Для реалізації процесу навчання і контролю концептуальних знань на базі розробленої теорії класифікаційного концептуального моделювання знань предметної області проводяться дослідження процедурних знань і навичок.

Контроль знань понятійного апарату ефективно реалізується як зіставлення моделі знань експерта у предметній області і моделі знань студента в процесі навчання. Для контролю знань понятійного апарату проблемної області можна виділити задачі тестування і діагностики. Задача тестування складається з визначення знання одного поняття, а задача діагностики – виявлення суб-областей неповного знання. Існують методики тестування конкретного поняття, які застосовуються для поточного контролю, та методики, що більше відповідають попередньому чи підсумковому контролю, оскільки вони стосуються не тільки поняття, що контролюється, але й інших понять, безпосередньо з ним не пов'язаних [5; 13].

Для урахування повноти і достовірності оцінювання знань студента можливе застосування методики вимірювання знань і з позицій нечіткої логіки [1, 6]. Дійсно, одним із методів виставлення об'єктивної оцінки є проведення контролю знань експертною комісією викладачів. Звичайно, такий метод на практиці не матиме всебічного застосування і використовується тільки на особливо важливих етапах контролю (наприклад, захист дипломного проекту, складання державних іспитів чи для вирішення суперечних ситуацій). У процесі реалізації методу «експертної комісії» (колективного оцінювання) у комп'ютерних системах виникає складність формального наведення моделі оцінювання знань за необхідності обробляти нечітку інформацію, подану в лінгвістичній формі.

Використовуючи підхід, окреслений в [6], функцію належності для одного тестового завдання можна подати як сімейство дискретних функцій:

Р = /(5) при т={тА, тВ, тС, тВ, тЕ, тҐХ, тҐ}

де 5 – рівень складності запитання (5 = 1, 2, 3, 4); Р – ймовірність виставлення викладачем оцінки за відповідь студента за шкалою ЕСТ8 («А», «В», «С», <Ю», «Е», <^Х», <^»); тА, тВ, тС, тВ, тЕ, тҐХ, тҐ – значення оцінок за шкалою ЕСТ8, що виставляє викладач за конкретну відповідь студента. Визначення математичного виразу функції належності здійснюється на основі експертних оцінок. Викладачам роздають тестові завдання з еталонними відповідями різного ступеня правильності. Можливі відповіді оцінюються за шкалою ЕСТ8. Обробка результатів опитування і побудування відповідної функції належності здійснюється з використанням методу кількісного парного порівняння.

Результатом опитування експерта є матриця:

М=(тіі)пхп>

де п – кількість точок, у яких порівнюються значення функції належності. Число тц виявляє, у скільки разів, на думку експерта, ступінь належності Аі більша Ац .

Таким чином, отримані функції розподілення дозволяють виявити нечітку множину Т, що зумовлює виставлення оцінок «А», «В», «С», «Ю», «Е», «^Х», за різні варіанти відповідей за формулою:

г = {А/РА; В/РВ; С/РС; Б/РБ; Е/РЕ; ЕХ/РЕХ; Е/РЕ},

де РА, РВ, РС, PD, РЕ, PFX, РХ – ймовірності виставлення оцінок «А», «В», «С», «Ю», «Е», «^Х», відповідно.

Наприклад, з цієї функції належності виходить опис нечітких множин для тестового завдання, що аналізується [14]:

«оцінка, якщо обрано 1-у відповідь» С1 = {А/0,25; В/0,75; С/0; D/0; Е/0; FX/0; F/0};

«оцінка, якщо обрано 2-у відповідь» С2 = {А/0,25; В/0,75; С/0; D/0; Е/0; FX/0; F/0};

«оцінка, якщо обрано 3-ю відповідь» С3 = {А/0; В/0,25; С/0,75; D/0; Е/0; FX/0; F/0};

«оцінка, якщо обрано 4-у відповідь» С4 = {А/0; В/0; С/0,25; D/0,25; E/0,5;FX/0; F/0}.

Для оцінювання знань при автоматизованому контролі раціональнішими є ті підходи, які тією чи іншою мірою використовують елементи штучного інтелекту і дозволяють моделювати логіку викладача при виставленні оцінки. У перспективах подальших досліджень можливо використання експертної оцінки, при наданні додаткових питань для запобігання відгадуванню відповідей на завдання тесту, для точнішого виміру знань.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Белоус Н. В. Методы определения правильности выполнения тестовых заданий / Н. В. Белоус, И. В. Куцевич // Образование и виртуальность- 2006 : сб. науч. тр. 10-й междунар. конф. Укр. ассоциации дистанц. образования / под общ. ред. В. А. Гребенюка, Д. Киншука, В. В. Семенца. – Вып. 10. – Х, Ялта : УАДО, 2006. – С. 441-450.

Гагарін А. А. Практична реалізація технології автоматизації тестування на основі понятійно-тезисної моделі / А. А. Гагарін, С. В. Титенко // Образование и виртуальность-2006 : сб. науч. тр. 10-й междунар. конф. Укр. ассоциации дистанц. образования / под общ. ред. В. А. Гребенюка, Д. Киншука, В. В. Семенца. – Х., Ялта: УАДО, 2006. – Вып. 10. – С. 402-413.

Дёмина В. М. Оценка и измерение знаний при тестировании студента / В. М. Дёмина // Інформаційно-культурологічна та мистецька освіта: стан і перспективи : матеріали міжнар. наук. конф. – Х. : ХДАК, 2004. – С. 85-86.

Касьянова Н. В. Создание системы компьютерного контроля как результат новых информационных технологий в обучении / Н. В. Касьянова // Информационные технологии в образовании: материалы XI междунар. конф, 6-10 нояб. 2001 г., г. Москва. – М, 2001. – С.147-154.

Ковалев С. А. Системология и интеллектуальная технология обучения / С. А. Ковалев // Вісн. Харк. нац. ун-ту. – Х, 2000. – № 456; Ч. 2. – С. 127-130. – (Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених м. Харкова).

Маклаков Г. Ю. Некоторые принципы построения компьютерных систем диагностики знаний / Г. Ю. Маклаков, Г. Г. Маклакова // Образование и виртуальность-2006 : сб. науч. тр. 10-й