в тебе була люба дитина,
Ти свого сина ревно любила,
До свого серця щиро тулила.
Тобі, о мати, найкраще знати,
Чим для дитини є рідна мати,
Чим для дитини серце матірне,
Добре, зичлеве, щире та вірне.
Тому до тебе шлю мольби щирі,
Дай нашій мамі прожити в мирі,
Дай їм здоров’я, дай їм сили.
Щоб з нас тільки й слави дожили.
Спасибі любій мамі
Мамо люба, ми до тебе
Нині прибігаємо.
Щирі-щирі побажання
Тут тобі складаємо.
Ми твої маленькі діти
Щиро просим Бога
Щоб стеріг тебе від лиха,
Від припадку злого.
Щоб благословив щоденно
Всю твою роботу,
Посилав тобі успіху,
Відсував турботи.
Щоб в здоров’ї довго-довго
Ти жила на світ,
Веселилась, розцвітала,
Наче квітка в літі.
Щоб діждалася потіхи
Від дітей коханих,
Як з них будуть чесні люди,
Добрі громадяни.
Серце більше б розказало,
А устам – несила –
О, за все, за все спасибі,
Мамо рідна мамо.
1) (Сам. 18:9 - 17), 2) (Сам 2.12 -25), 3) (Втор. 21:18 -21), 4) (Бут 9: 22), 5) (Бут 9: 25-27), 6) (Бут 9: 23).
“Молитва за маму”.
Є в мене найкраща у світі матуся
За неї Тебе, .Пречиста, молю я.
Молюся устами, молюся серденьком.
До тебе небесна Ісусова ненько
Благаю у тебе дрібним словом
Опіки та ласки для рідної мами.
Пошли їй не скарби а щастя й долю,
Щоб дні їй минали без смутку, без болю.
Рятуй від недуги, матусеньку милу
Даруй їй здоров’я, рукам надай силу
Щоб вивела діток у світ та й у люди
Щоб ними раділа, пишалась усюди.
За це я складаю в молитві долоні
До тебе царице на сонячнім троні.
Молитва.
Сонечко з хати
Ісусик до хати
Матінка Божа
Я вже йду спати
Матінка Божа
Я твоє дитя
Для мами, для тата
Подаруйте життя
Для мами, для тата
Для всієї родини
Матінко Божа
Послухай дитини.
Боже, Господи, Існує
На колінах я молюся
Всі гріхи мої прости
І від лиха захисти.
Прости моє серденько
Щоб я вчилася гарненько
Щоб я вчила і у школі
Не зробила зла ніколи
Щоб я тата шанувала
І матусі помагала
Щоб жили ми всі здорові
Завжди в шані і любові.
Боже, зглянься на наші діти
Що всі серцем вміють любити
Тата, неньку, всі родину
І нашу славну Україну
Батенькові привітання
Батьку любий, тату милий
Нинішньої днини
Ти від нас прийми щиренький
Дар на іменини.
Цей подарунок – щире слово,
Щире побажання,
Щоб прожив ти многії літа
Не зазнав страждання,
Щоб усе тобі волосся,
Щастя не минуло,
Щоб твоє любляче серце
Смутку не знало,
Щоб благословив Всевишній
Твій доробок всюди
Щоб усе перемагав ти
Перешкоди й труди,
Щоб ти вивів нас у люди
Та втішався нами,
Щоб гордитися міг своїми
Донями й синами.
Щоб навчив нас здобути
Щастя боротьбою,
Щоб весь Нарід Український
Тішився з тобою.
Як сонечко, рідна матінко.
(сценарій свята)
мета: Виховати у дитині любов і повагу до матусь та бабусь, вдячність за їх турботи, бажання допомагати, зігрівати рідних своєю ласкою шанувати.
Вчити складати вітання і шанобливо вітати, виготовляти коробки і вітальні листівки.
Обладнання: Плакат “як сонечко, рідна матінко …”, плакати – квіти та зі святом 8-го Березня, малюнки дітей, коробок, вітальні листівки, кошик з квітами.
(Під музику діти заходять до класу, стають у певному порядку. На фоні ін. музики діти читають вірші.)
Учень: Лежать у полі ще сніги.
А вони весняні шумлять
І сонце будять береги,
Біжать і грають, і дзвенять
Учень: Вони дзвенять на всі кінці.
Іде весна,
Весни ми юної гінці
Вперед послала нас вона!
Учень: Весело сонечко блищить.
Проміння щедре має;
Гайок привітно шелестить,
Струмочок виграє.
Учень: І барвінком, і рутою,
І рястом заквітчає
Весна землю, мов дівчину
В зеленому гаю.
Учень: Як добре нам жити і знати,
І вірити, друзі, весь час,
Що кращого слова, як мати,
Немає у світі для нас.
Воно ніби сонця усмішка,
Неначе дитинства привіт,
Як перші санчата і книжка
З якої побачили світ.
Мамине свято.
Учень
Мамине свято я зустрічаю
І для матусі віршик вивчаю
Я подарунок мамі роблю
Я свою маму дуже люблю!
Вишиванка
Учень
Ми своїми вправними руками
Вишивали рушничок для мами
Щоб на свято маму привітати,
Нашу радість їй подарувати.
Є на ньому півники святкові,
Є на ньому квіти малинові,
Щоб на свято маму привітати,
Нашу радість їй подарувати.
Синя нитка – птиці, прилітають.
А червона – квіти зацвітають,
Щоб на свято маму привітати,
Нашу радість їй подарувати,
Листя вишиваєм зеленове,
Сонце вишиваємо ласкаве,
Щоб на свято маму привітати,
Нашу радість їй подарувати.
Дуже люблю
Учень
Матусю дай ручки твої поцілую.
За шийку тебе обійму,
І щічки погладжу
Ти знаєш, матусю,
Як дуже тебе я люблю!
І ти мене любиш, хоч я неслухняна,
Частенько і шкоду роблю
Та ти все пробачиш,
Мене поцілуєш,
І я тебе дуже люблю!
Найкращий подарунок
Учень.
На мамине свято
На мамине свято
Хороших дарунків
Для мами багато
Учень.
Найкращий от тата-
Шовкова кофта,
От старшого брата
Барвиста хустина.
Учень.
От діда - картина
Велика у рамі,
Та мій, мій найбільше
Сподобався мамі
Учень.
Погляньте який;
На вікні на осонні-
Альпійські фіалки
Цвітуть у вазоні
Учень.
На мамине свято
На мамине свято
Я в гості весну
Запросив у кімнату.
Мережка
Учень.
В бабусі очі карі – карі
Так лагідно світились,
Коли вони крізь окуляри
В мережку задивились
Метляє заполоч кошлата
У мене під рукою:
Я вишиваю, а дівчата
Стоять переді мною.
Вони очей не зводять з голки:
Гаптується мережка -
Зелений луг, червоні смолки
І жовта – жовта стежка.
Мене питають дівчата,
І як я не вколюсь?
І хто навчив так вишивати:
Ну, хто ж, як не бабуся.
Так лагідно світилися,
Коли вони крізь окуляри
На мене подивились.
Учень.
Дай, бабуся, поцілую,
Сивину твою волосся.
Теплим диханням зігрію
Снігом вибілені коси.
Може і на них розтане
Лоскотливий іній срібний,
Мов химерні візерунки
На замерзлій з ночі шибці.
Два сонечка
Учень.
Ще сонце не встало,
Ще тільки сіріє –
Мене від світанку
Два сонечка гріють.
Два сонечка ясні
Від ранку до ночі –
Це дивляться тепло
Бабусині очі.
Вже сонце схилилось,
Пташки сплять у гаї,
Засну – наді мною ж
Два сонечка сяють.
Два сонечка ясні.
Від ранку до ночі –
Два сонечка красні,
Бабусині очі.
Бабуся й онука
Учень.
Сказала онука: - Я бабцю люблю?
Нехай відпочине, я все пороблю.
Я поратись буду цілісінький ранок
Зготую на кухні чудовий сніданок.
Начищу картоплі, наріжу цибулі,
Зроблю вихідний для своєї бабулі.
Дружок поглядає на мене з порога
Спечу пиріжечки, то буде й для нього.
Ще й борщик зварю я,
Не борщик, а казка!
Вже у мені – пам’ятайте, будь ласка!
Своїй помічниці всміхнулась бабуся:
“Ти справді