Од-нозначної відповіді на це питання ще не дали. Існують різні підходи і рекомендації. Так, наприклад, американський психолог Дж. Сміт твердить, що навчання творчості стане мож-ливим, якщо будуть створені такі основні умови:
1. умови фізичні, тобто наявність матеріалів для творчості і можливості у будь-яку хви-лину діяти з ними;
2. умови соціально-економічні, за яких дитина має відчуття зовнішньої безпеки, тобто знає, що її творчі вияви не отримають негативної оцінки з боку дорослих;
3. психологічні умови, зміст яких полягає у тому, що у дитини формується відчуття внутрішньої безпеки, розкутості і свободи за рахунок підтримки дорослими її твор-чих починань.
Дві останні умови - є чисто питання психологічного клімату, що залежить від учителя.
Але роль дорослих у цьому процесі не обмежується лише створенням умов. Вона по-лягає ще й у тому, щоб активно допомагати дитині у розвитку його творчих здібностей. З цього приводу корисні рекомендації розробив американський психолог Дж. Гален. Ось най-цікавіші з них:
1. Створіть дитині затишну і безпечну психологічну базу для її пошуків, до якої вона могла б повертатися, якщо буде налякана власними відкриттями.
2. Підтримайте схильність дитини до творчості і виявляйте співчуття до невдач. Уни-кайте несхвальних оцінок її творчих ідей.
3. Будьте терпимі до дивних ідей, поважайте допитливість, запитання і ідеї дитини. Намагайтеся відповідати на всі запитання, навіть якщо вони здаються дикими і абсу-рдними. Пояснюйте, що на багато її запитань не завжди можна відповісти одно знач-но. Для цього потрібно час, терплячість. Дитина повинна навчитися жити в інтелек-туальній напрузі.
4. Давайте дитині можливість побути одному і дозволяйте, якщо вона того хоче, само-му займатися своїми справами. Надлишок опіки може пригальмувати творчість. Ба-жання і цілі дітей належать їм самим, а допомога дорослих інколи може сприйматися як "порушення кордонів" особистості.
5. Допомагайте дитині вчитися будувати її систему вартостей, не обов’язково заснова-ну на її власних поглядах, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями. Таким чином, її саму, у свою чергу, будуть цінувати інші.
6. Допомагайте дитині у задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, любові, поваги до себе і оточуючих), оскільки людина, енергія якої скована основ-ними потребами, менше здатна досягти висот самовиразу.
7. Виявляйте симпатію до її перших незграбних спроб висловлювати свої ідеї словами і робити їх таким чином зрозумілими оточуючим.
8. Знаходьте слова підтримки для нових творчих починань дитини, уникайте критику-вати перші спроби - якими б невдалими вони не були.
9. Допомагайте дитині стати “розумним авантюристом” і часом покладатися у пізнанні на ризик та інтуїцію; найвірогідніше, саме це допоможе зробити справжнє відкриття.
10. Підтримайте необхідну для творчості атмосферу, допомагаючи дитині уникнути сус-пільного несхвалення, зменшити соціальні тертя і подолати негативну реакцію одно-літків. Чим більше ви надаєте можливостей для конструктивної творчості, тим щіль-ніше закриваються клапани деструктивної поведінки. Дитина, позбавлена позитивно-го творчого виходу, може спрямувати свою творчу енергію у зовсім небажаному на-прямку.
Кожен вчитель по-своєму реалізує ці рекомендації психологів для розвитку творчих здібностей своїх учнів. Саме цій меті служить курс "Розвивальні ігри". Він розроблений для впровадження в експериментальній школі розвитку здібностей №44 при Запорізькому держуніверситеті (опублікований у журналі "Рідна школа" №6.
Цей курс і також система розвивального навчання дає можливість вчителю розвивати якості гармонійної особистості:
1. глибину і об ємність знань, уміння застосовувати їх у різноманітних ситуаціях формувати стійку потребу до постійного відновлення знань і придбання но-вих;
2. цілеспрямоване прагнення до істини, здатність глибоко проникати у сутність проблеми, вчить знаходити зв’язки між явищами;
3. є можливість заохочувати творчу самостійність, прагнення до самовдоскона-лення, до свідомого розвитку і формування своїх здібностей до творчості, прагнення до самореалізації;
4. вчить конструктивного критицизму і самокритичності, умінню погоджувати нове зі старим особистим досвідом і досвідом інших.
Іншими словами у дітей з являється "розумовий апетит", вони відчули радість і захо-плення від розумової праці.
Курс "Розвивальні ігри" і система розвивального навчання змінили ставлення дітей до навчання взагалі. Для них навчання - це цікавий пізнавальний процес, що приносить по-зитивні емоції і є посильним будь-якій дитині. Відсутня скутість, закомплексованість, страх помилки чи негативного результату, бо діти з радістю захопленням і азартом працюють на уроках. Цей азарт діти переносять і у сім'ї, залучаючи до інтелектуальної праці і батьків.
Успішне виконання дітьми завдань курсу "Розвивальні ігри" та геніальні здогадки (пропозиції, рішення) на уроках у системі розвивального навчання корегує оцінку вчителем можливостей своїх учнів. Віра вчителя у можливості своїх учнів, їх розумовий потенціал допомагає самим дітям переборювати труднощі у навчанні. У класі панує атмосфера довір я і співпраці, де вчитель сприймається як друг і порадник.
Куль самостійності і нестандартності думок, знайомство з основними мислительними операціями, розвиток пізнавальних інтересів служитимуть дітям все життя, полегшувати їм здобуття знань, допомагатимуть реалізувати себе (відчути себе потрібним і значимим) і, головне, адаптуватися у людському суспільстві.
А це головне завдання початкової школи!