Реферат по педагогіці

Методика викладання біології

„Випаровування води рослинами”

(Розділ 1. Царство Рослини; тема 9. Основні функції рослинного організму)

Мета: освітня: сформувати в учнів знання про транспірацію як процес випаровування води рослинами; з’ясувати його значення для рослин; розвивати поняття про взаємозв’язок живого організму з середовищем; формувати розрахунково-вимірювальні уміння та уміння якісного та кількісного аналізу результатів досліду; стимулювати інтерес до кількісної оцінки біологічних явищ.

виховна: формувати в учнів науковий світогляд на основі розуміння органічної доцільності явищ природи (на прикладі пристосованості рослин до життя в різних умовах температурного та водного режимів); виховувати в учнів любов та ціннісне ставлення до природи; формувати бажання та вміння доглядати за кімнатними рослинами.

розвивальна: розвивати в учнів такі риси, як спостережливість, уважність; формувати вміння ставити проблеми, висувати припущення та формувати висновки у процесі проведення дослідів та спостережень.

Форма навчального заняття: урок.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Міжпредметні зв’язки: агрегатні стани води, фізичні властивості води в різних агрегатних станах, теплові явища у природі (Природознавство, 5 клас); вимірювання площ (математика, 5 клас).

Методи: словесні (розповідь, репродуктивна бесіда, пошукова бесіда, проблемна бесіда), наочні (демонстрування дослідів, кімнатних рослин, таблиць тощо; спостереження), практичні (самостійна робота з вимірювання площі листкової поверхні, робота з таблицями).

Обладнання: прилади та матеріали для дослідів, що демонструють випаровування води листками; кімнатні рослини (пеларгонія, традесканція, бегонія, алое, монстера, сансев’єра, агава, пальма); таблиці; модель продихів; контури листків, палетка.

Література:

1.   Біологія: Підруч. для 6-го класу загальноосвіт. навч. закл. /М. М. Мусієнко, Ю. Г. Вервес, П. С. Славний та ін. – К.: Генеза, 2002. – 208 с.

2.   Биологический эксперимент в школе: Кн. для учителя /А. В. Бинас, Р. Д. Маш, А. И. Никишов и др. – М.: Просвещение, 1990. – 192 с.

3.   Богоявленская А. Е. Активные формы и методы обучения биологии: Растения. Бактерии. Грибы. Лишайники. – М.: Просвещение, 1996. – 192 с.

4.   Гладюк Т. В. Біологія. Хімія: Інтегровані заняття. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1997. – 84 с.

5.   Калинова Г. С., Мягкова А. Н. Методика обучения биологии: 6–7 кл.: Растения. Бактерии. Грибы. Лишайники: Пособ. для учителей. – М.: Просвещение, 1989. – 224 с.

6.   Кузнецова В. И. Уроки биологии. 7 кл.: Растения. Бактерии. Грибы. Лишайники: Кн. для учителя. – 2-е изд., перераб. – М.: Просвещение, 1991. –191 с.

7.   Морозюк С. С. Біологія: Підруч. для учнів 6-го класу загальноосвіт. навч. закл. – 2-е вид. – Х.: Торсінг, 2000. – 224 с.

8.   Организация учебной деятельности школьников на уроках биологии /А. Н. Мягкова, Е. Т. Бровкина, Г. С. Калинова и др. – М.: Просвещение, 1988. – 192 с.

9.   Остапенко Д. І. Шкільні досліди з фізіології рослин: Посібн. для вчителів. – К.: Рад. шк., 1980. – 118 с.

10. Розенштейн А. М. Самостоятельные работы учащихся по биологии: Растения: Пособ. для учителя. – 2-е изд., перераб. – М.: Просвещение, 1988. – 144 с.

11. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 6–11 класи. – К.: Шкільний світ, 2001. – 144 с.

12. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Природознавство. 5 клас. – К.: Шкільний світ, 2001. –24 с.

Хід уроку

І. Організація класу до навчально-пізнавальної діяльності на уроці.

ІІ. Підготовка учнів до вивчення нового матеріалу.

1. Актуалізація опорних знань та практичного досвіду учнів

Фронтальна бесіда:

Учитель: Які ознаки притаманні живим організмам?

Учень: Обмін речовин, ріст, розвиток, розмноження, подразливість.

Учитель: Дайте визначення поняття «обмін речовин».

Учень: Обмін речовин — це сукупність процесів надходження до організму речовин із зовнішнього середовища, їх перетворення в організмі та виведення речовин з організму.

Учитель: Які речовини надходять до рослинного організму?

Учень: Вода, мінеральні солі, кисень, вуглекислий газ.

Учитель: Яку роль відіграє вода в організмі рослин?

Учень: У воді розчиняються мінеральні речовини, які поглинаються коренем. Вода рухається по судинах кореня, стебла, листка і надходить у клітини м’якоті листка, де використовується для утворення органічних речовин.

2. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів

Учитель: Отже, вода розчиняє необхідні для рослини речовини, входить до складу цитоплазми клітини, клітинного соку, забезпечує рух речовин по судинах рослини, бере участь у фотосинтезі. Проте чи знаєте ви, що лише 1-2% води, що надходить у листок з кореня, використовується у процесі фотосинтезу? Решта води випаровується. На сьогоднішньому уроці ми з’ясуємо, що таке випаровування, яка його роль у житті рослин, від яких чинників залежить випаровування.

ІІІ. Повідомлення теми уроку

Учитель записує тему уроку на дошці.

Учні записують тему уроку у зошити.

ІV. Вивчення нового матеріалу

а) сприймання інформації та первинне її усвідомлення

Фронтальна бесіда:

Учитель: Випаровування — природне явище. Пригадайте з курсу природознавства, що називається явищем природи.

Учень: Будь-які зміни, що відбуваються в природі, називають явищем природи.

Учитель: Які ви знаєте явища природи, пов’язані з водою?

Учень: Замерзання, кипіння та випаровування води, танення льоду.

Учитель: Які ж зміни відбуваються при випаровуванні води?

Учень: Вода перетворюється у водяну пару.

Учитель: Отже, можна сказати, що випаровування води — це перехід з рідкого її стану в газоподібний. Наведіть приклади випаровування води у природі.

Учень: Вода випаровується з поверхні річок, озер, морів.

Учитель: Які чинники і як впливають на випаровування води?

Учень: Температура, вітер. Випаровування відбувається за будь-якої температури. Ми спостерігали, що після дощу асфальт висихає і спекотним літом, і холодною осінню. Проте влітку цей процес відбувається швидше. Особливо швидко випаровування води відбувається при кипінні. Пришвидшує випаровування вітер, тому білизна швидше висихає у вітряну погоду.

Розповідь учителя

Учитель: Випаровування води відбувається не лише з поверхні неживих тіл. Цей процес притаманний усім живим організмам. Велику кількість води випаровують рослини. Наприклад, з 1 га посівів пшениці за один вегетаційний період випаровується приблизно 2 тис. м3, з такої ж площі посадок капусти — 8 тис. м3, а хвойного лісу — лише 500 мм за рік води.