Поведінка кожного учасника групи визначається й ре-гулюється поведінкою самої групи, і навпаки, досить одно-му з членів групи стати на шлях порушень шкільного ре-жиму, як з почуття солідарності так само діє уся група.

Одна з важливих умов запобігання появі негативно спрямованих мікрогруп — комплектування класів або ін-ших колективів з урахуванням індивідуальних особливос-тей педагогічне занедбаних учнів з таким розрахунком, щоб до одного класу чи гуртка не потрапило їх кілька. Звісно, новачок, який прибув з іншої школи, швидше ста-не на шлях виправлення, якщо з перших днів потрапить під вплив групи вихованців позитивного спрямування.

Нерідко негативні угруповання з'являються в школі через неправильну поведінку активу. Привілеї, якими іно-ді користуються його члени, відсутність контролю за йо-го діяльністю призводять до непорозумінь, з'являється не-задоволення діями активу, педагогічне занедбані підлітки об'єднуються, щоб протистояти йому.

Досвідчені педагоги «розкладають» негативно спрямо-вану групу: роз'єднують її членів, створюють групи вза-ємодопомоги у навчанні тощо. Іноді достатньо відокреми-ти лідера від негативної групи й звести його вплив на гру-пу до мінімуму. Членів такої групи вводять у колективи позитивного спрямування, переконавши їх, що в нових умовах у них буде більше можливостей стати іншими. Важливо, щоб цілі вихованця збігалися з цілями нового колективу. Чим більше можливостей для досягнення своїх цілей у новій групі він побачить, тим швидше сприйме традиції, вимоги, погляди. З цією метою створюють спе-ціальні групи, які б задовольняли особисті інтереси вихо-ванців (гуртки, спортивні секції, вокальні та інструмен-тальні ансамблі тощо).

Педагогічне занедбані учні по-різному ставляться до нових колективів або груп: одні швидко звикають, другі ще довго намагаються підтримувати контакти з поперед-ньою групою, треті конфліктують з членами нового колек-тиву. Тому слід попередньо зорієнтуватися, які стосунки можуть скластися у них з новим оточенням. Це допомо-же обрати відповідні виховні заходи, запобігти стихійно-му впливу самої групи, що може призвести до негативних наслідків.

У негативній мікрогрупі, як уже зазначалося, багато Що залежить від її лідера. Тому для її переорієнтації ве-лике значення має виховна робота з ним. Можна зміни-ти становище лідера мікрогрупи в колективі класу, залучивши його до діяльності, корисної для колективу. Участь у ній позитивно впливатиме на нього, а через нього — і на всю групу. Якщо ж він глибоко педагогічне занедбаний його ізолюють від групи, а в групі проводять відповідну виховну роботу. До такої групи без лідера можна ввести учнів, на яких вихователь спиратиметься у своїй виховній роботі з педагогічне занедбаними дітьми.

Ще один метод виховної роботи з групами негативно-го спрямування — розвінчання лідерів, поглиблення су-перечностей в самій групі. Для розкладу такої групи не-обхідно переконати її членів у аморальності й незаконності норм, що їх об'єднують, навести яскраві приклади, У ре-зультаті в декого з членів групи може з'явитися бажання порвати з нею.

На всіх стадіях розвитку учнівського колективу педа-гоги повинні надавати йому допомогу у виробленні єдиних установок, що виражається у правилах, законах життя навчального закладу; у створенні системи єдиних вимог; у впливі на тон і стиль стосунків у колективі; у підборі, навчанні та координації діяльності органів самоврядуван-ня; у плануванні, підготовці та проведенні запланованих заходів; у координуванні міжособистісних і ділових сто-сунків у колективі.

3. Задача №63.

У своїх діях вихователь використовував колективну форму роботи. Передусім він хотів звернути увагу учнів на свої вчинки над іншими членами колективу. Одним словом, він залучив колектив для вирішення цієї проблеми. На думку В.Сухомлинського, висока виховна ефективність взаємовідносин між особистістю і колективом досягається, якщо „це гуманні, людські взаємини між учнями, між вихователями і вихованцями, і на цій основі єдині поняття про добро і зло”. Для гуманних стосунків між членами колективу характерний постійний дружелюбний тон, увага один до одного, готовність допомогти товаришеві.

Олексій став відчувати себе частиною цілого. Він перестав відчувати себе „ізольованим”, відкинутим від колективу. Олексій став для колективу хорошим товаришем і другом. Згуртований колектив одразу ж вживає необхідних заходів: схвалює або засуджує діяльність учня. Успіхи кращих стають прикладом для наслідування.