Література з питань виховання дітей.

Книжки місцевих авторів (міста, район, області).

5. Народ про книгу.

Хочеш пізнати світ – читай книжки.

Мудра книжка – безцінний скарб.

Книга – джерело знань.

Книга – найкращий порадник.

Книга вчить, як на світі жить.

Хто багато читає, той багато знає.

Гарна, мудра книга як вірний друг.

Книга – найкращий подарунок.

Золото добувають із землі, а знання - із книг.

Хочеш багато знати – читай книжки.

Хто багато читає, той горе забуває.

Книжка – найдивовижніший винахід людства.

З молоду даремно час не чай, а книжки читай.

Хто багато читає, той швидко на ноги стає.

Як хочеш багато знати, то треба книжки читати.

Не на користь книжку читати, коли вершки лише хапати.

6. Цікаво знати.

- Основною формою занять у середньовічних університетах, школах було читання книг: викладач читав книжку й пояснював незрозумілі місця. Чому ж студенти не читали цих книжок самі? Тому, що книжки тоді в ще не друкувалися, а переписувалися. Такі книжки були дорогі й малодоступні, будь-хто їх читати не міг. Ось звідси й походить вислів “читати лекції”. А книги тоді були не схожі на наші: вони писалися великими літерами, а тому були гігантського розм. Іру – до півметра і більше. Через вагу й розміри носити з собою таку книгу було майже неможливо. Коштували вони дорого, а щоб їх не вкрали, то часом доводилося прив’язувати їх до столу ланцюгами.

- Найдавнішою книгою України є Велесова книга – пам’ятка писемності ІХ століття. До найдавніших книг, творів написаних в Україні є “Слово о полку Ігоревім”, Пересопницьке Євангеліє, “Київські глаголичні листки” та інші. Першою друкованою книгою, яку написав українець, була книжка (1483) вченого ХV ст. Юрія Дрогобича.

- Якби зібрати всі терміни з усіх галузей наук, то це був би “контейнер” на мільйон або навіть більше слів.

- Найвидатніші книги писалися на пергаменті. Це оброблені телячі шкури. Їх старанно вишкрябували з обох боків, вибілювали у вапні, натягали на раму, сушили, а потім обрізали – і виходив гладенький, тонкий і дуже міцний “папір”. Пергамент був значно міцніший і не псувався так швидко, як папір. В Україні користувалися ним до ХVII століття.

- Перші книги, видані сучасною українською мовою були: “Енеїда” І.Котляревського (1798), “Українські народні думи” (1834), записані М.Максимовичем, “Кобзар” Тараса Шевченка (1840) ...

- Творча спадщина видатного українського письменника, поета, публіциста, перекладача Івана Франка величезна – понад 130 томів (книг), проживши неповних 60 років. Надруковано поки що тільки 50 томів.

- Однією з найменших у світі книг вважається “Кобзар” Тараса Шевченка, створений українським мікро гравером Миколою Сядристим. Книжка має 12 сторінок, кожна з них 0,6 квадратних міліметра. Перегортати сторінки можна тільки загостреним кінчиком людського волоса. Книжка зшита павутинкою завтовшки 0,002 мм. Обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника. Її прикрашає портрет Тараса Шевченка, а також зображена хата, в якій він народився. На малесеньких листках через мікроскоп можна прочитати 75 рядків невмирущих поезій поета.

- Швидкість читання 160річної киянки Ірини Іванченко – 163333 слова за хвилину з повним засвоєнням прочитаного. Це досягнення офіційно зареєстровано в січні 1990 року. Дівчина проходила спеціальну підготовку в Київському “Центрі розвитку мозку”. А неофіційний рекорд в швидкості читання – 416250 слів за хвилину – належить теж 16-річній киянці Євгенії Олексієнко (1989 р.). Тільки хвилину часу потрібно було дівчині щоб прочитати книжку середнього формату ... Зміст прочитаного вона переказує годинами, не пропускаючи найменших дрібниць.

Книги також хворіють

Рукописи і книжки з роками, як і люди, старіють, а нерідко й тяжко хворіють. Книга втрачає еластичність, стає крихкою, а іноді розсипається під впливом світла, забруднення повітря, температури і вологості.

Життя книгам вкорочують і різні комахи-шкідники, жуки: хлібний точильник, шкіроїд, борошняний хрущак, кімнатна міль (шубна, повстяна, ковдрова, одежна). Їхні личинки ховаються в оправі або в серцевині шкіри, підточують її, роблячи в ній отвори. Багато з них їдять геть усе підряд: папір, картон, шкіру, клей, матерію. Вони переносять також бактеріальні й грибкові захворювання. Зовні пошкодження можна примітити лише тоді, коли личинка перетворилася в жука і на місці його вильоту з’являється круглий отвір.

Книжки, заражені комахами, слід обробляти дезинсекталеном або фліцидомом, наносячи розчин краплями з піпетки на оправу і корінець (0,5 – 1 мл). Після обробки книжку обгортають у папір і протягом тижня зберігають у щільно зачиненій скриньці.

Не меншої шкоди завдають пилюка та пліснява – велике скупчення безхлорофільних рослинних організмів. Пліснява призводить до вицвітання тексту, псування паперу, оправи. Встановлено, що книги й рукописи люблять помірне й розсіяне світло, температуру 16-18 градусів з відносною вологістю не вище 50-60 відсотків.

Таємниця першої бібліотеки

Письмові пам’ятки, в яких зафіксовані історичні події, є однією з найбільших цінностей кожного народу. Для українського таким скарбом була бібліотека князя Ярослава Мудрого, заснована 1037 року в Софіївському соборі.

Київський князь Ярослав Володимирович був видатним діячем, найдосвідченішою людиною свого часу. Він заснував центр літописання, в якому працювали переписувачі й перекладачі латинської, давньогрецької та інших мов. Поступово книжкове зібрання Ярослава перетворилося на найбільшу в ті часи бібліотеку України-Руси, точніше на “книгосховище Софіївського собору”, бо термін бібліотека стали вживати лише на початку 19 століття.

Але доля цієї бібліотеки невідома. Вона безслідно зникла в глибині віків, наче розчинившись у часі.

Яка кількість книжок була в цій бібліотеці? Ніхто не знає, відомо лише, що в ній книг було “багато”.

Безперечно, вартість рукописних книг неймовірна. Палітурки оздоблювали золотом