У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


та адміністраційне право – 6 годин в одному або двох семестрах;

Наука про народне господарство і народно-господарська політика, розділені на два або злучені в один курс – 10 годин у двох семестрах;

Теорія статистики – 4 години в одному або двох семестрах.

Наука про фінанси – 8 годин в двох семестрах, по 4 години в кожнім.

Міжнародне право – 6 годин в двох семестрах.

Теорія кооперації – 5 годин в одному або двох семестрах.

Про учащання на згадані виклади рочноозначеного порядку.

§6.

Окрім вищеперечислених предметів студент, перед допущеннєм до судового чи політичного іспиту, повинен прослухати на філософічному факультеті один предмет три години в тиждень.

§7.

Окрім обов’язкових предметів, названих в попередніх §§ будуть викладатися на факультеті ще слідуючи предмети:

Судова медицина;

Соціологія;

Історія кооперації;

Порівнуюча наука права.

§8.

Професорська Коллегія Факультету повинна дбати про повноту викладів в области правничих та суспільних наук і так розподіляти їх, щоб кожний слухач, який пробув на факультеті установлений час, мав би можливість вислухати всі обов’язкові предмети в приписанім числі годин.

З огляду на особливі обставини Професорська Колєгія може:

Допустити слухачів до історично-правничого іспиту державного, понижуючи їм число годин на обов’язкові предмети до 5-ти годин, під умовою, що виклади записаних в першому студійному відділі предметів досягають законного мінімума 45 годин на тиждень і що нема іншої перешкоди.

Дозволити видавать абсолюторію або допускати до судового чи політичного державного іспиту в 8 семестрі, понижуючи слухачам учащання на обов’язкові виклади до 5 годин, під умовою, що число годин записаних у студента в другім студійнім відділі досягає законного мінімума 80 годин і що нема іншої перешкоди.

§9.

Семестри пройдені на одному з факультетів права та суспільних наук Чеськословенської Республіки, б, Росії та Австро-Угорщини зачисляються до вказаних в цьому уставі семестрів, але для допущення до іспитів кожний слухач мусить вислухати в Українськім Університеті в Празі виклади з таких предметів, яких не слухав у тих університетах і які цей устав визнає обов’язковим.

§10.

Про зачислення семестрів, пройдених в інших високих школах, рішає Професорська Рада факультета на основі докладу декана.

ІІ. ІСПИТИ

§11.

Історично-правничий іспит можна здавати найскорше в останніх чотирьох тижнях третього семестру.

Дальнійші іспити можна здавати в довільному порядку, але не раніш останніх чотирьох тижнів осьмого семестру.

§12.

В історично-правничий іспит входить слідуючи група предметів:

Загальна наука (заг.теорія права, історія права в Европі і сторія філософії права);

Римське право;

Історія українського права;

Церковне право.

§13.

Судовий іспит обіймає слідуючи групу предметів:

Цивільне право;

Право торгове, морське і вексельне;

Цивільна процедура;

Карне право і процес.

§14.

Політичний іспит обіймає слідуючи групу предметів:

Державне право;

Наука адміністрації та адміністрацій не право;

Наука про народне господарство на народногосподарська політика;

Наука про фінанси;

Міжнародне право;

Теорія статистики;

Теорія кооперації.

§15.

Для проведення вищевказаних іспитів Професорська Рада факультету призначає окремі комісії, про склад яких подає відомости до міністерства шкільництва та народної освіти.

§16.

Кожна комісія складається з головуючого, з одного або більше заступників його та з потрібного числа екзаменаторів.

З них голова складає комісії для окремих іспитів (комісії спеціальні). Сі комісії для кожного з трьох теоретичних іспитів повинні складатися з голови та екзамен тарів, яких повинно бути не менше двох.

§17.

Всі звичайні і надзвичайні професори факультету беруть участь як екзаменатори на основі свого учительського уряду в области свого предмету, для якого призначені до відповідної іспитової комісії. Але ж факультет може призначити їх екзаменаторами також для інших предметів та в інших комісіях.

Крім цього при потребі можуть бути призначені екзаменаторами також доценти й інші спеціалісти.

§18.

Якби голова по якійсь причині не міг взяти участи в комісії, то його заступає місто голова, а коли б не було призначеного місто голови або сей не міг би взяти участи, то голову заступає з належних до комісії звичайний професор найстаріший по літах служби.

§19.

Часи для іспитів визначують голови комісій в міру оголошення бажаючих держати іспити.

§20.

Оголошення до іспитів заявляється проханням з відповідними прологами, поданим деканові.

До прохання належить долучити:

а) для історично-правничого іспиту: матеральне свідоцтво, імматрикулційний лист та індекс;

б) для другого і третього іспиту чи то судового чи політичного свідоцтво про видержаннє історично-правничого іспиту.

Іспити складені на правничих факультетах в ЧСР, бувшої Австро-Угорщини та бувшої Росії правно дійсні в Українськім Університетів в Празі, а тому кожний, хто має свідоцтво про здачу таких іспитів, мусить скласти тільки додаткові іспити в українських частин і з тих предметів, по яких не здав іспиту. Що до іспитів зложених в інших високих школах, то в сій справі прикладається аналогічно §10. сього статуту.

§21.

Іспити переводиться устно і публічно; нарада і голосовання про вислід іспиту одбувається в тайнім засіданні іспитової комісії.

Комісія робить свої постанови абсолютною більшістю голосів. Голова голосує так само як решта членів комісії.

Коли голоси розбиваються рівно, то уважається ухваленою та оцінка, яка для кандидата корисніша.

§22.

Успіх іспиту означає словами: “добре”, “остаточно” або “недостаточно”. Оцінку “з відзначенням”, для когось предмету можна призначати лише тоді, коли нота “добре” була ухвалена всіми голосами.

Дисципліни введені в §§13 та 14. в гурті під одною цифрою вважаються за один предмет для ноти “з відзначенням”.

Постанови іспитової комісії не підлягають ніякому обжалованню.

При назначенні пере іспиту належить установити час, до якого кандидат не може бути допущеним до повторного іспиту.

§23.

Для повторення іспитів діє така постанова:

а) Пере іспит при історично-правничім іспиті відкладається на один або на два семестри. Коли постанову про пере іспит винесено на початку зимового семестру і пере іспит одкладено на два семестри, то повторення іспиту може бути допущеним тільки в кінці слідую чого літнього семестру.

Переіспитник повинен


Сторінки: 1 2 3 4 5