4 рівні навчальних досягнень учнів, які характеризуються такими показниками:
І рівень – початковий. Відповідь учня елементарна, фрагментарна, зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення;
ІІ рівень – середній. Відповідь учня побудована за зразком, він володіє елементарними вміннями навчальної діяльності;
ІІІ рівень – достатній. Відповідь учня логічна і повна, правильна і обґрунтована, але їй бракує власних суджень. Учень здатний здійснювати основні види навчальної діяльності;
IV рівень – високий. Знання учня є глибокими, міцними, узагальненими і системними; знання учень вміє застосовувати творчо. Його навчальна діяльність має дослідницький характер, учень вміє відстояти особисту позицію.
Зазначеним рівням відповідають критерії оцінювання навчальних досягнень учнів за 12-бальною шкалою.
Рівні навчальних досягнень | Бали | Загальний критерій оцінювання навчальних досягнень учнів
1. Початковий | 1 | Учень може розрізняти об'єкт вивчення і відтворити деякі його елементи
2 | Учень фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення, виявляє здатність елементарно викласти думку
3 | Учень відтворює менше половини навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання
ІІ. Середній | 4 | Учень знає близько половини навчального матеріалу, здатний відтворити його відповідно до тексту підручника або пояснення вчителя, повторити за зразком певну операцію, дію
5 | Учень розуміє основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило
6 | Учень виявляє знання і розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його правильна, але недостатньо осмислена. З допомогою вчителя здатний аналізувати, порівнювати, узагальнювати та робити висновки. Вміє застосовувати знання при розв'язуванні задач
ІІІ. Достатній | 7 | Учень правильно, логічно відтворює навчальний матеріал, розуміє основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, частково контролює власні навчальні дії
8 | Знання учня є достатньо повними, він вільно застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, вміє аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежності між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його повна, логічна, обґрунтована, але з деякими неточностями
9 | Учень вільно володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в дещо змінених ситуаціях, вміє аналізувати і систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази у власній аргументації
ІV. Високий | 10 | Учень володіє глибокими і міцними знаннями, здатний використовувати їх у нестандартних ситуаціях. Самостійно визначає окремі цілі власної навчальної діяльності, критично оцінює окремі нові факти, явища, ідеї
11 | Учень володіє узагальненими знаннями з предмета, аргументовано використовує їх у нестандартних ситуаціях, уміє знаходити джерело інформації та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми. Визначає програму особистої пізнавальної діяльності; самостійно оцінює різноманітні життєві явища і факти, виявляючи особисту позицію щодо них
12 | Учень має системні, дієві знання, виявляє неординарні творчі здібності у навчальній діяльності, вміє ставити і розв'язувати проблеми, самостійно здобувати і використовувати інформацію, виявляє власне ставлення до неї. Розвиває свої обдарування і нахили
Форми та методи перевірки і оцінки знань, вмінь, навичок учнів
Учитель використовує слідуючи форми оцінки:
- багаточисельні „малі форми оцінки” в ході занять, які знаходять своє вираження в міміці, жестах, модуляції голосу, звертанні до учня, в коротких одобрюючих, відхиляючих, виправляючих, критичних зауваженнях вчителя;
- короткі зауваження, в яких вчитель виказує в усній формі (або письмовій) свої судження з приводу успішності даного учня. Зауваження можуть бути зроблені в домашніх роботах, письмових завданнях, творах, на малюнках або в шкільному щоденнику учня;
- оцінки, з допомогою яких по 12-бальній шкалі оцінюється досягнення учнів.
Сюди додають оціночні висловлювання вчителя, коли він відвідує батьків, в індивідуальних бесідах з учнями, в записках батькам або листах для них, а також всі ті форми, які передбачаються внутрішнім розпорядком школи для заохочення і покарання
В своєму розпорядженні вчитель має такі методи перевірки та оцінки знань, вмінь і навичок учнів як:
- письмовий контроль за один або декілька уроків, включаючи і коротку письмову роботу на 10-15 хв.
- усне опитування (індивідуальне і фронтальне);
- цілеспрямоване спостереження окремих учнів, їх роботи на уроці, із чого виводиться так звана оцінка за урок;
- методи контролю, які витікають із специфіки окремих предметів, наприклад: виробничої практики, уроків фізкультури, лабораторних робіт з природничих дисциплін, на уроках малювання і співів.
- тестування (усне, письмове, фізичне).
У старших класах практикуються заліки (за попередньо розробленим планом), а підсумковою формою перевірки у випускних класах є державна атестація. Слід зауважити, що згідно з Переліком захворювань окремі учні за станом здоров'я можуть бути звільнені від цієї форми перевірки знань, вмінь і навичок.
Всі форми і методи перевірки і оцінок можна комбінувати в різних варіаціях так, що ніяких затруднень з дотриманням вимог старанного підходу до оцінки не виникає.
Перевірка знань дає вчителю інформацію про хід пізнавальної діяльності учнів, про те, як іде засвоєння, які корективи потрібно внести (зовнішній обернений зв’язок). При контролі одержують інформацію і самі учні (внутрішній обернений зв’язок). Без одержання інформації про хід засвоєння, без оберненого зв’язку не може бути керованого навчального процесу.
Оцінка знань є величезним стимулом учня. Відомо, що глибина і міцність знань учнів являється гірше (особливо 5-9 кл.). Регулярний контроль виховує у дітей звичку до систематичної праці в школі і дома, стимулює систематичну підготовку учня до уроку.
Оцінка при певних умовах може перетворитись у внутрішній мотив навчання. Це дуже важливо. Але боротьба за оцінки, якщо вона ста головною метою навчання, має і негативну сторону – розділяє клас.
Найбільш суттєвими педагогічними вимогами до перевірки знань, умінь і