Важливо звернути увагу на те, як дитина пояснює своє бажання йти до школи: „щоб навчитися читати, писати” тощо. Але деякі діти відповідають, що вони хочуть іти до школи тому, що їм „набридло в дитячому садку” чи „не хо -четься спати після обіду”, тобто бажання йти до школи не пов’язане зі змістом навчальної діяльності чи зміною соціального статусу дитини.

Запитання 3-6 спрямовані на з’ясування пізнавального інтересу опитува -ного, а також рівня його розвитку. Деяке уявлення про дитину дає запитання 6 (про улюблені книжки).

Відповідь на запитання 8 дає уявлення про те, як дитина ставиться до тру- днощів у діяльності. Коли дитина ще не дуже бажає стати учнем, її задовільняє ситуація, яка пропонується запитанням 10, і навпаки. Якщо дитина бажає вчи -тися, то вона, як правило, у грі в школу обирає роль учня, пояснює це бажанням учитися (запитання 11), а також обирає варіант „щоб урок був довшим, ніж перерва”, щоб більше займатися на уроці навчальною діяльністю (запитання 12).

Аналіз відповідей на запитання демонструє сформованість (+) чи не сформованість ( - ) внутрішньої позиції школяра.

Запитання для бесіди:

Ти хочеш піти до школи?

Чи бажаєш ти ще на один рік залишитися в дитячому садку (вдома)?

Які заняття тобі більше подобалися в дитячому садку? Чому?

Чи любиш ти, коли тобі читають книжки?

Ти сам просиш, щоб тобі почитали книжку?

Які в тебе найулюбленіші книжки? Назви їх.

Продовження додатку А.

Чому ти хочеш піти до школи?

Чи прагнеш ти закінчити роботу, яка тобі не вдається , чи залишаєш її?

Тобі подобається шкільне приладдя?

10.Коли б тобі дозволили користуватися шкільним приладдям, а до школи дозволили б не йти, чи задовільняло б це тебе? Чому?

11. Якби ти зараз грав із друзями у школу, ким би ти хотів бути: вчителем чи учнем?

12. Коли ти граєш у школу, чого тобі хочеться: щоб довшим був урок чи перерва? Чому?

Визначення мотивації молодшого школяра до навчання в школі

Обладнання: текст анкети О.Ануфрієва та С.Костомаріної.

Методика проведення: дитині пропонується відповісти на запитання анкети, використовуючи відповіді „так”, „ні”, „не знаю”.

Обробка результатів: за кожну відповідь, що стоїть в анкеті на першому місці, надається 3 бали, на другому – 1 бал, на останньому – 0 балів.

Максимальна оцінка 30 балів.

Оцінювання результатів.

Зі зростанням кількості балів підвищується рівень мотивації. При одержанні 25-30 балів – сформоване ставлення до себе, як до школяра, висока навчальна активність.

20-24 балів – ставлення до себе, як до школяра, практично сформоване.

15-19 балів – позитивне ставлення до школи, але школа приваблює більше позашкільними справами.

10-14 балів – ставлення до себе, як до школяра ,не сформовано.

Менше 10 балів – ставлення до школи негативне.

Продовження додатку А.

Діагностика шкільної мотивації

Анкета

Тобі подобається у школі?

а) Так +

б) Не дуже

в) Ні –

2. Вранці ти завжди з радістю йдеш до школи, або часто бажаєш залишитися вдома?

а) Іду з радістю +

б) Буває по-різному

в) Бажаю залишитися вдома -

3. Якщо учитель сказав, що завтра йти до школи не обов’язково, ти б пішов чи залишився б вдома?

а) Не знаю

б) Залишився б удома +

4. Тобі подобається коли відміняють які-небудь уроки?

а) Не подобається –

б) Буває по-різному

в) Подобається +

5. Ти б хотів, щоб не задавали ніяких домашніх завдань?

а) Не хотів би –

б) Не знаю

в) Хотів би +

6. Ти хотів би, щоб у школі залишилися одні перерви?

а) Ні –

б) Не знаю

в) Хотів би +

7. Ти часто розповідаєш про школу своїм родичам і друзям?

Продовження додатку А.

а) часто –

б) Інколи

в) Не розповідаю –

8. Бажав би мати іншого, не такого суворого вчителя?

а) Мені подобається наш учитель +

б) Точно не знаю

в) Бажав би –

9. У тебе у класі багато друзів?

а) Багато +

б) Мало

в) Немає друзів –

10. Тобі подобаються твої однокласники?

а) Подобаються +

б) Не дуже

в) Не подобаються –

Додаток Б.

Методика „Графічний диктант”

Мета. Виявлення вміння орієнтуватися на зразок і точно скопіювати його; сформованості довільної уваги; зорово-моторної координації та регуляції власних дій.

Обладнання: аркуш у клітинку, на якому на відстані 4 клітинки від краю по вертикалі поставлено три крапки одна під одною на відстані 7 клітинок одна від одної, олівець.

Інструкція. „Ось аркуш паперу в клітинку, на якому 3 крапки. Візьми олівець і приготуйся малювати лінію. Я казатиму, в який бік від крапки і на скільки клітинок провести лінію. Кресли тільки ті лінії, про які я говоритиму. Коли проведеш лінію, чекай, поки я не скажу, куди спрямувати наступну. Кожну нову лінію починай там, де закінчилися попередня, не відриваючи олівця від паперу”.

Завдання 1. (Тренувальне). Постав олівець на верхню крапку. Малюй лінію: одна клітинка вниз. Не відривай олівець від паперу. Тепер одна клітинка праворуч. Одна клітинка вгору. Одна клітинка праворуч. Одна клітинка вгору. Одна клітинка праворуч. Одна клітинка вниз. Далі продовжуй малювати такий самий візерунок.

Якщо дитина не зрозуміла завдання, їй підказують, виправляють допущені помилки. Але під час малювання наступних візерунків такий контроль знімається. Під час диктування слід робити достатні паузи, щоб дитина встигла закінчити попередню лінію. На самостійне продовження візерунка дається 1 хвилина.

Завдання 2. Тепер постав олівець на наступну крапку. Одна клітинка вгору. Одна клітинка праворуч. Одна клітинка вгору. Одна клітинка праворуч. Одна клітинка вниз. Одна клітинка праворуч. Одна клітинка вниз. Одна клітинка праворуч. Далі продовжуй малювати такий самий візерунок.

Продовження додатку Б.

Завдання 3. Постав олівець на останню крапку. Три клітинки вгору. Одна клітинка праворуч.