Тривалість обстеження повинно становити 20-30 хв., оскільки діти такого віку зберігають оптимальний рівень розумової працездатності саме протягом цього часу.

Не менш важливим при проведенні дослідження є безпосереднє спостерігання за дитиною (дітьми). Дорослий (чи той , що проводить дослідження) повинен відмічати відповіді на такі запитання як:

чи часто дитина порівнює власну роботу зі зразком; чи малює по пам’яті;

чи малює в повітрі над малюнком-зразком, що повторюють його контури;

чи відволікається під час роботи;

чи ставить додаткові запитання;

чи знаходить неточності у своїй роботі, чи виправляє їх.

У процесі роботи не потрібно вносити будь-які корективи щодо виконання завдання, підказувати. Коли дитина повідомить про закінчення роботи, запропонуйте перевірити її. Якщо вона знайде помилки, дайте їй змогу їх виправити [ 12, 23 ].

Л.С.Виготський підкреслював, що рівень розвитку психічних функцій – це лише передумова ефективного шкільного навчання, а його успішність залежить ще й від правильної організації навчального процесу з опорою на ці передумови [ 14, 7 ].

На жаль, дедалі частіше у гонитві за „модним тестуванням”, учителі та батьки не розуміють, наскільки це відповідально, бо:

для тестування нерідко використовують недосконалі методики (з популярних видань, а не фахових);

не всі володіють методиками тестування (тести, які потрібно проводити індивідуально, намагаються провести у групах, що категорично заборонено; пропонують тести, які не відповідають вікові дитини та ін.);

поєднують різні методики, роблячи „психологічний вінегрет”, який доповнюють власними „новаторськими” запитаннями, завданнями;

не зважають на те, що в ситуації тестування дитина почувається напруженою, і це може призвести до погіршення результату опитування.

Отож, одержані таким чином результати можуть не виявити справжній рівень розвитку дитини, а тільки призвести до „навішування ярликів” – не готовий, розумово відсталий, недорозвинений. Тому, за можливості, тестування має проводити спеціаліст – психолог, обізнаний у галузі вікової та педагогічної психології, а якщо це роблять учитель або батьки, то вони мають користуватися тільки фаховими джерелами і ретельно виконувати всі інструкції щодо проведення діагностики. Тестування повинно проводитись в присутності батьків або осіб, котрі їх замінюють [ 6, 11 ].

Про загальну шкільну зрілість дитини можна дізнатися за допомогою таких методик:

Домінування пізнавального чи ігрового мотивів в афективно-потребнісній сфері дитини (методика розроблена Н.Гуткіною).

Експериментальна бесіда з виявлення внутрішньої позиції школяра (методика розроблена Н.Гуткіною). Сформованість внутрішньої позиції школяра цікаво виявляється в грі у школу.

Визначення мотивації молодших школярів до навчання в школі (Додаток А).

Графічний диктант. Виявляє вміння орієнтуватися на зразок і точно скопіювати його. Виявляє сформованість довільної уваги, зорово-моторної координації та регуляції власних дій.

Субтест „Геометричні фігури” (Додаток Б).

Субтест Логопедичний (Додаток В). У загальному вигляді оцінює особливості звуковимови і фонематичного слуху (звукобуквенного аналізу дитини). Субтест складається з двох частин.

Тест „Керна-Йірасека” (Додаток Д).

Отже, діагностика психологічної готовності дітей до школи необхідна не стільки для формального висновку у парадигмі „готовність – неготовність”, скільки для врахування індивідуальних особливостей під час організації навчально-виховного процесу з дітьми шестилітнього віку.

Спрогнозувати типи труднощів у першокласників і визначити їх мотивацію можна, скориставшись такими методиками, як:

Методика визначення типів труднощів у першокласників розроблена О.Л.Венгером та М.Р.Гінзбургом.

Анкета для визначення запасу знань, з яким дитина прийшла до школи, складена С.Ф.Русовою (Додаток Ж).

2.2.Дослідження загальної шкільної зрілості першокласників .

Найбільш відомою і дієвою є методика Керна-Йірасека. Цими методиками ми скористалися для діагностики дітей 1-А класу Калуської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 з поглибленим вивченням англійської мови , на виявлення психологічної готовності до навчання в школі.

Дана методика і технологія застосування дозволяє проводити масове обстеження дітей, що йдуть до школи; дає можливість досить об’єктивно оцінити рівень підготовленості дітей до школи; дозволяє виявляти необхідність корекційного навчання з першого року.

Тест Керна-Йірасека складається з 3 завдань, виконання яких дає цілісне уявлення про рівень психічного розвитку дитини. Ці завдання є моделлю того, чим доведеться займатися на уроці.

В 1-А класі навчається 32 дітей. Ми запропонували дітям виконати ці 3 завдання. Перше завдання полягало в тому, щоб скопіювати 10 крапок на не розлінованому аркуші паперу. Наступним завданням було написати таку ж фразу, яка написана на аркуші. Фраза містила 8 літер, і була написана прописом, оскільки деякі діти вже вміють друкувати. І 3 завдання – намалювати людину. Кожне із 3 завдань оцінюється за 5-ти бальною системою.

Діти охоче взялися до виконання завдань. Було багато запитань, але як відомо, дослідник не повинен підказувати чи виправляти помилки піддослідного.

Учні піддивлялися одне до одного, щось запитували, крутилися, вставали із-за парти, щоб подивитися, як виконує завдання учень на задній парті. Були діти, що отримавши картку для виконання завдань, сиділи тихо і нічого не робили. На запитання : „Чому ти не виконуєш завдання?”, вони знаходили безліч відповідей: не маю олівця; не пише ручка; я не зрозумів, що треба робити; я не вмію малювати; а в нас має бути читання; я сиджу не на своєму місці; не хочу.

Проте, більшість дітей все - таки справилися з виконанням поставлених перед ними завданнями. Нами було затрачено 27 хвилин для проведення тесту Керна-Йірасика.

Оцінюючи результати виконання завдань, варто виділити 2 протилежні за своїм вмістом роботи, щоб показати рівні сформованості психологічної готовності дітей до школи.

Отож, дивлячись на виконання завдань учнем С. (Додаток З), можна з впевненістю сказати, що така дитина дозріла в усіх сферах розвитку: і психологічній, і інтелектуальній, і фізіологічній, і особистісній. В процесі обстеження учень охоче виконував всі завдання. Завдання виконано швидко і правильно. Учень виявив зацікавлення і