Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Єдність педагогічних вимог школи, сім'ї і громадсь-кості.

Повинна охоплювати всі сторони навчально-ви-ховної роботи школи, всі форми діяльності учнівського та педагогічного колективів, сім'ї, знаходити свій вияв у змісті, формах навчання та виховання, у правилах поведінки школярів, у стилі життя школи, її традиці-ях. Така єдність є однією з умов оптимізації виховного процесу. Школа як провідна ланка в системі виховання учнівської молоді повинна не лише залучати до цієї спра-ви сім'ю, громадські та інші організації, а й озброювати їх основами психолога-педагогічних знань, передовим досвідом виховання, дбати про підвищення педагогічної культури батьків.

Концепція національного виховання розглядає такі його принципи;—

народність — єдність загальнолюдського і націо-нального. Національна спрямованість виховання, ово-лодіння рідною мовою, формування національної сві-домості, любові до рідної землі та свого народу; прище-плення шанобливого ставлення до культури, спадщи-ни, народних традицій і звичаїв, національно-етнічної обрядовості всіх народів, що населяють Україну;—

природовідповідпість — урахування багатогранної й цілісної природи людини, вікових та індивідуальних особливостей дітей, їх анатомічних, фізіологічних, пси-хологічних, національних та регіональних особливостей;—

культуровідповідність — органічний зв'язок з іс-торією народу, його мовою, культурними традиціями, з народним мистецтвом, ремеслами і промислами, за-безпечення духовної єдності поколінь;—

гуманізація — створення умов для формування кращих якостей і здібностей дитини, джерел її життє-вих сил; гуманізація взаємин вихователя і вихованців; виховання — центр навчально-виховного процесу, по-вага до особистості, розуміння її запитів," інтересів, гід-ності, довір'я до неї; виховання гуманної особистості;—

демократизація — усунення авторитарного стилю виховання, сприйняття особистості вихованця як вищої соціальної цінності, визнання її права на свободу, на

розвиток здібностей і вияв індивідуальності. Глибоке ус-відомлення взаємозв'язку між ідеалами свободи, права-ми людини і громадянською відповідальністю;—

етнізація — наповнення виховання національним змістом, що передбачає формування самосвідомості гро-мадянина. Забезпечення можливості всім дітям навча-тися у рідній школі, виховувати національну гідність, національну свідомість, почуття належності до свого народу. Відтворення в дітях менталітету народу, увіч-нення в підростаючих поколіннях специфічного, що є в кожній нації, виховання "їх як типових носіїв націо-нальної культури. Принцип етнізації — невід'ємна скла-дова соціалізації дітей, він однаковою мірою стосуєть-ся всіх народів, що живуть в Україні.

Лише сукупність цих принципів забезпечує успішне визначення завдань, підбір змісту, методів, засобів і форм виховання. Єдність принципів виховання потребує від пе-дагога вміння використовувати їх у взаємозв'язку, з урахуванням конкретних можливостей і умов.

2. Привчання як метод виховання ґрунтується на вимозі до учня виконати певні дії. Вирішальним чинником у привчанні є режим життя та діяльності школяра. Його виховна функція полягає в тому, що режим забезпечує постійність, неперервність зусиль, заощаджує енергію лю-дини, привчає вчасно виконувати будь-яку роботу, до сис-тематичного, неухильного дотримання встановлених ви-мог, А. Макаренко вважав, що шкільний режим викопує свою корисну функцію лише за умови, що він точний, педагогічно доцільний, загальний і визначений.

Метод привчання відіграє особливу роль у вихован-ні. Нерідко учень не усвідомлює важливості й значення пропонованого йому виду поведінки, У такому разі від ньо-го вимагають поводитися належним чином, керують ним у процесі діяльності, ускладнюючи методи роботи. На-приклад, у такий спосіб учня привчають бути ввічливим, дисциплінованим, читати книжки тощо. Якщо сьогодні, завтра, післязавтра від вихованця домагатися бажаного, з часом у нього сформуються відповідні навички поведін-ки, він усвідомить правильність, слушність, необхідність висунутих вимог, почне виконувати свої обов'язки.

Доручення як метод виховання також передбачає вправляння учня в позитивних діях і вчинках. З цією метою педагог, учнівське самоврядування ш учнівський колектив дають йому конкретне завдання, виконання якого потребує певних дій або вчинків. Застосовуючи цей метод, враховують індивідуальні особливості учнів. До-ручення підбирають з таким розрахунком, щоб його вико-нання сприяло розвиткові необхідних вихованцеві якос-тей. Наприклад, неорганізованим учням корисно дору-чити провести захід, у підготовці до якого треба вияви-ти самостійність, ініціативу, зібраність. Отримавши до-ручення, учень повинен усвідомити його важливість і значення для колективу й для себе. Доручення має бу-ти посильним для учня. Нескладне завдання виховує впевненість у власних силах, непосильне — підриває віру в свої можливості. Педагог повинен не лише дати дору-чення, а й навчити учня виконувати його, допомогти йо-му довести справу до кінця.

Доручення можуть бути постійними або епізодичними. Постійні доцільно давати учням, які вже мають пев-ний досвід їх виконання, а також розвинене почуття від-повідальності. Згодом доручення ускладнюють за змістом і методикою виконання.

Ефективність доручення як методу виховання знач-ною мірою залежить від організації контролю за його ви-конанням. Саме завдяки контролю запобігають забудь-куватості. Відсутність контролю призводить до безвід-повідальності. Існує контроль індивідуальний з боку пе-дагога або у формі звіту на зборах колективу чи засіданні ,його активу. Виконання доручень потребує оцінювання.

3. На мою думку в 4 класі особистість учня як така ще не є сформована повністю. Тому застосовуючи метод порівняння вчителька робить цілком правильно. Якщо учень (в даній задачі Сергій Б.) буде рівняти себе до свого сусіда (Едика) і поставить його собі, як ідеал, то все може піти нормально. Він завжди буде підтягнутий, в ручці буде чорнило, зошити будуть акуратні. Можливий варіант, що однокласник не стане ідеалом, тоді в учня слід дізнатися хто є його ідеалом. Може бути такий варіант, що ідеал негативно впливає на формування особистості учня. Тоді слід заохотити його до самовиховання і взяти участь у перевихованні учня.

Що процес перевиховання був ефективним слід поєднувати переконання з примусу. Гуманно ставитись до учня, ніколи не принижувати його в очах класу. Якщо в учня є позитивні якості,


Сторінки: 1 2