порядності, відповідальності тощо.(Вказані риси характеру мають формуватися як стійкі якості особистості, що визначають програму її поведінки, діяльності, активного творчого ставлення до себе, людей, праці, речей);
Творчість самосвідомості, що виявляється у самопізнанні та адекватній самооцінці, самоорганізації саморегуляції та самовдосканоленні, емоційності саморегуляції в екстремальних ситуаціях. (саме ці психічні здатності особистості перетворюють дитину на активного суб’єкта творчої діяльності та соціальної поведінки, який висуває власні цілі, ідеї, плани, програми тощо);
Розвитку творчих якостей інтелекту – логічного, діалектичного та цілісного сприяння дійсності, спостережливості дослідника, творчої уяви і фантазії, інтуїції, уваги і пам’яті, що формуватиме вміння визначити і розв’язати життєві задачі, розробити творчі проекти тощо;
Постійному зростанню потенціалу творчої діяльності – бажанню систематично здобувати нові знання у певній галузі, вмінню творчо їх використовувати, експериментувати, досліджувати, брати участь у вдосконаленні оточуючого середовища;
Формуванню психічних якостей творчої особистості, її темпераменту, властивостей нервової системи (чутливості, емоційності, пластичності, працездатності) та відповідного до них доцільного індивідуального стилю діяльності й поведінки, в процесі чого використовується найкращі та коригуються слабкі (з точки зору вимог творчої діяльності) якості нервової системи конкретної дитини та підлітка;
Вихованню у дітей та підлітків здатності до творчого спілкування з діячами науки, техніки, культури, мистецтва із більш розвиненими однолітками, вмінню вести діалог, висловлювати свою думку письмово тощо.
Основні типи позашкільних навчально-виховних закладів та форми роботи з ними.
В нових умовах ринкових відносин, соціальних та економічних реформ, демократизації суспільства та гуманізації освіти підвищився попит підлітків та їх батьків на додаткові освітні послуги, які можуть бути задоволені в результаті використання соціально-педагогічних можливостей позашкільної освіти та виховання.
Тому, свою плідну діяльність розпочало багато типів позашкільних навчально-виховних закладів. Отже, опираючись на це структура позашкільної освіти та виховання включає в себе:
позашкільні заклади освіти;
інші заклади освіти як центри позашкільної роботи у позаурочний та позанавчальний час, а саме: середні загальноосвітні заклади, ліцеї, гімназії, навчально-виховні комплекси, професійно-технічні училища, технікуми, коледжі тощо;
клуби та об’єднання за місцем проживання незалежно від форми власності та підпорядкування;
культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші заклади, установи різних відомств;
різні організації, фонди, асоціації.
Основний комплекс завдань позашкільної освіти та виховання виконують позашкільні заклади освіти різних типів: Палаци, центри, будинки, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні й музичні школи, школи мистецтв, студії, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади різної форми власності.
Орієнтовний перелік позашкільних закладів освіти досить широкий і гнучкий. Він забезпечує можливість дальшого вдосконалення мережі відповідно до сучасних вимог, актуальних потреб суспільства, дитячого та молодіжного середовища.
Відповідно до концепції, змісту та напрямів діяльності, матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення, територіального розташування, та особливостей соціуму позашкільні заклади освіти фу4нкціунують як комплексні або профільні. Пріоритети їх розвитку визначаються конкретними умовами і можливостями регіонів.
Відповідно до державного замовлення до віднесення до органу управління освіти визначається статус позашкільного закладу:
державний;
обласний;
міський;
районний.
Позашкільні заклади освіти організують навчально-виховний процес у різновікових і різностатевих учнівських об’єднаннях, використовують при цьому різноманітні форми і методи групової, індивідуальної і масової роботи; реалізують зміст позашкільної освіти та виховання впровадженням гнучких програм і навчальних планів відповідно до 3-х рівнів навчання (початкового, базового і вищого), що відрізняє ці типи закладів від інших соціо-культурних і виховних структур.
Центрами позашкільної освіти та виховання є також загально-освітні школи, ліцеї, гімназії тощо в складі навчально-виховних комплексів які забезпечують у специфічних умовах діяльності безперервність загальної середньої та позашкільної освіти та виховання учнівської молоді.
Основні завдання позашкільної освіти та виховання реалізуються через спільну роботу з театрами, філармоніями, радіо, газетами, журналами, громадськими дитячими та молодіжними організаціями, творчими дитячими та юнацькими об’єднаннями за місцем проживання, на підприємствах, фондами, асоціаціями тощо, які разом із закладами освіти впроваджують державну політику в галузь освіти і сприяють формуванню гармонійно-розвиненої особистості.
Відповідно до Конституції позашкільної освіти та виховання Постановою Кабінети Міністрів України від 26 січня 1994 року №45 Затверджено: Положення про позашкільний навчально-виховний заклад.
Даний документ включає в себе ряд розділів
І. Загальні положення.
Позашкільний навчально-виховний заклад – це широко доступний заклад освіти, який дає дітям та юнацтву додаткову освіту, спрямовану на здобуття знань, умінь і навичок за інтересами, а також забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та організації змістовного дозвілля.
Позашкільний навчально-виховний заклад організовує роботу з дітьми та юнацтвом на принципі добровільності вибору типів закладів, вибір діяльності за інтересами.
До навчання у позашкільному навчально-виховному закладі залучаються вихованці, учні (студенти) в основному віко від 5 до18 років.
Позашкільний навчально-виховний заклад створюється відповідно до чинного законодавства за наявності належних умов для здійснення навчально-виховного процесу, необхідної матеріально-технічної бази, педагогічних кадрів.
Засновниками позашкільних навчально-виховних закладів можуть бути державні, кооперативні, громадські організації, підприємства, установи, фізичні особи.
Позашкільний навчально-виховний заклад у своїй діяльності керується Конституцією України, актами законодавства України, зокрема законом України “Про освіту”. Конвенцію ООН про права дитини цим положенням і власним статутом.
Статут позашкільного навчально-виховного закладу розробляється на основі чинного законодавства, цього Положення.
У статуті зазначається повна назва закладу, його адреса, засновник підпорядкованість, мета і головні завдання діяльності, основні характеристики методичної та масової роботи, навчально-виховного процесу: права, обов’язки та відповідальність його учасників, а також визначається порядок управління закладом і організації його фінансово-господарської та підприємницької діяльності, використання майна, внесення змін та доповнень до статуту тощо.
Статут позашкільного навчально-виховного закладу затверджується радою цього навчально-виховного закладу за поданням засновника, реєструється місцевими органами державної виконавчої влади або органами місцевого і регіонального самоврядування відповідно до чинного законодавства.
Позашкільний навчально-виховний заклад визнається юридичною особою з дня реєстрації його статуту.
Позашкільний навчально-виховний заклад співпрацює