Організаційні вміння і навички. Чимало вчителів об-межує проблему формування організованості учня тим, що починає урок так званим оргмоментом — перевіркою готовності класу до роботи, протягом уроку часто вдаєть-ся до зауважень щодо порядку на парті. Це спрощений і неефективний підхід. Чому саме? Організованість у. на-вчанні не можна-зводити лише до таких-зовнішніх ви-явів. Вона передбачає сукупність умінь, взаємодія яких забезпечує швидке включення молодших школярів у навчанні, їх уміння діяти цілеспрямовано, орієнтуватися в часі, попередньо обдумувати послідовність і способи ви-конання завдання. Відповідно до цього в молодших учнів слід формувати, такі вміння: 1) організувати своє робоче місце; 2) орієнтуватися в часі і берегти його; 3) планувати свої дії; 4) прагнути до обов'язкового завершення роботи.
Якість організованості різна, тому і методика її форму-вання має бути різноманітною, зокрема роз'яснення, бесі-да, переконання, показ, ігрові ситуації, змагання, прийоми стимулювання і вправляння дітей у певних діях. У зв'яз-ку зі зниженням віку дітей, які йдуть до школи, форму-вання організованості шестирічних першокласників по-требує від учителя особливої уваги.
Ці діти, як правило, емоційніші, їхня поведінка ситу-ативно зумовлена, вона дуже залежить від актуальних потреб. Особливо це помітно під час сюжетних ігор, робо-ти з роздатковим матеріалом, виконання конкретних зав-дань. Тут дитина прагне відразу поділитися своїми вра-женнями, привернути до себе увагу, дістати схвалення вчителя. Під час проведення фронтальної роботи чимало першокласників тривалий час не реагує на вказівки вчи-теля, звернені до класу, і починає працювати лише після особистого звертання. Великого терпіння І наполегливості потребує формування в шестирічних учнів умінь розта-шовувати навчальні речі на парті, вчасно починати і за-кінчувати роботу. Оскільки із зовнішньої організованості розпочинається внутрішня, розглянемо детальніше орга-нізацію робочого місця учня. Зокрема, пропонуємо:1) оз-найомити першокласників з їх партою; 2) навчити відби-рати навчальне приладдя залежно від теми уроку; 3) до-вести до рівня навички правильне розташування кожної речі на поверхні парти; 4) вчити-працювати 3 підручни-ком, зошитом, роздатковим матеріалом, біля дошки. Правильна організація робочого місця усуває побічні подразники, що заважають дитині зосередитися, сприяє раціональному використанню часу уроку, вихованню аку-ратності.
Спочатку треба ознайомити дітей із шкільною партою: для чого призначені та чи інша частина, сидіння, підстав-ка, гачок; чим схожа парта на стіл і чим відрізняється; як найзручніше сидіти. Потім на різних уроках учитель показує, які речі мають постійне місце, а які — ні, як слід розташувати навчальне приладдя. Щотижня доціль-но проводити вправляння на швидкість і якість підготовки до уроку. „Помічник учителя” проходить між рядами і доповідає «Ми готові до уроку».
Найскладніше готуватися до уроків малювання, праці (якщо немає кабінету). Тому вчитель разом з учнями відби-рає, готує і розкладає на партах відповідне обладнання, залучає помічників.
Обов'язок учителя — ретельно продумати першу зустріч дитини з новим підручником. Наприклад, коли першо-класники вперше ознайомлюються з підручником «Мате-матика», разом з дітьми вчитель розглядає обкладинку, запитує, як вони зрозуміли назву книжки, зміст малюн-ка. Учні погортали сторінки. Що на них зображено? Най-частіше — цифри, лінії. Чому? Бо книжка допоможе на-вчитися лічити, розв'язувати приклади, задачі. Це необ-хідно кожній людині, ким би вона не працювала. Щоуроку, коли діти починають працювати з підручником, учитель приділяє особливу увагу їх орієнтації в книжці. Ось фраг-мент уроку, проведеного в кінці вересня: «Зараз, діти, пра-цюватимемо з підручником. Покладіть його перед собою. Знайдіть закладку, перегорніть сторінку вперед. Ми пра-цюватимемо зі сторінкою зліва. На ній ось таке число. Знайдіть (учитель показує запис на дошці, дає кілька се-кунд на загальну орієнтацію учнів у змісті сторінки). Те-пер покажіть пальцем перший малюнок угорі...». Якщо на столі чимало об'єктів, учитель керує поглядом дітей за допомогою указки, вчить виділяти певне зображенні:;, тобто організовує вибірковість сприймання. Після робіт;: з підручником учитель стежить, щоб усі діти правильно . вчасно поклали підручники із закладкою на постійне місце — верхній куточок парти.
На уроках читання особливо ретельно слід домагатись: 1) щоб для знаходження потрібного твору діти не гортали сторінки, а знайшли його назву в змісті, а потім за номером сторінки — у книжці; 2) вміли користуватися підрядниковим словником, в якому пояснюються невідомі або маловживані слова з читаного твору; 3) знаходили червоний рядок, абзац, діалог, знали, що означають римські цифри.
Скажімо, другокласники починають вивчати нову тему „Цікавий світ навколо тебе”. Запропонуйте дітям такі корисні вправи: знайди і прочитай назву теми в змісті книжки; перечитай, які твори належать до цієї теми; знай-ди назву казки «Сильніше за силу». На якій сторінці вона надрукована? Знайди, на якій сторінці вміщено оповідання «Яструбинка». Перевірте, чи відрізняють діти абзац від червоного рядка.
Працюючи з підручниками з української і російської мов, природознавства, учні повинні знати, що виділені І! книжці жирним шрифтом слова, визначення слід прочи-тати кілька разів, повторюючи пошепки; з'ясувати зміст кожного малозрозумілого нового слова, позначення.
Принагідне зауважимо, що перед вивченням віршів напам'ять корисно порадити дітям спочатку визначити послідовність думок, а потім заучувати стовпчиками, якщо вірш великий, якщо невеликий — краще прочитати кілька разів, повторюючи пошепки; з’ясувати зміст кожного малозрозумілого нового слова, позначення.
Принагідно зауважимо, що перед вивченням віршів напам’ять корисно порадити дітям спочатку визначити послідовність думок, а потім заучувати стовпчиками, якщо вірш великий, якщо невеликий – краще прочитати два-три рази весь, а потім відтворювати. Психологічні досліди показують, що під час дослівного запам'я-товування раціональніше заучувати текст не відразу, а розподіляти цей процес у часі. Наприклад,