних педагогів, підпорядкованих різним відомствам;

2) інформаційно-методичне забезпечення діяльності соціальних педагогів, підпорядкованих різним відомствам;

3) забезпечення безперервного професійного навчання соціальних педагогів;

4) сприяння взаємодії спеціалістів різного фаху, з метою здійснення виховного впливу на старшокласників.

Організаційне об'єднання соціальних педагогів полягає в реалізації таких операцій: 1) створення науково-методичного центру щодо забезпечення соціально-педагогічної діяльності в територіальній громаді; 2) створення служби соціально-педагогічної підтримки старшокласників у територіальній громаді з метою пошуку й апробації ефективних методик і технологій здійснення соціалізуючого впливу на старшокласників, для подальшого впровадження їх у практику діяльності школи, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, організації виховного процесу в територіальній громаді за місцем проживання; 4) організація проектної діяльності соціальних педагогів. Слід зазначити, що проектування — один з найскладніших видів діяльності, показник його найвищої класифікації та майстерності.

Методичне забезпечення діяльності соціальних педагогів сприяє їх участі в наукових конференціях, що дозволяє соціальним педагогам загальноосвітніх закладів ознайомлюватися з новими теоретичними розробками науковців соціальної педагогіки, студентам, які навчаються за спеціальністю соціальна педагогіка — ближче з практичною діяльністю. З метою забезпечення методичної підтримки соціальних педагогів та педагогів- організаторів розроблено навчальні курси «Соціально-педагогічна діяльність у територіальній громаді», «Фандрайзинг у соціально-педагогічній діяльності».

Шкільна соціалізація має особливості. Для учнів школа є обов'язковим соціальним інститутом, що надає можливість вирішувати завдання контрольованої соціалізації, являє собою відкриту соціальну систему, яка

формує соціалізовану особистість, з високим соціальним потенціалом. Забезпечення в школі цілеспрямованого розгортання в часі та просторі процедур і операцій соціально-педагогічної технології підвищення ефективності соціалізації старшокласників у територіальній громаді відбувається за допомогою другого компонента — формування соціально- педагогічної системи загальноосвітнього закладу, який має блоки, що пов'язані між собою та мають таку ієрархію: концептуальний, організаційно-структурний, процесуальний, управлінський блоки.

Концептуальний блок має операції та процедури: визначення педагогічним колективом соціальних цінностей, які необхідно усвідомити старшокласникам; сформулювати соціально-педагогічну систему школи, для чого застосовується процес цілепокладання, який є початковим етапом соціально-педагогічної діяльності та, у свою чергу, складається з таких етапів: аналіз соціально-виховної ситуації, діагностика рівнів соціальності, прогнозування результату, планування діяльності [2]; основуючись на ієрархії цінностей, розробити місію школи, що являє собою ідеальну мету соціально-педагогічної діяльності в загальноосвітньому закладі та розглядається як сукупність цілей і пов'язаних з ними переконань та напрямів діяльності, що характерні для конкретної школи, визначає єдиний напрям соціального виховання, соціальної підготовки, передача соціального досвіду, забезпечення успішної самореалізації в дорослому житті соціалізації старшокласників у територіальній громаді; формулювання мети, яка є орієнтиром для самозміни особистості й орієнтується на виховання повноцінного суб'єкта соціального життя, здатного зрозуміти та прийняти існуючі суспільні норми, самореалізуватися, здатний до соціальної творчості; вирішити завдання, що являють собою проміжні цілі та є засобами досягнення результату [10]: 1) актуалізація соціально-педагогічних ідей у процесах навчально-виховної діяльності педагогічного колективу школи; 2) активізація батьків щодо процесу соціалізації старшокласників; 3) створення умов для формування та реалізації соціальних якостей у старшокласників.

Організаційно-структурний блок другого компонента соціально-педагогічної технології підвищення ефективності соціалізації старшокласників у територіальній громаді містить такі операції: визначення об'єкта та суб'єкта соціально-педагогічної системи загальноосвітнього закладу, оскільки її структура — це соціальний педагог, педагогічний колектив, батьки, старшокласники та зв'язки між ними. Зазначений блок поєднує всі види та форми спільної діяльності, що забезпечують досягнення соціально- педагогічної мети: 1) формування соціально-педагогічної компетентності педагогічного колективу; 2) соціально-педагогічна просвіта батьків; 3) активізація внутрішніх зусиль старшокласників — розвиток соціально значущих якостей особистості, спрямованих на саморозвиток, самозміну,

самовиховання та залучення старшокласників до різноаспектної діяльності, де набувається досвід, адекватний цілям виховання та отриманій інформації [10].

Управлінський блок другого компонента соціально-педагогічної технології формується із сукупності заходів,