Реферат - Розвиток мислення
11

також у зовнішніх обставинах її 
життєдіяльності. Він має складний індивідуальний характер, кожному 
новому етапові розвитку людини притаманні свої особливості мотиваційної 
сфери. Система мотивів, яка визначає конкретні форми діяльності або 
поведінки людини є мотивацією. Всебічне розкриття причин, якими 
пояснюється та чи інша поведінка людини, її дії і вчинки, неодмінно 
передбачає аналіз тих психологічних моментів, якими вони визначаються, 
тобто аналіз сукупності мотивів, якими зумовлено конкретну поведінку. 
Проблеми мотивації учіння учнів, проблеми їх формування знаходяться ще 
на початковому етапі свого дослідження. Високий рівень її присутній лише 
близько 5% учнів, середній - 30%, низький рівень характерний для 65% 
учнів. Однією з причин того, що учні не хочуть оволодіти знаннями 
являється слабкі знання вчителів закономірностей формування мотивів 
учіння, що в свою чергу є наслідком теоретичної непідготовленості виходу 
з цих проблем. Мотивація учіння являє собою систему цілей 
навчально-пізнавальної діяльності, потреби в знаннях і мотивів учіння, 
яка побуджує учнів до оволодіння знаннями, свідомого відношення до 
учіння. Суть мотивації заключається перш за все в змісті цілей, потребі 
мотивів, в характері зв'язків і відношень між ними. В залежності від 
домінуючої цілі характер мотивації, її дієвість будуть різні. Зміст 
домінуючих потреб учнів також різний: одні вчаться тому, що розуміють 
необхідність, потрібу, корисність своїх знань як для себе, так і для 
суспільства; інші - тому, що бачать в цьому зміст для свого розвитку і 
майбутньої спеціальності; треті усвідомлюють, що без освіти важко стати 
добрим спеціалістом. Відповідно, дуже різними будуть і мотиви учіння: 
одним цікаво пізнавати нове, інші рахують своїм обов'язком добре 
вчитися, їх цікавлять теоретичні питання, пов'язані з спеціальністю, 
треті хочуть навчитися працювати і т. д. Таким чином, характер мотивації 
учіння залежить від змісту цілей, якими керується учень, потреб, які він 
усвідомлює і побуджень, які відчуває. Другою ознакою мотивації учіння 
являється її предметна вибірковість або спрямованість. Предметна 
вибірковість (направленість) вказує на те, що приваблює учнів в учінні: 
який зміст навчального матеріалу, які способи дій, види діяльності. 
Практика показує, що направленість мотивації учня може бути 
найрізноманітнішою: на знання (теорії, практики); види діяльності 
(пізнавальна, професійна, цивільно-орієнтаційна, спілкування); на 
способи учіння (самостійне або несамостійне застосування знань, 
планування своїх дій, застосування порівнянь, узагальнень, аналогій, 
аналізу, роботи з навчальними посібниками і т.д.). Як відомо мотивація 
буває зовнішня і внутрішня. Під зовнішньою мотивацією розуміється 
мотивація, у якої мотив не пов'язаний з метою навчальної діяльності. 
Наприклад, ціль: засвоїти поняття мотив: швидше звільнитися, закінчити 
заняття. Тут мотив змістовно не співпадає з метою. Під внутрішньою 
мотивацією розуміється мотивація, формована самим процесом учіння. Тут 
ціль діяльності співпадає з тим, що її діяльність побуджує. Якими ж 
засобами вчитель може розвивати мотивацію учіння? Одним із таких засобів 
являються методи проблемно-розвиваючого навчання. Справді, кожний метод 
містить сукупність прийомів і в залежності від їх поєднання і розміщення 
найбільш повно виконує ту чи іншу функцію. Звичайно, окремо взятими 
прийомами, методами неможливо сформувати і розвинути мотивацію учіння. 
Але кожний метод вносить свій вклад в її розвиток, володіє конкретним 
спектром розвиваючи&#

---

Сторінки: 1 2 3 4