На основі наукових розробок з відбору (конструюван-ня) змісту навчання та адекватних цьому змісту методів професійної підготовки майбутніх учителів перманентне переглядаються навчальні плани та програми базової пе-дагогічної освіти. Проте вчені одностайно вважають, що загальною для всіх західних країн перешкодою в цій ро-боті є невизначеність мети та завдань професійної підго-товки вчителів з урахуванням нових вимог до вчителя з боку суспільства, шкіл та учнів [4].

Термін базової професійної підготовки педагогів посту-пово збільшується [2]. Мінімальна тривалість підготовки вчителя початкової школи на базі повної середньої освіти становить три роки, а вчителів загальних предметів для старшої середньої школи — не менше, ніж чотири роки.

Критерії відбору на педагогічні професії стають більш виваженими й чіткими, а обов'язковою умовою для всту-пу в педагогічні навчальні заклади в більшості країн є по-вна середня освіта.

Важливою тенденцією в реорганізації педагогічної ос-віти країн Західної Європи є створення на інституційно-му рівні спеціальних високорозвинутих структур для під-готовки педагогічних кадрів сфери професійної та спеціальної освіти, причому нерідко використовується позитивний досвід країн Центральної та Східної Європи, зокрема України.

Таким чином, педагогічна освіта країн Західної Єв-ропи функціонує розвивається як єдність загального та особливого- Інтегральними чинниками є: зумовленість історичним, політичним, соціально-економічним кон-текстом в межах окремих країн і Європи в цілому; збе-реження національних традицій і звичаїв фахової підго-товки учителів; вплив сучасних концептуальних Ідей (інтеграція, професіоналізація, універсалізація тощо).

Надзвичайна структурна різноманітність базової професійної підготовки, яка бере початок в традиційному для Європи дуалізмі систем педагогічної освіти (фактич-не існування двох систем підготовки вчителів — для дошкільної ланки і початкової школи та для середньої школи), нині зумовили нові структурні модифікації, які забезпечують варіативність навчання (вибір різних освітніх і професійних програм, курсів), його гнучкість щодо соціальних змін.

більшість систем та моделей професійної підготовки вчителів будується на статичних концепціях педагогічної освіти, які абсолютизують базову педагогічну підготов-ку, розглядаючи її як достатню для тривалого професій-ного життя вчителя. Проте під впливом Ідей неперерв-ної педагогічної освіти в сучасних умовах утверджується погляд на педагогічну освіту як на відкриту динамічну систему.

Системи професійної підготовки вчителів, незважаючи на різноманітність структурної організації, змісту тощо, усе більше зближуються. Це зумовило нове суспільне явище — створення загальноєвропейського освітнього простору.