організувати активну діяльність студентів за допомогою творчого освітнього середовища, а студент відповідно до його потреб, інтересів, мотивів має визначити стратегію творчої самостійної роботи.
Г. О. Атанов пише: «... педагог має бути активним, він має спроектувати навчальну діяльність, організувати її, а також управляти нею. Це не означає, що студент повинен бути пасивним. Він також буде активною стороною своєї навчальної діяльності, тому що є її суб'єктом за умови, що його діяльність спроектована й організована викладачем відповідно до наукового (діяльнісного) розуміння процесу навчання» [6, с. 25-26].
Наприклад, інноваційні цілі педагогічної системи мають передбачати набуття студентами досвіду діяльності, який дозволить їм не тільки вирішувати проблеми сьогодення, але й запобігати їх виникненню в майбутньому. Інноваційні принципи вищої школи являють собою пари, що взаємно доповнюють одна одну: професійна спрямованість, навчання й опора на інтелектуальні вміння студентів; наступність і перспективність формування професійно значущих знань, умінь, досвіду діяльності, особистісних якостей фахівця.
Компоненти педагогічної системи є засобами організації, управління і спілкування між суб'єктами. Для забезпечення ефективності самостійної роботи студентів необхідно в підручниках, посібниках, іншій літературі
(робочі зошити, методичні рекомендації тощо) відображати компоненти педагогічної системи, зокрема зміст — знання, уміння, досвід творчої діяльності, емоційно-ціннісне ставлення тощо. Цілі вивчення матеріалу дисципліни є засобами організації; впливають на особистість, спрямовують планування роботи, забезпечують інформацією щодо її результату. Використання принципів вищої школи, зазначених вище, сприяють формуванню мотивації, наприклад, принципи наступності і професійної спрямованості дозволяють розкрити зв'язок, матеріалу, що вивчається зі спеціальними дисциплінами.
Організація самостійної роботи полягає в розкритті необхідності, можливості й технології вивчення матеріалу, що сприяє формуванню мотиваційної основи діяльності студента. На етапі пізнання і перетворення об'єктів науки використовуються різні засоби управління діяльністю, зокрема алгоритми, евристики тощо. Зазвичай, вони допомагають студентові здійснити навчально-творчу діяльність. Прикладом можуть бути алгоритми, наведені в робочому зошиті «Логічні основи проектування електронних схем» [7]. Завдання синтезу цифрового пристрою полягає у визначенні оптимальної структури, що містить мінімально можливу кількість елементів. Вихідні вимоги до цифрового пристрою зазвичай формулюються як змістовний опис; далі здійснюються етапи абстрактного і структурного синтезу. Абстрактний синтез полягає в переході від змістовного опису до формалізованого, тобто
Y= XX,
де Y — множина двоїчних змінних на виході, X — множина двоїчних змінних на вході, X — оператор перетворення.
Оператор задається як таблиця, матриця, граф. Науковий апарат алгебри логіки дозволяє здійснити перехід до запису оператора у вигляді формули, спростити її, а також так підібрати елементну базу, щоб структурна схема містила мінімально можливу сукупність елементів.
У процесі самостійної роботи студенти набувають досвід навчально- творчої діяльності, тому що здійснюють повний цикл проектування нового пристрою, починаючи з постановки завдання, побудови структурних і функціональних схем, оцінювання придатності пристрою до виконання своїх функцій.
Отже, робочий зошит «Логічні основи проектування електронних схем» дозволяє створити умови для переходу від навчання до самонавчання, від виховання до самовиховання, від розвитку до формування творчого фахівця.
Концепція організації та управління самостійною роботою студентів містить сукупність таких положень.
1. Самостійне вивчення навчального матеріалу дисципліни слід розділити
на етапи: орієнтовний, пізнавально-перетворювальний, контрольно-
рефлексивний.
2. Визначити цілі кожного етапу, педагогічні принципи і зміст освіти.
3. Визначити засоби організації, управління і спілкування на кожному етапі.
4. Етап орієнтування в діяльності реалізується через вплив на особистість студента з метою мотивації (усвідомлення необхідності, можливості і технології вивчення матеріалу).
5. Етап пізнання і перетворення об'єктів науки здійснюється через управління (співуправління, самоуправління) як вплив на діяльність за допомогою алгоритмів, евристик, задач тощо.
6. Етап контролю і корегування передбачає екстеріоризацію результатів діяльності з використанням різних інтерактивних форм діяльності суб'єктів (повідомлення, доповідь, дискусія, презентація тощо). Використання наведених вище концептуальних положень дозволило
визначити самостійну роботу студентів як педагогічний процес, який відбувається в педагогічній системі індивідуального типу, відповідає законам необхідної різноманітності, оптимальності, зворотного зв'язку, здійснюється поетапно відповідно до системоутворювальних факторів — організації, управління і спілкування, а також засобів здійснення цих функцій.
Технологія організації та управління самостійною роботою студентів пройшла апробацію в експериментальних дослідженнях, довела свою ефективність і була втілена в педагогічний процес Української інженерно-педагогічної академії, Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (Н. О. Шишкіна, Н. Д. Кабусь, К. В. Яресько).
Перспективним напрямом подальшої роботи є використання технології організації та управління самостійною роботою студентів, які навчаються за дистанційною формою, зокрема в підготовці дистанційних курсів.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Беспалько В. П. Теория учебника: Дидактический аспект / В. П. Беспаль- ко. — М. : Педагогика, 1988. — 160 с.
2. Оконь В. Введение в общую дидактику/ В. Оконь. — М.: Высш. шк, 1990. — 380 с.
3. Яресько К. В. Культура управління навчальною діяльністю студентів / К. В. Яресько. — Х. : ХНУРЕ, 2004. — 235 с.
4. Кармин А. С. Культурология : учеб. для вузов / А. С. Кармин. — СПб. : Аань, 2001. — 832 с.
5. Лазарев Ф. В. Философия: учеб. пособ. / Ф. В. Лазарев, М. К Трифонова. — Сімферополь : СОНАТ, 1999. — 352 с.
6. Атанов Г. А. Возрождение дидактики — залог развития высшей школы /Г. А. Атанов. — Донецк : ДОУ, 2003. — 180 с.
7. Дмитренко Т. А. Логические основы расчета электронных схем : рабочая тетрадь / Т. А. Дмитренко. — Х. : ХИПИ, 1991. — 64