«Що трапиться, якщо... (Менше тепла і світла буде надходити від Сонця, бо його закриють хмари диму»;

«Всіх комах знищать за допомогою отрутохімікатів»;

«Нерозумні діти повбивають жаб» і т.п.), підводячи дітей до висновку про необхідність підтримання природної рівноваги і небезпеку її порушення внаслідок діяльності людини.

Як підсумок, учитель наголошує, що існуючі у природі взаємозв'язки вивчає наука екологія. Вчені-екологи основним завданням людства вважа-ють збереження нашої планети Земля і життя на ній, а для цього треба вивчати природу, підтримува-ти існуючу в ній рівновагу.

Робота з конкретизації загальної закономірності «Все — взаємопов'язане» продовжується, зокрема, під час вивчення умов життя рослин, середовищ існу-вання тварин та способів їх живлення, природних уг-руповань та агроценозів (ліс, луки, поле, сад та ін.). При цьому варто застосовувати такі методи та мето-дичні прийоми, як: екологічне моделювання та про-гнозування, екологічні ігри, розв'язування еко-логічних задач та ін. Доречно змоделювати з учнями ланцюги живлення та харчові мережі, природні угру-повання, сезонні картини природи, екологічний стан компонента природи і природної системи..."

Моделювання у початкових класах потребує ство-рення і використання спеціальних засобів навчання як для фронтальної, так і для індивідуальної або парної роботи учнів. Так, у ході динамічного моделювання відповідні ілюстрації почергово, у разі потреби, встав-ляються у кишеньки таблиці-основи. Необхідна інфор-мація (чинники середовища існування, окремі ланки ланцюга живлення, складові природного угруповання) подається не одразу, а поступово, невеликими частина-ми, що дозволяє акцентувати увагу дітей на кожній де-талі, сприяє кращому розумінню і засвоєнню ма-теріалу. Ланцюги живлення можна змоделювати і у вигляді підвісних картинок, з'єднаних між собою, на кожній з яких зображено ту чи іншу ланку ланцюга (наприклад, шишка сосни чи ялини, білка, куниця). Ілюстрації бажано наклеїти на картоні, з'єднавши їх за допомогою дротяних гачків. Така динамічна модель, з якою будуть працювати діти, допоможе їм краще усвідомити суть існуючих взаємозв'язків.

Можна застосувати і вербально-знакове моделю-вання, коли замість ілюстрацій використовуються слова-символи, наприклад: ялина — шишкар — яст-руб. Доцільно запропонувати школярам різні варіан-ти роботи зі знаковими моделями, зокрема, такі — допишіть ланцюги живлення:

1)

а - гусениця білана капустяного; 6 — капуста; в -шпак; г — яструб.

2)

а — пшениця; б — польова миша; в — лисиця; г -блохи.

Можна поєднати динамічне моделювання і вербально-знакове, наприклад, запропонувати одному учню, використовуючи ілюстрації, скласти ланцюг живлення (чи нескладну харчову мережу), іншому — записати схему ланцюга в зошиті чи на дошці.

Для усвідомлення учнями того, що етичні норми | правила поширюються як у стосунках між людьми так і зі світом природи, основна роль належить художньому слову, а, отже, урокам читання. Так, слова із поезії «ІЦоглик» П.А.Гра6овського: «Не то пташки, мили дітки, — шкода навіть черв'яка» — можуть стати ключовими у формуванні гуманного ставлення молодших школярів до всього живого. Пройти емоційну школі — школу виховання добрих почуттів (В.Сухомлинський) допоможуть дітям і твори А.Дрофаня «На велику воду», Н.Забіли «Журавлик», В.Сухомлинського «Не з» бувай про джерело», А.Хоружого «Плакучий бук» та ін.

Працюючи над поезією А.Костецького "Не хочу" вчитель наголошує, що все живе має право на жити так само, як і людина («І стеблинку, гілку чи травинку я не ображу — це страшенний гріх!»), а охороні ти природу треба заради неї самої («Метелика лов» ти я не хочу; він — квітка неба, хай живе собі!»)..

Використовуючи фрагменти художніх творів, учитель може запропонувати школярам розв'язати ту чи іншу екологічну задачу, ознайомлює їх із пра-вилами екологічно грамотної поведінки у природі не у формі моралізування, а надаючи їм право ви-бору варіанта поведінки, змогу умотивувати його. З цією метою можна використати твори Є.Гуцала «Зайці», В.Носака «Несподівана зустріч», О.Копиленка «Весна в лісі», В.Кави «Він живий», А.Бортняка «Зламана гілка» та ін. За допомогою цих творів можна створити такі педагогічні ситуації, які мати-муть значний виховний вплив, сприятимуть форму-ванню підструктури відповідального ставлення дітей до природи, бо без цього їхні знання є лише «інте-лектуальним баластом».

І, нарешті, досягнути успіхів у формуванні еко-логічної свідомості ексцентричного типу можна лише тоді, коли підростаюче покоління оволодіє стратегіями і технологіями взаємодії з природою. Адже свідомість формується у процесі діяльності. Що треба зробити, щоб допомогти природі, школярі довідуються з творів О.Вишні «Вдячні шпаки», 0.Левченка «Якщо допомо-жемо», О.Довженка «Матусин город», В.Скуратівського «Лелечина криниця» та ін. І обов'язково слід залучати дітей до посильних для їхнього віку природоохоронних справ, бо без цього наявність навіть адекватних уявлень і понять, сформованість відповідального ставлення до природи не забезпечить вирішення екологічних про-блем, оскільки людина буде безпорадною при реалізації своїх знань у практичній діяльності.

ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ

Вумовах сьогодення гостро постали перед людством екологічні проблеми: забруднен-ня грунтів, повітря, водойм токсичними відходами, вимирання десятків видів рослин та тва-рин, озонові діри, збереження генофонду та ін. Голо-вною причиною усіх негараздів природи була і є лю-дина. Не усвідомлюючи свого місця у навколишньому природному середовищі, нона шкодить насамперед собі, своїм нащадкам. Ось чому зараз перед учителя-ми та вихователями стоїть завдання екологічної освіти і виховання молоді, а починати слід з найменших школярів, враховуючи їхні морально-психологічні особливості. Діти цього віку сприймають на віру все сказане вчителем,