набутих знань з фізики, хіміїї, математики для розв’язання нетипових задач.
Рівень Р3 (С) відповідає творчому рівню засвоєння знань і вмінь учнем. Досягнення цього рівня означає, що учень має глибокі знання і міцну практичну підготовку і не тільки з фізики, усвідомлює зв’язок цих знань і використовує їх для розв’язування нетипових задач, уміє знаходити приховані зв’язки, системтизувати і узагальнювати знання.
Приклад рівневих завдань при розв’язуванні однієї задачі:
Рівень Р1 (А). У закритій посудині під тиском
Р0 є 2 моль водню і 1 молю
кисню. Між ними відбувається
хімічна реакція утворення 2
моль водяной пари. Який тиск
установиться в посудині після
охолодження продукту реакції
до початкової температури?
Рівень Р2 (В) У закритій посудині під тиском
Р0 є суміш кисню і водню. Між
ними відбувається хімічна
реакція. Який тиск установиться
в посудині після охолодження
продукту рекції до початкової
температури?
Рівень Р3 (С) У закритій посудині є суміш
водню і кисню при температурі
t=270С. Маса водню m1=0,2 г,
маса кисню m2=3,2 г. Після
хімічної рекації у посудині
установився тиск втричі більший.
Знайти температуру Т2.
Наведений приклад демонструє суть рівневої диференціації при розв’язанні однієї і тієї ж задачі, ускладненої до рівнів Р2 і Р3 та обгрунтовує різницю у підході до оцінювання виконання за рівнями А, В, і С.
Одним із методів демократизації в оцінюванні знань учнів є залік, який здобув визнання самих учнів.
При заліковій системі кожна тема, яка вивчається, поділяється на окремі блоки; в кожному такому блоці закінчений за змістом матеріал. При виченні кожного блоку навчання оргнізовується за схемою:
. Підготовчий етап.
Лекція.
Викладання нового матеріалу в формі лекцій з елементами бесіди. Лекція читається відповідно з планом, записаним на дошці. Кожний пункт плану – це запитання на майбутньому заліку.
Розв’язування задач алгоритмізовано.
Закріплення теоретичного матеріалу; - рішення якісних задач з застосуванням фізичних законів;
розв’язування задач з детальним аналізом;
самостійна навчальна робота, на якій учням пропонується ряд задач, простих і складних; складність визначається кількістю балів;
міні-залік з теорії (індивідуальне, попарне, групове опитування, тест, диктант…);
самостійна диференційована робота з 4-х варіантів, в кожному – задачі різної складності, щоб не відкидати слабких учнів;
. Після вивчення всіх блоків теми, проводиться
залік по всій темі і підсумкова котрольна
робота.
Теоретичний залік проводить учитель і найбільш підготовлені учні, які першими перед усім класом складають залік;
Теоретичний залік узагальнює матеріал всієї теми, виявляє подібність і відмінність всіх понять, встановлює співвдношення величинами, розкриває суть фізичних законів. Учні-асистенти опитують своїх учнів класу по окремому блоку питань і виставляють оцінки за знання з даного блоку матеріалу. Списки з оцінками подаються вчителю, який, при потребі, може щось уточнити у окремого учня, перепитати, а потім виставляє загальну оцінку за тему.
Контрольна робота, диференційована, рівнева.
Одна з переваг залікової системи заключається в тому, що оцінка з теми – не середньоарифметичне з поточних клітинок. Головні оцінки учень одержує в кінці теми на заліку. Ці оцінки більш реально відображають знання учня з теми.
Така робота має і моральні аспекти:
виховується почуття відповідальності:
з’являється стимул для вивчення теми;
позитивний емоційний фон;
сильні учні виступають у ролі вчителя по відношенню до слабких, самі поглиняють свої знання;
створюється “ситуація успіху” для слабкого учня, якому надається можливість повторної відповіді.
Отже, ефективна система оцінювання знань учнів заліком переходить по схемі:
Залікова система
. Підготовчий етап.
Лекція.
вивчення нового матеріалу;
приклади розв’язування задач з детальним поясненням;
Практичне заняття:
закріплення теоретичного матеріалу;
розв’зування задач з детальним аналізом;
Самостійна навчальна робота.
Міні-залік з теорії.
Самостійна робота (контроль).
. Залік.
теоретичний залік;
контрольна залікова робота.
В рефераті розглянуті лише два моменти успішного переходу учителя до гуманної, більш толерантної системи оцінювання знань учнів, що відповідають вимогам віку і сучасної школи.
Література:
Подлєсна О.П. Залікова система в
сучасній школі
Шмукляр Е.Г. Оцінка знань учнів
Шаповалов Н.П. З досвіду
впровадження залікої
системи
Закон України “Про Освіту”
Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад