понижений (47%). Також у багатьох студентів спостерігається дуже низький рівень фрустрованості (35%). Це означає, що молодь вміє конструктивно вирішувати свої проблеми, тобто в неординарних ситуаціях вони намагаються обдумувати та аналізувати дії з метою досягнення позитивного результату. Результати проведення діагностики рівня фрустрованості студентської молоді зображені на Рис. №2 та №3 у вигляді графіка.
Рівень фрустрованості студентської молоді.
Малюнок 3.
У зв’язку з отриманими результатами дослідження за методикою адаптивності до стресу та методикою фрустрованості середнє арифметичне показує, що серед студентської молоді спостерігається високий рівень розвитку адаптивності до стресу, а за іншою методикою - фрустрованості – понижений рівень фрустрованості. Можна припустити, що студенти легко долають стресові ситуації і в них відносно низька схильність до фрустраційних станів.
Визначення статистичного зв’язку між двома методиками здійснювалося за допомогою розрахунку кореляцій між даними методики адаптивності до стресу та результатами методики рівня фрустрованості (Таблиця №2).
Кореляція
Таблиця №2
Фрустрація | Шкала
“Оп” | Шкала
“Сп” | Шкала
“АМ” | Шкала
“СС” | Шкала
“Вп” | Шкала
“УПФС” | Шкала
“СР” | Шкала
“СЧЖ” | Ас
Пірсон | ,991
(**) | ,994
(**) | ,994
(**) | ,993
(**) | ,990
(**) | ,993
(**) | ,992
(**) | ,995
(**) | ,994
(**)
Номер | 18 | 18 | 18 | 18 | 18 | 18 | 18 | 18 | 18
** Correlation is significant at the 0.01 level (2-tailed).
Між всіма шкалами фрустрованості та адаптивності до стресу виявлено значущі позитивні статичні зв’язки. Це свідчить про наявність тенденції зростання рівня адаптивності при збільшенні показників фрустрованості до помірного рівня від відсутності фрустрованості до дуже високого рівня фрустрованості включно та навпаки.
В нашому дослідженні в жодного із піддослідних не виявилось високого рівня фрустрованості. Тому ми не можемо зробити висновок про наявність прямо пропорційного зв’язку між адаптивністю студентської молоді до стресу і фрустрованості при зростанні рівня фрустрованості вище, ніж “помірний рівень”.
Отже, студентська молодь має досить високі адаптивні здібності до стресу і, водночас, низький рівень фрустрованості, що свідчить про високу стресостійкість студентів до різних життєвих труднощів. В різних складних ситуаціях, життєвих обставинах, які викликають стрес молодь вміє добре адаптуватися і знайти найоптимальніший вихід з будь-якої стресогенної ситуації.
Висновки
Людина багато років тому жила у згоді зі своєю природою. Людині загрожували стихія, голод, холод, ікло тварин і ворог, але протягом тисячоліть були відпрацьовані механізми захисту від цих труднощів життя. За останні тисячоліття спосіб життя людини суттєво змінився, проте основні фізіологічні реакції організму залишилися на старому рівні. Тому в наш час людина хворіє і вмирає, в основному, від хвороб, в основі яких лежить неправильний спосіб життя, важкі переживання, глибоке і невідступне почуття незадоволеності, страхи, психічна травматизація. Всі ці чинники призводять до виникнення стресів.
У своїй курсовій роботі ми розкрили зміст стресових станів молоді, що характеризуються станом надмірної та довготривалої психічної напруги, яка виникає у людини, коли її нервова система отримує емоційне перевантаження. Стрес є одним із видів афектів. Стресові стани, а особливо коли вони є частими, негативно впливають не тільки на психіку людини, а й на організм.
Також ми дослідили основні причини виникнення стресових станів у молоді, зокрема такі, як:
вплив навколишнього середовища;
надмірне навантаження;
фізіологічні чинники (хвороба, розлад, травма та ін.);
інформаційні (надмірний обсяг інформації, яку потрібно запам’ятати, переробити);
емоційні чинники (смерть близьких людей, втрата місця навчання, роботи, стрімкі зміни умов життя та ін.);
виробничі (значні зміни в навчанні, на роботі, труднощі та конфлікти) тощо.
Ми визначили основні способи подолання стресових станів молоді, серед яких можна виокремити наступні:
позитивне мислення;
повне вирішення конфлікту, усунення розбіжностей, примирення;
зняття емоційної напруги;
активізація почуття гумору;
релаксація;
регуляція дихання та ін.
Також ми дослідили значущість взаємозв’язків ступені незадоволеності соціальним досягненням в основних аспектах життєдіяльності та здібностей людини успішно адаптовуватися в умовах травматичного стресу. У результаті проведення дослідження ми виявили значущі позитивні статистичні зв’язки між рівнем фрустрованості та адаптивністю до стресу.
Гіпотеза, висунута нами, є підтверджена дослідженням. Справді, схильність молоді до стресу обумовлена соціально – психологічними чинниками, які виникають у результаті різних труднощів у житті молодої людини.
У результаті проведеного дослідження ми виявили психічні чинники, які впливають на адаптованість молоді до стресу, зокрема уміння встановлювати і розвивати позитивні підтримуючі міжособистісні стосунки, надавати й приймати емоційну підтримку; оптимізм та почуття гумору; самоорганізація часу власного життя; управління сном і сновидінням; конструктивне й адаптивне мислення та інші. Ми визначили, що на схильність молодих людей до стресу впливають такі чинники, як нездатність адекватно сприймати навколишню дійсність, невміння досягати та підтримувати оптимального фізичного стану, управляти сильними емоціями й імпульсами; підвищена конфліктність тощо.
Список використаної літератури
Балакірєва О.М., Бекешкіна Г.Е. Молодь України: для неї і про неї. – Київ. – 1993. – 106с.
Василюк Ф.Е. Психология переживания. – М., 1984. – 286 с.
Венгер Л.А., Мухина В.С. Психология. – Москва: Просвещение. – 1988. – 340 с.
Вивчення молоді на сучасному етапі: питання методології і методики. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, Київ, 11-13 жовтня 1995 р. – К.: А.Л.Д., 1996. – 232с.
Гольдштейн А., Хомик В. Тренінг умінь спілкування: як допомогти проблемним підліткам / Пер. з анг. В.Хомика. – К.: Либідь, 2003. – 520 с.
Інформаційно-методичний збірник з досвіду роботи кризових центрів соціально-психологічної допомоги центрів соціальних служб для молоді – Тернопіль: ДЦССМ, ТОЦССМ, 2003. – 68с.
Калошин В.Ф. Як долати стрес у педагогічній діяльності // Практична психологія та соціальна робота. – 2004. - №8. – 75 с.
Кижаев-Смик Л.А. Психология стресса. – Москва: Наука, 1983. – 386 с.
Коган Б.М. Стресс и адаптация.