Головна мета читання повинна виходити з основних завдань твору, його виховного й освітнього значення. На цьому й завершається перший етап роботи над текстом.

ДРУГИЙ ЕТАП

Дійовий аналіз твору. Другий етап роботи над текстом не менш важливий, ніж перший, І випливає з нього. Це дійовий аналіз твору, особливий смисл якого, за словами Є. Язовицького, «полягає в тому, що він являє собою такий] метод роботи над авторським текстом, який, не руйнуючи, емоційного сприймання, сприяє розвиткові живого уявлення і художнього смаку учнів»1.

Дійовим аналізом твору прийнято називати, виходячи з теорії мистецтва виразного слова, той процес роботи на,; текстом, який розкриває і виявляє наскрізну словесну дію твору та о с н о в н і етапи її роз-витку.

Наскрізна словесна дія — це безпосереднє відтворенні читцем тексту з відповідним використанням міміки і, до певної міри, жесту, згідно з поставленими творчими пер-спективними завданнями, що пронизують увесь твір від, початку до кінця. Таким чином, на основі першого етап; роботи над текстом, особливо розкриття підтексту, готуємося втілити художній твір у живе слово, яке, впливаючи на фантазію дітей, спонукало б їх бачити, переживати оцінювати зображені автором явища життя так, як бачить] переживає й оцінює їх сам читець (учитель). Проте для читця-учителя, який не тільки читає дітям твір, а й ана-лізує його з ними і безпосередньо навчає їх виразно читати, цього ще замало. Ще потрібно визначити відповідні дання до послідовного аналізу твору з дітьми. Для цього необхідно, по-перше, щоб слова тексту в устах учителя ні були звичайною інформацією про зміст твору, а мали пев-ну силу емоційного впливу на дітей і, по-друге, щоб пра-вильно керуватися текстом під час аналізу твору з дітьми слід накреслити етапи наскрізної словесно дії та послідовного аналізу твору з дітьми. Це означає:

І. Розчленувати твір на частини, причому так, ще між ними був постійний внутрішній зв'язок.

2. До кожної частини знайти заголовок.

3. Визначити перспективне творче завдання до кожної частини, тобто завдання, що стосується читання та аналізу твору з дітьми.

4. Зробити відповідні позначки для читання або, яз прийнято називати,— розписати мовну партитуру.

Членуючи твір на окремі частини, доцільно враховувати ти його композицію. Визначення в тексті експозиції (якщо вона є), зав'язки, розвитку дії, кульмінації й розв'язки часто допомагає членувати твір. Зазначимо, до речі, що в читанках для початкових класів трапляються твори, авторський поділ яких на частини збігається з членуван-ням на композиційні елементи.

Але частіше твори, хоч і поділені автором на розділи, потребують детальнішого членування. Щоб не порушувати внутрішнього зв'язку між частинами, доцільно, як радить Г. С. Артоболевський, «осмислювати логічні відношення між фразами»1.

Назви частинам варто давати образні, щоб вони збуд-жували фантазію в дітей і, безумовно, випливали зі змісту самих частин, так би мовити, конкретизували їх суть.

Особливо вдумливо й розумно треба підійти до визна-чення творчих перспективних завдань наскрізної словес-ної дії та послідовного аналізу твору з дітьми. Вони мають відповідати творчому задумові автора, головній меті чи-тання, послідовному аналізу твору з дітьми, бути активним засобом розкриття ідейного змісту твору, захоплювати і хвилювати учнів.

Формулюючи творчі завдання, доцільно продумати ді-лянки впливу на психіку дітей, і якій з цих ділянок дати перевагу, опрацьовуючи текст окремої частини.

Визначення загальної мети уроку. Підготувавши таким чином текст твору продумуємо і визначаємо загальну мету уроку, яка повинна бути синтетичною — ви-ходити зі змісту попереднього уроку і враховувати наступ-ний. Визначається вона в аспекті чотирьох важливих компонентів:

1. Що донести до свідомості дітей? Головну думку твору і його красу в цілому: певну кіль-кість нових слів, понять, фактів, явищ і подій тощо.

2. Чого вчити?

Свідомо, правильно і в міру швидко читати, працюва-ти над текстом, практично розрізняти вірш, казку, опові-дання (1 клас); казку, байку, вірш (II клас); казку, байку, вірш, оповідання, пісню (III клас).

3. Що закріплювати?

Засвоєні раніше дітьми навички та вміння виразно читати, вивчені раніше напам'ять вірші, певні правила тощо.

4. Що розвивати й виховувати?

Психічні процеси, трудові, моральні й естетичні здіб-ності, розуміння ідеї твору, художніх образів — дійових осіб, природи, речей і слова як засобу виразності, куль-туру мовлення й почуттів. Виховувати любов до літерату-ри і читання.

Така ретельна підготовка має передувати кожному уро-кові, на якому вивчається художній твір, щоб не звести роботу лише до переказу сюжетної канви чи окремих епізодів з поверховим тлумаченням деяких образів і фактів.