У процесі безпосереднього спілкування між людьми, чи це в педагогічному колективі, чи між вчителями і батьками або вчителями і учнями, іноді виникають протиріччя, які часом загострюються і перетворюються у конфлікти.

Щоб уникнути непорозуміння між учителем і батьками внаслідок неадекватного інформування дітьми своїх батьків про взаємовідносини між педагогами і школярами, вчителю потрібно самому підтримувати довірливий контакт з батьками, що сприятиме правильному взаєморозумінню.

Педагог ніколи не повинен забувати свій професійний обов’язок – робити все можливе для повноцінного виховання й розвитку дітей, яких йому довірила держава й батьки.

Сьогодення вплинуло на зміст позашкільної роботи з дітьми і підлітками. Ринкові відносини, конкуренція, вільний вибір галузі діяльності сприяють посиленню потреби особистості у додатковій освіті, ранньому професійному самовизначенні. І головне - посилюється увага й зацікавленість батьків до позашкільної діяльності дітей, зростає попит на додаткові освітні послуги.

“Позашкільна додаткова освіта стає необхідною і набуває практику в нашому суспільстві. А це кардинально змінює вимоги до змісту, форм і методів діяльності позашкільних закладів як ланки в безперервній системі освіти дітей та юнацтва.

Реформуючи систему позашкільного навчання і виховання. Міністерство освіти України вбачає головне завдання в розвиткові функцій позашкільних навчально-виховних закладів як центрів, що надають додаткову освіту дітям і підліткам за їх інтересами з наукових, технічних, художніх, еколого-натуралістичних , туристсько-краєзнавчих, фізкультурно-оздоровчих та інших видів діяльності”. [10, c.25]

Перехід до ринкових відносин сприяв активізації інтересу і діяльності підлітків щодо заробітку власних грошей. За даними соціологічних обстежень, так чи інакше заробляють або заробляли гроші самостійно близько 42 відсотків опитаних старшокласників, а бажають заробляти всі 100 відсотків. На думку вчених, надання підліткам можливості мати заробіток позитивно впливає на запобігання правопорушенням. Тому серед тих справ, форм роботи, яким віддають перевагу, школи підприємців, школи бізнесу, бізнес-класи, навчання на комп’ютерах, організація малих підприємств, ділові бізнесові ігри. Відповідно до цих уподобань необхідно будувати роботу з підлітками старшого віку й позашкільним закладам.

“Донедавна значна частина позашкільних закладів була ідеологічною структурою , виховний процес у них був заполітизований і заідеологізований. Це не так дало очікуваних результатів. Відповідно до чинного законодавства позашкільний заклад не є базою всіляких політичних, громадських організацій і рухів, ним керує їхньою діяльністю.

Сьогодні звичними стали судження про кризу української системи освіти, педагогічної науки. Все це так. Але, констатуючи цей факт, необхідно об’єктивно аналізувати відповідні практичні завдання, за допомогою науки шукати шляхи й засоби їх ефективного вирішення”. [30, c.28]

Саму назву юних натуралістів - юннатів - встигли призабути, а сучасні першокласники її просто не знають. Однак не в назві справа. Велика робота - виховання дітей, котрі люблять свій край, його природу, охоронців зеленого багатства, річок, озер, добрих серцем до братів наших менших - вся велика робота, яку протягом десятиліть ведуть станції юних натуралістів, триває. Вона збагачується новими напрямами, розширюється, охоплюючи нові покоління школярів.

“Привчання дітей до активного відпочинку - важливе завдання педагогів і вихователів. Тому вчителі мають допомагати учням раціонально використовувати свій час, щоб він був використаний з користю для відпочинку, занять цікавими справами, подальшого удосконалення розумових, моральних, фізичних і естетичних якостей”.[5, c.30]

Співробітництво педагогів школи з організаторами позашкільного педагогічного процесу – надзвичайно важливий момент. Педагоги шкіл вступають у безпосередні контакти з вихователями позашкільних закладів з метою реалізації однієї спільної мети – всебічного і гармонійного розвитку особистості дитини. На цій основі взаємні зв’язки здійснюються в різних педагогічних ситуаціях за умови спільного вирішення виховних проблем, упорядкування, корекції і координації зусиль з метою стимулювання розвитку дитячих обдаровань та інтересів, забезпечення матеріальної бази для розвитку творчих здібностей, збагачення досвіду соціальних дій.

Спільна діяльність школи і позашкільних закладів з батьками має на меті розкрити необмежені можливості більш раннього і плідного розвитку дітей у позаурочний час, грамотно показати батькам методику домашньої педагогічної роботи щодо закріплення особистих здібностей та інтересів дітей: домашні вернісажі, вікторини, знайомство з науково-популярною літературою, поїздки в музеї, бібліотеки, відвідування виставок тощо.

Така спільна робота вчителів і педагогів позашкільних закладів з батьками надзвичайно важлива, надто тоді, коли діти переживають складні періоди в житті. В цей час відбувається своєрідний “пік” якісних змін дитини, коли вона природно самостверджується, замислюється над своїм “завтра”. Саме в цей відповідальний період все залежить від того, чи можуть батьки разом із рештою виховних інститутів якомога ближче підійти до дитини, щоб повести в потрібному напрямку розвиток її внутрішніх сил.

Головна турбота такої спільної роботи – зробити все для того, щоб дитина і в сім’ї, і в позашкільному закладі, і в школі ні на хвилину не залишалася в ізоляції, не допустити того, щоб вона втратила самоповагу.

Оскільки позашкільна робота – це освітньо-виховна діяльність позашкільних закладів для дітей та юнацтва, перед нею стоять такі завдання:

а) закріплення і поглиблення знань, набутих у процесі навчання, застосування їх на практиці;

б) розширення загальноосвітнього кругозору учнів, формування у них наукового світогляду, вироблення умінь і навичок самоосвіти;

в) формування інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту, виявлення і розвиток індивідуальних творчих здібностей і нахилів;

г) організація дозвілля школярів, культурного відпочинку та розумових розваг;

д) поширення виховного впливу на учнів у різних