Входження в Болонський процес Польщі

(реферат)

Болонський процес започаткований 19 червня 1999 року. Тоді міністри, які відповідають за вищу освіту з 29 країн Європи підписали Болонську декларацію і зобов”язалися створити до 2010 року т.зв. “Європейську зону вищої освіти” (European Higher Education Area)

Міністри освіти на зустрічах в Болоньї (1999), Празі (2001) і Берліні (2003) виділили основні цілі Болонського процесу. Зобов”язалися також до координації навчальної політики наукової та освітянської громадськості і урядів раїн Європи для істотного підвищення конкурентноспроможності європейської системи науки і освіти у світовому вимірі, а також для підвищення ролі цієї системи у суспільних відносинах.

На протязі чотирьох років з часу підписання Болонської декларації кількість країн-учасників зросла з 29 до 40, що надає ще більшого значення Болонському процесу.

Країни, які входять в Болонський процес: Албанія, Андора, Австрія, Бельгія – Французька і Фламандська спільнота Бельгії, Боснія і Герцоговина, Болгарія, Ватикан, Великобританія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Греція, Іспанія, Італія, Голандія, Ірландія, Ісландія, Кіпр, Литва, Люксембург, Латвія, Німеччина, Норвегія, Македонія, Мальта, Польща, Португалія, Росія, Румунія, Сербія і Чорногорія, Словаччина, Словенія, Турція, Угорщина, Україна, Хорватія, Чехія, Швейцарія (Ліхтенштейн), Швеція.

Польща приєдналася до Болонського процесу, впровадивши додатки до диплому, розвиваючи двоступеневу систему освіти і систему пунктів ЕСТS, створивши Державну Акредитаційну Комісію, промотуючи мобільнсть в рамках програми Sokrates/Erasmus або міжнародних обмінів.

Реалізація Болонського процесу

Координацією і реалізацією програм Болонського процесу на міжнародному щаблі займається спеціально створена для цієї цілі т.зв. Група Континуації (Bologna Follow-up Group) як і Рада (Board).

До складу Групи Континуації входять представники 45 країн, які є учасниками Болонського процесу, а також представники Європейської комісії. Завданнями їх є планування справ, які виникають з раніше запроваджених положень міністрів. На рівні країн, реалізація Болонського пароцесу залежить від Міністра , в Польщі ним є проф. Міхал Северинські. До його головних завдань, відповідно до декларації, належить ініціація змін а також впровадження інформаційно-промоцйної кампанії, а також механізмів, які стимулюють активність науковогог середовища щодо ідеї створення Європейського простору вищої освіти.

Польща, як і інші європейські країни, займається впровадженням болонських норм і стандартів в освіті, науці і техніці. Дбаючи про якість вищої освіти в січні 2002 року в Польщі було створено Акредитаційну Комісію (Paсstwow№ Komisjк Akredytacyjn№,) яка охоплює цивільну освіту і всю вищу освіту. Комісія складається з 70 членів, якими керує Міністр народної освіти і спорту. До її компетенції належить, передусім, оцінка якості навчання в закладах освіти. Думка Акредитаційної комісії є підставою для рішення Міністра у справі визнання повноважень щодо вищої освіти, їх відстрочки або вилучення. До завдань Комісії належить також внесення рішень щодо створення нових закладів освіти, філій та факультетів.

Також в Польщі впроваджено двоступеневу освіту. В загальній кількості 104 існуючих напрямків, за винятком 6 (право, фармакологія, стоматологія, психологія, ветеринарія, лікарська справа) , які реалізовані одноступенево (лише магістр), можна сказати, що на 98 з них може бути впроваджено як основне навчання на бакалавра і додатково навчання на магістра. Це означає, що на 94% напрямків вищої освіти в Польщі може бути реалізована двоступенева освіта. Проект нового положення про вищу освіту передбачає обов”язкове впровадження двоступеневої освіти, за винятком 6 згананих напрямків.

Наступна важлива річ, яка вдало впроваджена в Польщі – це Європейська кредитно-трансферна система накопиччення (ECTS). Велика кількість вищих навчальних закладів, які користуються можливостями, створених за рахунок проекту Tempus/Phare, а саме - Sokrates/Erasmus, опрацювали систему пунктів, спираючись на досвід європейських країн, що вже використовують ECTS.

У зв”язку з динамічним розвитком Болонського процесу і потребою його подальшого розвитку, Міністр Освіти створив спеціальне товариство промоутерів, які “опікуються” найбільшими навчальними закладами в Польщі. Наприклад, у Вроцлавській Політехніці такою особою є Януш Павліковські. Завданнями Товариства, в загальному, є промоція норм, стандартів і програм Болонського процесу в академічному середовищі. Члени Товариства виконують роль порадників щодо впровадження процесу, а саме системи пунктів ЕСТS, двоступеневої освіти та ін. Займаються також: організацією навчальних семінарів і лекцій, пов”язаних з реалізацією Болонського процесу; програмуванням болонської проблематики на конференціях і семінарах, здійсненням візитів в характері порадників – моніторинговим у навчальних закладах.

Трохи історії

Документами, які окреслюють сам

характер Болонського процесу є різні декларації і комунікати, підписані особами, що відповідають за вищу освіту. Перша декларація, яка безпосереднь передувала Болонській, була т.зв. Сорбонська декларація, підписана в травні 1998 року. Вона пропагувала ідеї “гармонізації” структури системи освіти з метою збільшення мобільності і подпланням труднощів. Ці мотиви були підхоплені і розвинені в самій Болонській декларації. Важливими для цього процесу документами, які збільшують зацікавленість проектом створення Європейської зони вищої освіти, були Комунікати: Празький (травень 2001 р.), Берлінський (вересень 2003р.) і Бергенський (травень 2005р.)

Цілі Болонського процесу

У Болонській декларації (1999) окреслено наступні цілі:

прийняття системи “читаних” і порівняльних дипломів;

впровадження системи двоступеневої освіти, що спирається на два цикли (ліценціат – магістр);

впровадження системи кредитів для виявлення здобутків студентів (ECTS);

розвиток мобільності студентів і працівників закладів освіти;

розвиток європейського співробітництва ;

зміцнення європейського виміру вищої освіти;

мотивоване залучення студентів до навчання;

В Празькому комунікаті (2001) впровадджено додатково ще три цілі:

навчання протягом усього життя (lifelong learning);

збільшення заангажування студентів до процесу реалізації Болонського процесу;

промування атракційноості Європейської зони вищої освіти;

У Берлінському комунікаті (2003) принято ще дві цілі:

розширення системи навчання третього ступеня (доктор філософії)

співпраця Європейської зони вищої освіти з Європейським простором зайнятості.

Потреба змін

Важливим напрямком в реалізації