якостей. Як і дорослі, діти нерідко використовують прийом гіперболізації (перебільшення окремих ознак). В зображуваному предметі або явищі вони виділяють те, що на їхній погляд, особливо значуще.
В процесі виховання образного мислення школярів важливо насамперед розширювати можливості образного сприйняття, розвивати в них уміння емоційно сприймати навколишній світ.
Пропонуючи школярам виконати декоративну роботу “Казковий птах”, ми одночасно ставимо завдання, яке полягає у виборі засобів передачі певного емоційного ставлення до теми завдання. Відповідний настрій на уроці створюється за допомогою музики, її певна мелодія впливає на характер робіт учнів різних груп. В групі, для якої транслювалася лірична світла музика, всі учні зобразили казкову Жар-птицю. Для другої групи транслювалася музика контрастного звучання, у результаті всі діти намалювали сову і пугача, які здавалися похмурими і тривожними.
Ефективним прийомом для розвитку образного мислення, уяви, фантазії є прийом аглютинації (склеювання, комбінування у фантастичних образах частин, якостей різних предметів).
До теми “У селянському дворі” що у 5 класі учням попередньо дається завдання спостерігати за поведінкою та звичками тварин, птахів, навіть можна зробити короткочасні зарисовки. Але виконуючи рисунок, помітне вільне, творче вирішення завдання. На наступному уроці учні зображають образи тварин, птахів, за допомогою паперу, пластиліну, глини, тобто в техніці паперової пластики, скульптури, що розвиває творчу уяву, фантазію, образне мислення.
Тренування образного мислення дає змогу повернути людині гостроту втрачених емоцій. Для цього достатньо викликати переживання шляхом почуттєвого конкретного впливу. Так, прослухавши два контрастних за характером музичних фрагменти, які викликають відповідні переживання, створюють в уяві певні образи природи, учні на цьому фоні виконують дві ілюстрації до теми “Космічні світи” за творами письменників-фантастів.
Образне мислення залежить, як зазначалося, від життєвого досвіду людини. Тому таку велику увагу ми приділяємо ретельному добру тем. При цьому враховуємо відповідність конкретної теми віковим особливостям учня.
В роботах старших школярів. порівняно з молодшими посилюється контрастність образів і поглиблюються їх психологічні характеристики. Спостерігаються перенесення акценту з сюжетності зображуваного на його внутрішній стан. Більш напруженим, емоційним стає фон твору.
Так, по-різному побудували композиції своїх рисунків (фігура хлопчика на фоні вікна) учениці 5 і 7 класів. У рисунку п’ятикласниці спостерігається зовнішня описовість події, характерна для мислення дітей цього віку (хлопчик з захопленням розглядає, як пташка виє гніздечко на дереві за вікном). Семикласниця намагалася передати глибокі людські почуття. В її роботі хлопчик, відірвавшись від книги, спрямував свій погляд на портрет одного із класиків української літератури.
На уроках образотворчого мистецтва успішно здійснюється патріотичне та громадянське виховання учнів.
Діти з великим бажанням звертаються до тем, пов’язаних із славними сторінками історії нашої України. Серед малюнків “Запорізька Січ”, “Похід на половців”, “Єднайтеся, брати мої”. Також з задоволенням зображають звичаї, обряди, свята українського народу в таких композиціях „Великдень”, “Ой на Івана, та на Купала”, “Різдвяні свята”, “Весілля”, “Обжинки”.
В таких роботах як “Світ моїх захоплень”, “Створення ескізу етикетки до фірмового сімейного напою”, “Створення ескізу вивіски (вітрини) власної приватної фірми”, “Створення фірмового знака для приватного бізнесу” помітний вплив преси, радіо, телебачення, відображається життя країни. Саме в таких малюнках розвивається художня культура та логічне і образне мислення. уява, фантазія учнів через пізнання невідомого за допомогою промислової графіки, підвищується інтелект вихованців.