Розвиток мислення учнів у процесі оволодіння навичками культури писемного мовлення

(З досвіду)

Одним із критеріїв визначення рівня культури людини є її мислен-ня і мова. На жаль, у сучасній школі формування мислення і ви-ховання мовної культури учня здійснюються не на належному рівні. Ці питання є нині чи не найскладнішими на шляху перебудови школи, удосконалення її навчально-виховного процесу. Більшість учнів не вміє мислити, а отже, письмово викласти свої думки. Вони не мають навичок сприймати явища і процеси, що відбуваються навколо, не вмі-ють їх описати, бо не володіють відповідним запасом лексики. І це пе-редусім тому, що вчитель на уроках мало уваги приділяє розвиткові ло-гічного мислення учнів. Перш ніж давати знання, писав В.О.Сухомлинський, треба навчити думать, сприймати, спостерігати; розумове вихо-вання далеко не одне й те ж, що добування знань.

Практика переконує: на уроках української мови робота зі словом хоч і складний, але необхідний процес.

На одному з вересневих уроків у п'ятому класі я запропонувала уч-ням поширити найпростіше речення Зійшло сонечко. При цьому опор-них слів не дав. І ось результат: Зійшло яскраве сонечко. Зійшло ласка-ве сонечко. Уже зійшло приємне сонечко. Зійшло красиве сонечко. Зі-йшло тепленьке сонечко. Над школою зійшло сонечко.

Обмеженість дитячого мислення очевидна. До слова сонечко вони механічно засвоїли в молодших класах ряд часто вживаних прикметни-ків: ясне, яскраве, ласкаве, красиве, тепленьке. Невміння глибоко осмис-лювати те, про що вони мають писати, позначається на складанні як ок-ремих речень, так і зв'язного тексту.

Отже, необхідно спонукати учнів до творчості, осмислення суті зав-дання. І насамперед організувати роботу над збагаченням лексики через уміння відчувати навколишнє. Для цього вчителеві слід створювати в класі сприятливу естетичну атмосферу. Велику роль має відіграти робо-та зі словом у пізнанні учнями найтонших нюансів рідної мови, її смис-лових відтінків, краси.

У п'ятому класі таку роботу я проводжу щоденно, навіть поза уро-ками. Вивчаючи ту чи іншу тему, школярі осмислюють десятки речень, вчаться розкривати образність людської думки, втіленої в окремих словах і словах і словосполученнях. У робочому, зашиті вони записують речення про рідний край, його людей та красу праці. Підбираю такі речення, які б впливали на духовну культуру учня, розвивали його мислення, активізу-вали мовну діяльність.

На уроці з теми «Головне і залежне слово в словосполученні» за-писуємо кілька речень: Над широкими ланами жита піднялося і посміх-нулося літнє сонечко, і в голубому небі забриніла дзвінко й весело пісень-ка жайворонка. Навіть колосочки стали прислухатися пісні тієї. А вона розлилася над полем, і все довкола заграло в ріднім краї... Діти визна-чають у реченнях словосполучення, головне й залежне слово в них. Крім того, вони відчувають красу рідної землі, прагнуть висловити свої вра-ження. До словосполучення забриніла пісенька Таня І. добирає синоні-ми: дзвенить, лунає, лине, розлягається, звучить. Ці слова будуть влуч-ні тоді, коли пісенька справді хвилює, підносить, звеличує. А може бути навпаки, доповнюють Інна К-, Микола К-, Валера О., коли пісня бринчить, лязгає, тринькає, тенькає. Така робота активізує творчу діяльність школярів, формує уміння й навички осмислювати слово в реченні і ре-чення в тексті. Через деякий час пропоную нове завдання творчого ха-рактеру — написати твір «Зійшло сонечко». Без ретельної підготовки не варто починати роботи. Необхідно активізувати увагу учнів, націлити їх на творче вирішення поставленого завдання. Записуємо в робочі зошити опорні слова:

Вересневий, посміхатися лагідно, промінь сонечка, трудове місто, забриніли лис-точки, веселий настрій, високо здійнятися, мирний, початок дня, верховіття дерев, гілочка берези, поспішати, легенький вітерець, краплини роси, осінні квіти, рідна стежи-на, музика, блакить неба, щасливі люди, плесо річки.

По закінченні цієї роботи проводжу бесіду на тему «Краса нашого слова». При цьому прагну навчити учнів осмислювати значення кожного слова, розуміти його смислові відтінки. Усно складаємо окремі слово-сполучення і невеличкі речення на задану тему. Здебільшого з «важки-ми» словами грайливий, верховіття дерев, плесо річки та ін. Для роботи з розвитку зв'язного мовлення маю кілька папок з роздатковим і дидак-тичним матеріалом, який допомагає активізувати діяльність учнів під час згаданої бесіди. Наведу фрагмент такої бесіди з учнями про красу слова:

Діти, подумайте і скажіть, які слова можна дібрати до іменника дерево, щоб описати його з різних точок зору, підкреслити його особливу красу. При цьому ви можете користуватися будь-якими ілюстраціями, фотографіями, матеріалами, що ле-жать на парті. Можна також дивитися через вікна нашого класу на подвір'я, вулицю, в сад, де ростуть дерева.

Тим спонукаю учнів до цілеспрямованого мислення. Діти захоплено працюють, бо перед ними посильне і водночас цікаве завдання. Його ж конкретика змушує учнів зосереджено працювати над словом. Вони до-бирають десятки різних за своїм лексичним значенням слів до іменника дерево:

високе, гіллясте, спиляне, старе, дупласте, тонке, розкішне, молоденьке, похилене, прострелене, струнке, крислате, сухе, самотнє тощо.

Учні створюють також невеликі оповідання про дерево. Необхідно, щоб діти розуміли відтінок кожного слова, його смислове навантаження, скажімо в словосполученнях розкішне дерево, обпалене дерево. Так здійснюється розумове зростання учнів, розвивається культура їхнього мислення і мовлення. На уроці з розвитку зв'язного мовлення учні скла-дають сотні слів і словосполучень на задану тему, десятки простих по-ширених і складних речень. Вони опрацьовують також правила вживан-ня слова в реченні, ознайомлюються з поняттям синоніміки і вчаться добирати синоніми. Як свідчить практика, саме знання синоніміки мов-лення дає змогу дітям будувати й перебудовувати речення, добирати по-трібні за змістом і смисловим відтінком слова.

Таким