Методична розробка:

“Активні форми та методи навчання на уроках ТКМ”

(з досвіду роботи над проблемою)

Сучасний кваліфікований робітник повинен бути всесторонньо розвинутим, технічно освіченим, культурним, повинен володіти професійною майстерністю, здатним створювати і вдосконалювати нову техніку, примножувати традиції робітничого класу. Незважаючи на тимчасові економічні труднощі, які торкнулися всіх галузей машинобудівного комплексу, що виявляється в перебоях виробництва, навіть зупинці окремих малорентабельних заводів, не хватці робочих місць, необхідно учням системи профтехосвіти постійно і безперервно поглиблювати знання, вдосконалювати майстерність, щоб в недалекому майбутньому стати в ряд з висококваліфікованими робітниками сучасного машинобудування. Завданням вчителя спецпредметів є не тільки дати майбутньому робітнику, сьогоднішньому учню, певний об’єм знань, але навчити вирішувати виробничі завдання, зорієнтувати молоду людину – стати передовиком сучасного виробництва.

Коломийське ВПУ №17 готує кваліфікованих робітників для машинобудівної промисловості, в основному заводу “Коломиясільмаш”, а тому учні повинні одержати максимум відомостей про розвиток заданого заводу від початку заснування його і до наших днів. На перших уроках я знайомлю учнів з історією розвитку цього заводу, я, підкріплюючи свою розповідь цифровими даними, діаграмами, проспектами, вирізками з газет, книжкою про Коломийський з-д “Сільмаш”, виданою до 100-річчя з дня заснування заводу, а також по можливості приймаю участь в екскурсіях. На мою думку особливо важливо навчати майбутніх робітників застосовувати на практиці принципи наукової організації праці, прививати інтерес до передової техніки, науковим досягненням, щоб вони не тільки розуміли суть вивчаючих положень, але і тенденції їх подальшого розвитку.

Поряд з системою зв’язку знань всередені кожного навчального предмета я намагаюсь забезпечити і міжпредметні зв’язки. Вони використовуються тоді, коли знання по одному предмету потрібні при вивченні другого предмета або коли потрібно залучити знання з різних предметів. Працюючи викладачем спецдисциплін, я щорічно проводжу уроки по трьох-чотирьох предметах, зокрема по допусках і технічних вимірюваних, технології конструкційних матеріалів, матеріалознавству, технології машинобудування, технологічному обладнанню, тощо.

Така різноманітна програма викладання вимагає підвищеної підготовки до уроків і створює ряд незручностей, зате поле діяльності до впровадження міжпредметних зв’язків необмежене. Крім того, я стараюсь залучати знання учнів з різних предметів загальноосвітнього циклу, зокрема хімії, фізики, математики, навіть історії. Так, наприклад, при вивченні основних вузлів металообробних верстатів, я тут же повторюю типи посадок з предмету “Допуски і ТВ” і марки сталей чи чавунів з предмету ТКМ або матеріалознавство. Міжпредметні зв’язки необхідні і тоді, коли явище повинно бути вивчено з різних сторінок, для чого потрібні знання по кількох навчальних предметах, наприклад, робота окремих машин і механізмів розглядається в світлі законів фізики і технічної механіки, при ознайомленні з конкретними технологічними процесами необхідні знання по технології конструкційних матеріалів, допусках, хімії, математиці. Мій власний досвід показує, що суттєві міжпредметні зв’язки розширюють розумовий кругозір учнів, сприяють формування в них пізнавальних інтересів і підвищення активності в одержанні нових знань і умінь.

Так як тема методичної розробки пов’язана з предметом ТКМ, я в подальшому зупинюсь на активізації форм і методів на уроках саме по цьому предмету.

При опитуванні учнів намагаюсь перевіряти їх знання по пройденому матеріалу взагалі, а не по одному-двох останніх уроках, як це практикується. Така метода себе оправдує, тому що учні змушені повторювати увесь матеріал, не знаючи, яке питання з якої теми я їм задам, і даний предмет вони краще засвоюють. При цьому я не забороняю користуватися конспектом. Тут я враховую користь зорового сприйняття і так зване “привикання” до конспекту. До речі, наявність конспекту в кожного учня обов’язкове, періодично я перевіряю конспект і виставляю оцінки за ведення конспекту, що в значній мірі стимулює і якось ведення конспекту.

Наприклад, при опитуванні теми “Сталі”, я роздаю частині учнів або всім учням групи різноманітні металеві вироби (цвях, ключ, молоток, свердло, шуруп, ножик, напилок тощо) щоб вони визначили (наближено) марку сталі, її термообробку, призначення, спосіб виготовлення і т.д. Для визначення хімічного складу і механічних властивостей учні користуються довідниками, таблицями, підручниками, конспектом. До речі, всі таблиці, рисунки, схеми, графіки виготовлено силами учнів попередніх випусків.

Систематично при опитуванні використовую опитувальні картки різної складності, які, як правило, вміщають від чотирьох до десяти запитань. На кожне питання є написано по чотири відповіді і тільки одна є вірна, решта три відповіді тільки вірогідні. Така форма опитування є зручна і не тривала, протягом 15-20 хв. я маю змогу опитати увесь клас. Опитувальні картки я розробив на всі теми.

Протягом кількох років (з 1988 року) я вивчаю і впроваджую в свою роботу досвід роботи викладача матеріалознавства Тернопільського СПТУ №9 Василіва Володимира Іларіоновича. Силами учнів виготовлені опорні конспекти-плакати по 30 темах, є повні розробки по 7 темах, використовую методичний посібник-завдання викладання предмету під редакцією Василіва В. І. Сприйняття методики Василіва В. І. в групах на базі 9 класів і на базі ТУ не однакове, тому для учнів з трьох-чотирьох річним терміном навчання до опорного конспекту я подаю ще конспектування.

Велике значення відіграють лабораторно-практичні заняття з предмету ТКМ, відпрацювання яких поглиблює знання учнів. Так, при відробці лабораторних по визначенню матеріалів для заданої деталі учні користуються довідниковою літературою, спеціальною технічною, що розвиває їхні знання. Такі теми учні відробляють фронтальним методом, решта лабораторно-практичних робіт учні виконують ланковим методом згідно графіка переміщення. Слід відмітити, що проведення лабораторно-практичних занять належним чином утруднено через недостатню, а можна сказати слабку матеріально-технічну базу.

Для кращого засвоєння тем