вікова підгрупа від 25-26 до 29-30 років другий молодий громадянський вік (друга молодість, або другий молодий дорослий вік). Даний період характерний розвитком і завершенням тих суспільних процесів, які почалися у попередньому віці. У однієї частини молоді відбувається подальше удосконалення в галузі трудової діяльності, вони досягають певного позитивного результату в професійному і кар’єрному становищі, в рості матеріального стимулювання своєї праці. Деяка невелика частина працюючої молоді закінчує навчання на заочному чи вечірньому відділеннях. Стосовно головних протиріч позитивного плану то вони в цей період отримують свій подальший розвиток, модифікуються, стають більш „дорослими” ніж на попередній стадії. В цей період завершуються процеси суспільного становлення і розвитку молоді. Цей, в певній степені „фінішний” етап молодості, має дуже важливе значення як у долі молодих людей, так і долі більш старшого покоління. Кого суспільство підготовило собі на зміну і як ця зміна підготувалася до того, щоб сприяти розвитку та прогресу суспільства таким і воно буде.

2. Роль і значення молоді в суспільстві. Молодь як об’єкт та суб’єкт соціалізації.

У цілому, роль визначається наступними чинниками:–

молодь є великою соціально демографічною групою (в окремих країнах Азії, Африки, Латинської Америки вона складає до половини всього населення), що займає значне місце у виробництві і виступає основним джерелом поповнення трудових ресурсів;–

молодь основний носій інтелектуального і фізичного потенціалу суспільства, вона володіє великими здібностями до праці, технічної та культурно-художньої творчості, продуктивної діяльності в усіх сферах людського буття;–

молодь має велику соціальну та професійну перспективу, вона здатна швидше інших соціальних груп суспільства оволодіти новими знаннями, професіями і спеціальностями.

Ці чинники можна підтвердити статистичними даними, а саме: кожний четвертий житель міста і п’ятий у селі – молодь. У сучасній Україні демографічна ситуація є досить складною, через те, що протягом трьох десятиліть народжуваність знаходилася на рівні, який не забезпечував простого відтворення населення. Внаслідок цього населення старіє, доля молоді невпинно зменшується, на сьогодні 22,6% від всього населення це молодь. Статистика свідчить, що у містах проживає 71,1% молоді. Очевидно, що молоді в селах зовсім невеликий відсоток. Такий стан речей має об’єктивне пояснення: лише половина наших сіл забезпечена загальноосвітніми закладами, 38% сіл мають власний дошкільний заклад, тільки 5,4% мають лікарні, 56,3% фельдшерсько-акушерські пункти. Третина сіл не має клубів та бібліотек. Майже 200 тис. сільських будинків і дотепер вкриті соломою та очеретом, толлю. Тому й недивно, що за таких умов у 2,7 тис. сіл не було народжено дітей, а у 1,4 тис. сіл відсутня молодь у віці 16-28.

Принциповим питанням при розгляді ролі молоді у суспільстві є питання про молодь як суб’єкта і об’єкта суспільних перетворень. Вступаючи у життя молода людина є об’єктом впливу соціальних умов, сім’ї, інститутів освіти, а пізніше в процесі дорослішання і переходу у більш зрілі фази розвитку починає сама суттєво впливати на суспільство. Тобто, молодь виступає суб’єктом, коли впливає на суспільство, віддаючи свій потенціал, разом з тим вона є об’єктом, оскільки на неї спрямований суспільний вплив з метою її розвитку. Молодь виступає об’єктом і до суспільства і до самої себе. Іншими словами доцільно показати цей взаємозв’язок за допомогою схеми:

3. Функції молоді.

Молодь не замкнута, саморозвиваюча система, а представляє собою відкриту соціальну систему, що включена в різноманітні взаємозв’язки та взаємодії, які існують в суспільстві. Найбільш характерні для неї функції: соціалізаційна, відтворююча, трансляційна, інноваційна. Соціалізаційна – означає, що молодь в своєму соціальному розвиткові проходить включення в суспільство, його соціальну структуру, тобто соціалізується. Також молоді властива і функція відтворююча, тобто постійне відтворення виробництва і споживання матеріальних благ, робочої сили і виробничих відносин. Молодь здійснює також і трансляційну функцію, тобто засвоєння і передача, поширення знань, досягнень навичок, досвіду старшого покоління. Одночасно молоді люди перетворюють цей досвід, вносять в нього нові особливості, які не існували раніше, а які виникли у змінених соціально-економічних, політичних, соціокультурних умовах, тобто здійснюють інноваційну функцію.

4. Основні риси сучасної молоді.

Основні риси сучасної молоді. Дослідження науковців, які були узагальнені професором В. Лисовським, дають можливість стверджувати, що молодим людям, які проживають на теренах України властиві наступні риси:

По-перше, по своїм соціально-політичним орієнтаціям сучасні молоді люди можуть бути охарактеризовані як продемократичні, чого не можна сказати про більшість дорослого населення. Так, демократичним партіям та рухам симпатизують 34,4% молодих людей; партіям і рухам ліберально-буржуазної орієнтації – 12,8% молоді; соціал-демократам – 11,6% молоді; націонал-патріотам – 10,4% молоді; жіночим організаціям і рухам – 8,9% молоді; комуністичним партіям і рухам – 3,3%; монархічним – 3,1%; профашистським – 1,7%; радикальним – 1,1%.

По-друге, по відношенню до економіки сучасна молодь – зорієнтована на капіталістичну перспективу розвитку, тобто має проринкову спрямованість. Зокрема, спостерігається тенденція особливої активності молоді в розвитку недержавного сектору економіки. У 2000 році серед зайнятих у приватному бізнесі людей дуже велика кількість молоді. Окрім цього, в престижних сферах діяльності з високою оплатою праці й високими кваліфікаційними вимогами молодь має найбільші шанси.

По-третє, сучасне покоління молоді за своїми поглядами та ідейним переконанням стоїть на позиціях плюралізму, менш конфліктно, терпимо у