а почути і виділити основне, ще турбує абонента, у тому згустку інформації, яку він подає. Звичайно, усі моменти діалогу врахувати важко, оскільки багато чого приходить з практикою. Але знати про ці деталі варто, оскільки це дозволяє бути більш компетентним, більш кваліфікованим фахівцем в галузі психолого-педагогічної допомоги особистості.
Розділ ІІ. Дослідження основних чинників, які впливають на виникнення стресових станів у молоді.
2.1 Психологічна діагностика адаптивних здібностей до стресу.
Стрес – це стан перевантаження нервової системи, унаслідок чого відбувається порушення регуляційних процесів [12, 166]. Особливо важливим для молодої людини є здатність пристосовуватися до стресових ситуацій. У зв’язку з цим, ми провели дослідження на діагностику адаптивних здібностей до стресу. Дана робота проводиться в руслі теоретико-експериментального дослідження адаптивних здібностей молодої людини в умовах травматичного стресу (Додаток А).
Опитувальник АС має 8 шкал і одна шкала “Неправди”:
1. Шкала “Оп” – шкала оптимістичності.
2. Шкала “СП” – шкала соціальної підтримки.
3. Шкала “АМ” – шкала адаптивного мислення.
4. Шкала “СС” – шкала сну і сновидінь.
5. Шкала “Вп” – шкала впевненості у собі.
6. Шкала “УПФС” – шкала управління психофізіологічним станом.
7. Шкала “СР” – шкала соматичної регуляції.
8. Шкала “СЧЖ” – шкала самоорганізації часу життя.
Тестування проводилося у формі групового обстеження з використанням тексту опитувальника і спеціального бланка для відповідей досліджуваних. Результати були занесені до Таблиці 1.
Таблиця 1.
Визначення адаптивних здібностей до стресу студентської молоді.
№ | Прізвище, ім’я | Шкала
« Оп » | Шкала
« СП » | Шкала
« АМ » | Шкала
« СС » | Шкала
« Вп » | Шкала
«УПФС» | Шкала
« СР » | Шкала
«СЧЖ» | « АС » | Фрус-трація
1 | Студент 1 |
11 | 8 | 12 | 14 | 10 | 8 | 15 | 11 | 89 | 1,55
2 | Студент 2 |
5 | 8 | 10 | 9 | 6 | 4 | 7 | 5 | 54 | 1,45
3 | Студент 3 |
13 | 8 | 16 | 15 | 16 | 13 | 15 | 8 | 104 | 1,7
4 | Студент 4 |
12 | 11 | 12 | 14 | 9 | 10 | 13 | 8 | 89 | 1,65
5 | Студент 5 |
13 | 11 | 11 | 14 | 11 | 12 | 14 | 9 | 95 | 1,4
6 | Студент 6 |
7 | 8 | 6 | 11 | 5 | 5 | 6 | 7 | 55 | 1,55
7 | Студент 7 |
7 | 7 | 10 | 10 | 5 | 7 | 8 | 10 | 64 | 2
8 | Студент 8 |
2 | 5 | 5 | 5 | 1 | 5 | 9 | 5 | 40 | 2,7
9 | Студент 9 |
11 | 8 | 13 | 4 | 11 | 11 | 2 | 7 | 67 | 1,3
10 | Студент 10 |
10 | 8 | 8 | 14 | 13 | 5 | 10 | 5 | 73 | 1,2
11 | Студент 11 |
12 | 10 | 11 | 13 | 12 | 12 | 11 | 9 | 90 | 1,5
12 | Студент 12 |
14 | 14 | 13 | 15 | 14 | 15 | 13 | 9 | 107 | 1,5
13 | Студент 13 |
13 | 13 | 13 | 13 | 14 | 8 | 15 | 3 | 92 | 1,2
14 | Студент 14 |
10 | 10 | 13 | 14 | 9 | 8 | 13 | 9 | 86 | 1,35
15 | Студент 15 |
6 | 9 | 10 | 9 | 11 | 12 | 8 | 4 | 69 | 1,95
16 | Студент 16 |
8 | 10 | 10 | 12 | 10 | 10 | 14 | 5 | 79 | 0,35
17 | Студент 17 |
11 | 10 | 8 | 11 | 13 | 9 | 13 | 9 | 84 | 1,75
Всього |
165 | 158 | 181 | 197 | 170 | 154 | 186 | 123 | 1327 | 30,3
Діаграма адаптивних здібностей до стресу Рис. №1
З даної діаграми (Рис. №1) бачимо, що показники студентської молоді, у яких високий рівень розвитку адаптивності до стресу становлять 11,8%. Більшість молоді, з якими проводилось опитування, мають виражений (помірний) рівень розвитку адаптивності до стресу (76,4%). Кількість студентів, які мають середній рівень розвитку адаптивності до стресу становить 23,5%. Студентів з низьким рівнем розвитку адаптивності до стресу не виявлено.
Отже, показники, які отримали при проведенні з студентською молоддю опитувальника адаптивності до стресу, виявилися досить високими, що свідчить про здатність даної групи дуже добре пристосовуватися до складних, неординарних ситуацій.
2.2 Діагностики рівня соціальної фрустрованості студентської молоді.
Фрустрація – це психічне переживання, пов’язане з неможливістю зреалізувати власні цілі й заспокоїти потреби, що їх відчуває особа. Під впливом фрустрації виникають зміни в активності людини, які набирають форм поведінки з відхиленнями від норми, наприклад: агресії, репресії, апатії, утечі у світ мрій тощо, чим особа старається замінити невдалі дії [12, 166].
В групі студентської молоді проводився опитувальник, який фіксує ступіпь незадоволеності соціальними досягненнями в основних аспектах життєдіяльності (Додаток Б). Результати показали, що рівень фрустрованості в групі переважно