Аналітична робота над оповіданням «Подо-рожній, коли ти прийдеш у Спа...»

Слово вчителя. Белль з того самого дня, як став письменником, виявився і проповідником «нового мислення». Він у своїх творах не повчає, не агітує, не вдається до сили логіки, а створює атмосферу, в якій зло стає нестерпним, війна - абсурдом. Спробуймо зрозуміти суть цього мислення та особливості твор-чого методу письменника, проаналізувавши оповідання «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...». Запитання та завдання:

1. Що вас особливо вразило в оповіданні?

2. Визначте особливості композиції оповідання.

3. Чому автор обирає форму оповідання від першої особи, внутрішнього монологу героя?

4. Наведіть приклади художніх деталей, які розкри-вають внутрішній світ героя.

5. Чи називає автор ім'я свого героя? Чому?

Робота з картками-блоками.

Подорож коридорами гімназії

Спершу йшли довгим, тьмяно освітленим коридором, із зеленими, мальованими олійною фарбою стінами, в які повби-вано чорні, криві, старосвітські гачки на одяг., потому пішли двері з табличками 5-А і 5-Б, а між ними - «Хлопчик, що виймає терня» - прегарне, з червонястим полиском фото у брунатній-рамі.

А ось уже й колона перед виходом на сходовий помісток, і довгий, вузький фриз Парфенону за нею, справжній античний - мистецьки зроблений з жовтавого гіпсу макет, і все інше, віддавна знайоме: грецький гопліт, до п'ят озброєний, наїжений і грізний, схожий на розлюченого півня. На самому ж помістку, на стіні, пофарбованій жовтим, пишалися всі вони - од вели-кого курфюрста до Гітлера...

Та коли ми поминули взірцевих арійців, за ними виринуло й усе інше: троє погруддів: Цезар, Цицерон і Марк Аврелій, рядочком, один біля одного, - чудові копії, всі жовті, античні, поважні, стояли вони попід стіною. А коли ми зайшли за ріг, з'явилася й Гермесова колона, а далі, в глибині коридору, - коридор тут був пофарбований у рожевий колір, - аж ген у гли-бині, над дверима зали малювання, висіла величезна мармиза Зевса.

І знов я мимохідь глянув ліворуч, і знов побачив двері з табличками: 01 -А й 01 -Б, а поміж ними бурими, немов просякну-тими затхлістю дверима вгледів у золотій рамі вуса й кінчик носа Ніцше - другу половину портрета було заліплено папером із написом: «Легка хірургія».

Та ось і він, я його вже побачив краєвид Того, великий і яскравий, плаский, як старовинна гравюра, чудова олеографія, і на першому плані, поперед колоніальних будиночків, поперед негрів і німецького солдата, що безглуздо стовбичив там із гвинтівкою, на першому плані картини красувалася велика, змальована в натуральну величину, в'язка бананів...

Словник:

«Хлопчик, що виймає терня» - славетний твір давньоримського мистецтва, бронзова статуя з V сторіччя до н. е.

Гопліт - воїн при повній зброї у Стародавній Греції.

Курфюрст- Фрідріх Вільгельм Бранденбурзький (1620-1688), який численними війнами заклав підвалини брандер-бурзько-прусської могутності.

Того - колишня німецька колонія в Африці.

1. Який висновок можна зробити про виховання у гімназії?

2. Чому тричі письменник привертає увагу читача до оформлення коридору гімназії?

3. Знайдіть у тексті оповідання і прочитайте уривок, де описується хрест, який висів колись над дверима школи Свято-го Хоми. З якою метою автор так докладно оповідає історію цього хреста?

Від «лише очима» - до «озвалося серце»

Ти нічого не почуваєш; жодне чуття тобі нічого не каже, самі тільки очі; жодне чуття не говорить тобі, що ти в своїй школі, в своїй школі, яку всього три місяці тому покинув.

Серце в мені не озивалося. Чи то б воно й тоді не обізвалося,, якби я опинився в тій кімнаті, де цілих вісім років малював вази й писав шрифти? Стрункі, чудові, вишукані вази, прекрасні копії римських оригіналів... Ніщо в мені не озивалось, і я мовчки похитав головою.

Все тут було таке далеке мені та байдуже, неначе мене принесли до якогось музею міста мертвих, у світ, глибоко чужий для мене й нецікавий, який чомусь пізнавали мої очі, але самі тільки очі.

І раптом за його плечима, на нестертому другому боці дошки я побачив щось таке, від чого вперше, відколи я опинив-ся в цьому мертвому домі, озвалося моє серце; десь у потаємному його куточку зринув переляк, глибокий і страшний, і во-но закалатало в мене в грудях - на дошці був напис моєю рукою.

Як і чому змінюються почуття героя?

Функції обірваної цитати у творі.

Пішов зі школи на фронт і поліг за... Подорожній, коли ти прийдеш у Спа... Історичний коментар.

«Подорожній, коли ти прийдеш у Спарту, повідай там, що ми всі полягли тут, бо так звелів нам закон» - це початок вірша давньогрецького поета Симоніда Кеоського, в якому прославлено загиблих під Фермопілами. Під час греко-персидських воєн у 480 р. до н. е. триста спартанців на чолі з царем Леонідом мужньо обороняли Фермопіли від персів. Усі спартанці за-гинули в нерівному бою. Поняття «спартанське виховання» дожило до наших днів, засвідчуючи надзвичайно високий рівень патріотичного, фізичного й духовного гарту. Ідеал спартанців - воїн-патріот, здатний щомиті стати на захист вітчизни.

1. Визначте функції перерваних цитат.

2. Чому, на вашу думку, одну з перерваних цитат автор виніс у назву твору? Якого символічного значення вона набуває?

Запитання та завдання:

1. Чи можна назвати героя «жертвою антигуманної ідеології»? Обґрунтуйте свої міркування.

2. Чому фінал оповідання залишився відкритим і розповідь несподівано уривається?

3. Чи відчувається присутність автора в оповіданні?

4. Визначте особливості творчого методу Г.Белля.

5. У чому полягає актуальність оповідання?

Підсумок.

Герой оповідання Г.Белля, звичайний німецький юнак, вчорашній школяр усвідомлює очевидну ілю-зорність колишніх ідеалів і свій стан. Він