УДК 007:37.06

В. Ю. СТЕПАНОВ

ІНФОРМАЦІЙНО - КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В СУЧАСНІЙ ОСВІТІ

Розглянуто концептуальні питання зміни парадигми освіти, відбору й оптимізації обсягів навчальної інформації з метою підвищення ефективності освітнього процесу.

Ключові слова: інформація, комунікаційні технології, освітній процес, парадигма, знання.

Рассмотрены концептуальные вопросы смены парадигмы образования, отбора и оптимизации объемов учебной информации в целях повышения эффективности образовательного процесса.

Ключевые слова: информация, коммуникационные технологии, образовательный процесс, парадигма, знания.

The conceptual questions of changing of paradigm of йducation are considered, sйlection and optimization of volumes ofeducation- al information for the increase ofefficiency ofeducational process.

Key words: information, of communication technologies, educational process, paradigm, knowledges.

Становлення інформаційного суспільства актуалізує формування творчої, креативної особистості, здатної приймати рішення на основі суперечливих, різнорідних даних в умовах динамічно змінних обставин. У цих умовах метою освіти стає не підготовка людини до майбутньої діяльності завдяки здобуттю якнайбільшого обсягу готових, систематизованих дійсних знань, а розвиток особистості, навчання способів здобуття тих, що існують, і генерування нових знань. Для цього необхідно забезпечувати адекватність освіти зміні місця і ролі інформації в житті суспільства, з урахуванням наслідків інформаційного вибуху, стрімкого розвитку інформаційно- комунікаційних технологій. Аналіз характеристик, властивих інформаційному суспільству, що еволюціонує, в суспільство знань, дозволяє виокремлювати проблему спеціальної підготовки людини до життя в інформаційному суспільстві і суспільстві знань, нерозривно пов'язану з кардинальними змінами, що відбуваються в системі освіти.

Мета статті – розглянути питання відбору й оптимізації обсягів навчальної інформації з метою підвищення ефективності освітнього процесу.

Кардинальна зміна місця і ролі інформації в житті суспільства, наслідки інформаційного вибуху, стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) істотно впливають на систему освіти, масштаб і значення якого, як вважає автор, ще не цілком усвідомлені.

Усвідомлення на початку 70-х рр. XX ст. кризи освіти як загально- цивілізаційного феномену зумовило необхідність переходу до нової парадигми освіти, що забезпечує адекватність освіти динамічним змінам, які відбуваються в природі і суспільстві, оточуючому людину середовищі, збільшеному обсягу інформації, стрімкому розвиткові ІКТ.

У педагогічній літературі актуальні проблеми інформатизації суспільства й освіти досліджувалися в працях: Р. Герцога, А. П. Єршова,

А. Ізвозчикова, С. Д. Каракозова, Ч. Кларка, К. К. Коліна, М. П. Лапчика,

В. Монахова, С. Полат, А. І. Ракитова, І. В. Роберт, Д. Севедж, А. Н. Тихонова, В. М. Тихомирова, А. Ю. Уварова та ін.

Ефективність дистанційної освіти, використання нових інформаційних і комунікаційних технологій у навчанні розглянуті в дослідженнях: Я. А. Ва- граменко, Ц. Р. Григорьєва, Т. А. Лавіна, М. П. Лапчика, Н. І. Паку, І. В. Роберта, І. А. Рум'янцева, Е. К. Хеннера та багатьох ін. Слід підкреслити, що в наявних працях зроблені спроби певним чином вирішити проблему. Але цілісного підходу до формування комплексної теорії немає. Все це актуалізує тему статті і визначає її мету.

Глобальні кризи, наростання нових ознак і суперечностей на рубежі ХХ і XXI ст. виявили фундаментальну залежність людської цивілізації від тих здібностей і якостей особистості, які закладаються в освіті. Стало очевидно, що плідні рішення містяться не у сфері приватних поліпшень і вдосконалення системи освіти, а в галузі кардинальних змін, що дістали назву, – «зміна парадигми освіти». Найважливішою складовою нової парадигми освіти стала ідея безперервної освіти, що охоплює всі форми, типи і рівні освіти, які виходить за рамки так званої формальної освіти [6]. Реалізація ідеї безперервної освіти спрямована на подолання основної суперечності сучасної системи освіти – між стрімкими темпами зростання знань на сучасному етапі розвитку суспільства й обмеженими можливостями їх засвоєння людиною в період навчання. Зміна парадигм у науці не зводиться до механічного чергування теорій і концепцій, що висуваються певними авторами [3]. Виникнення нової парадигми освіти пов'язане з усвідомленням кризи освіти як загальноцивілізаційного феномену, розумінням незаперечності того факту, що освіта, разом з проблемами виживання і розвитку земної цивілізації, екології, енергетики та ін., стала глобальною проблемою людства.

Нова освітня парадигма – це своєрідна стратегія «освіти для майбутнього». Суть нової парадигми освіти можна охарактеризувати такими особливостями [4].

Зміщення основного акценту із засвоєння значних обсягів інформації, накопиченої про запас, опанування способів безперервного здобуття нових знань і набуття вміння вчитися самостійно.

Опанування навиків роботи з будь-якою інформацією, з різнорідними, суперечливими даними, формування навиків самостійного (критичного), а не репродуктивного типу мислення.

Доповнення традиційного принципу «формувати професійні знання, уміння і навики» принципом «формувати професійну компетентність». Корінна зміна ставлення до інформації пов'язана з тим, що інформацію

почали усвідомлювати як стратегічний ресурс, що перебуває в одному ряду з природними, фінансовими, трудовими й іншими ресурсами розвитку суспільства і держави. Пріоритет інформації, порівняно з іншими благами і цінностями, набуття інформаційними ресурсами статусу стратегічних визначаються також і тим, що в будь-якій сфері діяльності, зокрема економічній, політичній, соціальній, переваги мають ті, хто має доступ до інформації [7].

Інформаційний вибух, прискорене зростання обсягів інформації породили безліч проблем у системі освіти. До них належить проблема обмеження і відбору необхідної для навчання інформації, оскільки існуючий потік інформації несумірний з можливостями її засвоєння в рамках навчального процесу через значне перевищення психофізіологічного порогу сприйняття інформації, що неминуче призводить до негативних наслідків [5].

Проблема відбору й оптимізації обсягів навчальної інформації з метою підвищення ефективності освітнього процесу тісно пов'язана