Виховання уяви Сутність діяльності уяви заключається в тому, що на основі наявних знань, уявлень і спостережуваних фактів виникає створення нових абзаців. Уява має велике значення у всіх видах людської діяльності. Без неї неможлива і продуктивна навчальна робота. Тільки при наявності добре розвинутої уяви учень може яскраво уявити ті явища, події, які недоступні безпосередньому сприйняттю. Кожний урок повинен вносити свій вклад у розвиток уяви учня. Особливу увагу слід приділити організації творчих робіт, коли від учнів вимагаєть самостійне створення нових образів. Вчителі майже завжди можуть правильно проаналізувати результати діяльності уяви учнів в тому чи іншому виді їх творчих робіт. Правдоподібно - неправдоподібно, доцільно - недоцільно, істотно - неістотно, оригінально – неоригінально - такі і інші оцінки часто допомагають увійти уяві в потрібне русло, і учень добиваєтья результату, більш-менш відповідаючого позитивним критеріям. Ефект організації творчої діяльності учнів значно вищий, коли вчитель не тільки знає, яким повинен бути образ, але і уявляє собі процес створення. Творча уява включає в себе цільову установку і спосіб перетворення об'єктів дійсності. Цільова установка визначає, як і в якому обсязі повинен бути використаний матеріал вихідної ситуації і що повинно бути залучено із минулого досвіду для розкриття образу, теми, тобто цільова установка направляє, спрямовує процес перетворення в потрібне русло, обмежуючи його певними рамками. Спосіб перетворення включає в себе наступні компоненти: відбір матеріалу шляхом співвідношення наявних сприймань, уявлень, понять, знань з поставленою метою; систематизацію відібраного матеріалу, тобто визначення відношень між окремими предметами, частинами, рисами, функціями і т.д.; обробку відібраного і систематизованого матеріалу, що відповідає виду творчої роботи. Кожен із компонентів способу перетворення знаходиться в певній залежності від вихідної ситуації, теми і мети перетворення. Неправильний відбір, неправильна систематизація, неуміла обробка матеріалу, викривлюючи вихідну ситуацію (конкретні закономірності, умови задачі, факти дійсності і т.д.), обмежують образ уяви в обєктивному значенні. Якщо вказані компоненти (всі або якийсь із них) не відповідають темі чи цільовій установці, то образи гублять осмисленість. У відповідності з психологічними особливостями особистості, різним об'ємом і якістю знань і умінь, варіанти відбору систематизації і обробки матеріалу будуть нескінченно різноманітними. Це обумовлює індивідуальну неповторність кожного образу, його новизну і оригінальність. І так, основними якісними показниками повноцінності образів являються: об'єктивне значення образів, тобто їх відповідність вихідним умовам або ситуаціям; осмисленість образів, тобто їх відповідність цільовій установці або замислу; новизна і оригінальність образів, тобто своєрідністть, яскравість, ємкість. Відбір, систематизації і обробки матеріалу можуть лише тоді проводитись успішно, коли в учнів наявні для цього необхідні знання і уміння, коли учні добре розуміють тему і цільову установку. Уява лише тоді об'єктивна і продуктивна, коли вона опирається на міцні знання, уміння, навики і розуміння. Аналіз творчих робіт за схемі - відбір, систематизація і обробка матеріалу у відповідності з цільовою установкою, темою і вихідними умовами - дозволяє судити не тільки про те, які результати, але і як вони одержані.