У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


відразу ж садили на городі по кілька гілочок або у полі, “щоб росла Богові на славу, а людям на вжиток”, а решту несли до хати і ставили на покуті. Якщо увійшовши до хати, заставали когось, хто проспав заутренню, то били такого посвяченою вербою, примовляючи:

Не я б’ю – верба б’є,

За тиждень Великдень,

Недалечко червоне яєчок!

Молоді хлопці й дівчата граючись лупцювали одне одного вербою ще й біля церкви, а потім по дорозі додому, а б’ючись примовляли:

Будь великий як верба

А здоровий, як вода,

А багатий, як земля!

Верба має велике значення в народній медицині. Посвяченій вербі приписується магічна сила.

Останній тиждень Великого посту називається чистим. На цьому тижні віруючі люди дотримуються так само суворо, як і на першому тижні. Найважливішим днем цього тижня є четвер, який називається чистим, святим, великим, страсним або живним. Чистий четвер – день весняного очищення. Вважалося, що з цього часу й до кінця Великодня велику очисну силу має вода. В Україні побутує повір’я, що в “чистий” четвер, до світанку ворон носить із гнізда своїх дітей купатися в річці. Той хто скупається раніше за пташенят ворона, той буде здоровий протягом цілого року. В “чистий” четвер стригли дітей –“щоб волосся не лізло та щоб голова не боліла”. У Страсну п’ятницю не готували обіду, вдовольняючись хлібом, капустою, огірками. Ні шити, ні прясти в цей день не можна.

У давнину в селах у Страсну п’ятницю виконували лише дві роботи: пекли паску та садили розсаду капусти. У Великодню суботу готують крашанки або, як кажуть в народі, “галунять яйця”. Згідно з народними віруваннями, крашанки потрібно готувати в суботу тому, що яйця пофарбовані у п’ятницю, швидко псуються, а бувши зробленими в суботу, вони зберігаються протягом усіх свят. Звичай виготовляти писанки, крашанки виник на території України дуже давно. Яйце як символ життя і розфарбоване на червоно, жовто - символ оновленого життя. Яйце в очах стародавніх слов’ян із його властивістю перетворюватися у птаха було наповнене таємничим змістом. Таємничу силу, яка містилася в яйці, стали наділяти здібностями переходити на все, що чого воно торкається. Топтати ногами решти пофарбованого яйця – вважається великих гріхом. Згідно з повір’ям того, хто буде товкти ногами свячене яйце, Бог, покарає хворобою. Вживають свячені яйця і від різних хвороб.

У давнину була поширена в Україні легенда, згідно з якою спаситель воскреснувши посади в у підземелля під скелею, де він був похований, головного сатану Вельзевула, наказавши йому гризти залізні двері, замки, ланцюги: всіх по 12. старається, гризе нечистий, знаючи, що як вправиться до Великодня, - настане кінець світу. Ось лишився останній ланцюг, ще мить – впаде й він, і тут… задзвонили в церкві дзвони, заспівали люди “Христос воскрес!”, і поновилися всі перепони, починає він роботу спочатку. А як настане такий час на землі, що люди перестануть співати й вітати одне одного словами “Христос воскрес!”, - впаде останній ланцюг, вирветься сатана на волю, й буде кінець світу”. Так визначив для себе наш народ важливість Великодня – свого найбільшого свята.

Великдень в Україні – це ще й свято весняного воскресіння, оновлення природи, що відзначалось у день весняного рівнодення ще за часів язичництва. Це поєднання двох вір, двох світів – язичництва й християнства – до сьогодні збереглось у віруваннях та великодній обрядовості українців. Вважається великим гріхом, не вітатися в цей день навіть з ворогом. В день свята Воскресіння Господнього ворота у царство небесне відкриті, а той, хто в цей день умре, попаде зразу ж у рай. Дитина, яка народилася в цей день, буде нещаслива. На Великдень кожен селянин намагався бодай кілька разів смикнути за мотузок і вдарити у дзвін, бо згідно з народними віруваннями це приносило щастя й… родила гречка. Коли на Великдень випадали теплі та сонячні дні дівчата ходили навколо села (а вслід за ними маленькі діти) й співали веснянки. Зібравшись біля церкви виводили “кривого танця”:

Ми кривого танцю йдемо,

Кінця йому не знайдемо.

Ані кінця, ані ладу,

не пізнати котра ззаду.

Великоднього понеділка хрещеники ходили в гості до хресних батьків, онуки – до бабусь, несучи їм гостинця – пироги чи крашанки. Такий самий гостинець їм давали із собою. Цього дня хлопці – гуцули водили своїх дівчат до річки й обливали їх водою – на красу й здоров’я, отримуючи за це писанку. Цей понеділок здобув назву “поливаний”.

Третього дня Великодніх свят селяни збиралися у корчмі на музики – “проводити свята”. Отже, три дні великодня були щасливим часом гостювань, молодіжних розваг і забав. Старші люди шукали в ці дні квітів рясту, а знайшовши, топтали їх: “Щоб і на той рік діждать рясту топтать”. Однією із найрозповсюдженіших розваг молоді в Україні була колись так звана “вулиця” – своєрідні вечорниці дівчат і хлопців під відкритим небом. Починалася “вулиця” від Великодня й тривала все літо. Звичайно, “вулиця” проходила весело й жваво: з музикою, танцями. а найбільше було пісень. Крім пісень, танців під час “вулиці”, проводилися ще й інші веселі забави, що їх так багато знала наша молодь.

“Вулиця” в українському селі – це своєрідна форма традиційної розваги молоді. Там плекалася пошана до народної пісні, народних традицій; розвивалися кращі товариські відносини і зароджувалося справжнє чисте людське кохання.

На 50-й день після великодня, свята воскресіння Христового – весь християнський


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18