Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





План.

Дайте характеристику індивідуальним формам виховної роботи.

Проаналізуйте структуру загально шкільного колективу. Визначити ефективні умови і шляхи його формування.

1. Індивідуальні форми виховної роботи.

Потреба індивідуального підходу зумовлена тим, то будь-який вплив на дитину переломлюється через її інди-відуальні особливості, через «внутрішні умови». Необхід-ною умовою успішної Індивідуальної роботи є вивчення індивідуальних особливостей учнів. Щоб впливати на осо-бистість, треба її знати. Передусім важливо встановити до-вірливі, доброзичливі стосунки між педагогами і вихован-цями, Зробити це часом нелегко, оскільки учні, які най-більше потребують індивідуальної виховної роботи, нерід-ко підозріло ставляться до педагогів. Велике значення при цьому має авторитет вихователя, знання ним вихованців, уміння швидко зорієнтуватися у ситуації, передбачити на-слідки своїх дій.

Така робота повинна бути систематичною, спрямову-ватися не лише на проведення бесід з конкретного приво-ду, а й наперед продуманих профілактичних розмов та ін-ших заходів з вихованцями.

В індивідуальній виховній роботі осмислюють і визна-чають термін педагогічного впливу: розрахований він на отримання очікуваних результатів негайно чи внаслідок тривалого впливу на особистість. В одних випадках реагу-ють на вчинок одразу, в інших — детально аналізують йо-го і лише тоді вирішують, яких заходів виховного впли-ву вжити.

Методика індивідуального виховного впливу залежить від індивідуальних особливостей учня і його психологіч-ного стану, темпераменту. В кожному конкретному випад-ку слід створити педагогічну ситуацію, яка б сприяла формуванню позитивних якостей чи усуненню негатив-них. Індивідуальний виховний вплив здійснюють через безпосередній вплив педагога на особистість учня або че-рез колектив. Ці способи взаємопов'язані, взаємодоповню-ють один одного. Безпосередній виховний вплив на вихо-ванця педагог здійснює наодинці з ним або в присутності учнів, батьків, педагогів (що посилює виховний вплив, проте зловживати цим не слід, оскільки страждає почуття гідності дитини). В опосередкованому впливі на вихованця між ним і педагогом з'являється нова ланка — колектив. Вплив колективу може бути відкритий (вихователь явно ставить перед ним завдання впливу на конкретного учня), або прихований (завдання ставиться з таким розрахунком, що його виконання колективом само по собі позитивно вплине на учня). У першому випадку вихованець знає, що виховний вплив спрямований на нього, у другому — і він, і колектив можуть лише здогадуватися про це.

В індивідуальній виховній роботі необхідно передбачи-ти координування впливів на учня педагогів, батьків і ко-лективу. Така координація здійснюється за умови щоден-ного аналізу результатів виховного впливу, обміну думка-ми з питань життя і діяльності вихованців.

Для успішного ведення цієї роботи потрібне її плану-вання, що враховує характеристики особистості й передба-чувані результати виховного впливу (проект особистості). Це дає змогу управляти процесом виховання, координува-ти всі виховні впливи, поглиблювати й розширювати ці-лі та завдання виховання. Наявність проекту на кожного (чи хоча б на педагогічно занедбаного) вихованця робить індивідуальну роботу педагогічно доцільною, цілеспрямо-ваною.

В індивідуальній виховній роботі використовують позакласне читання, колекціонування, гру на музичних інструментах, вишивання, малювання тощо. Індивідуальні форми роботи нерідко пов'язують з груповими і фронталь-ними.

Позакласне читання має на меті формування в учнів здорових читацьких інтересів, вироблення культури чи-тання. Педагог повинен пояснити дітям та їх батькам, що І як слід читати, скільки відводити часу на позакласне чи-тання залежно від вікових та індивідуальних особливо-стей. Важливо, щоб читання літератури було системним. Складаючи індивідуальний план читача, слід враховува-ти вимоги до читання в конкретному класі. На матеріалі прочитаних книг доцільно проводити бесіди, під час яких учні матимуть можливість обмінятися думками про улюб-лені твори.

Корисно привчити дітей складати відгуки на прочитані книги.

Бажана в класі й бібліотечка. Вона може складатися з книг шкільної бібліотеки і особистих книг учнів. Психо-логічний аспект значення такої бібліотеки полягає в тому, Що книги постійно в полі зору учнів.

Особливої уваги потребують учні, які мало читають, і ті, хто читає, безсистемне. Для них слід цілеспрямовано підбирати книги.

Колекціонування позитивно впливає на загальний роз-виток учнів, навчальну діяльність і поведінку, розширює кругозір і пізнавальні інтереси, формує дослідницькі на-вички, виховує цілеспрямованість і наполегливість. Найчастіше школярі захоплюються колекціонуванням марок (філателія), монет (нумізматика), художніх листівок, пла-катів, репродукцій, рідше збиранням колекцій мінералів плодів і насіння. Педагог повинен насамперед з'ясувати кого і який вид колекціонування приваблює, яку мету ста-вить кожен колекціонер, які має досягнення, з якими труднощами-стикається, якої допомоги потребує, і на під-ставі цих спостережень планувати роботу з учнівського ко-лекціонування. В одному випадку потрібно роз'яснити ме-ту і значення колекціонування, в другому — дати пра-вильне спрямування, в третьому — допомогти практично щодо збирання, оформлення і збереження матеріалів. Ко-рисно організувати в класі виставки і огляди учнівських колекцій, повідомляючи про це заздалегідь. Всі експона-ти попередньо переглядає актив класу за участю педаго-га, відтак складають план проведення виставки. Вчитель чи хтось із школярів готує вступне й підсумкове слово. Учасники виставки мають коментувати експонати.

Ефективність масових, групових та індивідуальних форм виховання зростає за умови, що вони приведені у пев-ну систему, пов'язані між собою і доповнюють одна одну.

Виховні заходи з учнями 1—4 класів у школах доцільно організовувати до 19 години, з учнями 5—9 класів — не пізніше 20 години, з учнями 10—12 класів загальноосвіт-ніх шкіл, ПТУ — не пізніше 21 години. Учням та їх бать-кам слід систематично нагадувати про недоцільність пере-бування неповнолітніх на вулицях після 20—21 години.

2. Структура загально шкільного колективу. Ефективні умови і шляхи формування колективу.

Дитячий колектив, за вченням А. Макаренка, у своєму розвитку проходить декілька стадій.

На першій стадії (після організаційного оформлення колективу) важливо сформулювати вихованцям систему педагогічних вимог, рішучих


Сторінки: 1 2 3