комплексну реалізацію практичної, освітньої і виховної мети. З практичної точки зору, навчання говоріння передбачає оволодіння іноземною мовою як засобом міжособистісного спілкування, тобто виведення говоріння на рівень справжньої комунікації. Збагачення духовного світу особистості та знань забезпечуються навчанням говоріння, якщо розглядати його освітню мету. Крім того, в процесі навчання говоріння з’являється можливість ознайомитись з культурою спілкування, прийнятому в сучасному цивілізованому світі.
Ми будуємо заняття так, щоб максимально надати студентам можливість розмовляти іноземною мовою. Створити такі умови, за яких говоріння за заданою темою було б природно мотивованим, надати студентам можливість висловлювати думки та обговорювати їх. Ми надаємо важливого значення створенню в аудиторії клімату взаємосприйняття, акцентування позитивного, запобігання негативному, створення почуття довіри, поваги до кожного для найновішої реалізації кожним своїх можливостей. Для досягнення ефективності навчання говоріння переважна частина заняття присвячується виконанню умовно-комунікативних вправ для формування мовленнєвих навичок. Нами розроблені і впроваджуються в практику викладання мовні ситуації з тем “В аптеці”, “В поліклінічному відділенні”, “Візит дільничного лікаря”, “Операція” та інших.
Мета комплексу ситуацій – формування навичок ведення професійного діалогу з хворим англійською мовою. Система комунікативних завдань складена з урахуванням рівня знань. Пропонуємо завдання репродуктивного характеру reproduction (відтворити діалог-зразок) або з елементами творчості composition (змінити послідовність реплік тощо).
Наступні умовно-комунікативні завдання:
“A Strip Story” (діалог розрізаний на смужки. Студенти повинні скласти первісний варіант, обмінюючись інформацією усно.)
“Roleplay” (кожен студент виконує роль, передбачену ситуативним завданням).
Студентам з достатнім або високим рівнем знань пропонувалися творчі завдання підвищеної складності: “completion” завершити діалог, використовуючи необхідні для цього знання, одержані із профілактичних дисциплін: самостійно будувати діалог на основі даної ситуації тощо.
“Solving problems” (роз’язування проблеми у формі дискусії).
“Prediction” (продовження діалогу на основі домислення та передбачення)
Система використання мовних ситуацій на заняттях дає змогу відтворювати реальні професійні ситуації, що значною мірою підвищує у студентів інтерес до вивчення іноземної мови. Це пояснюється тим, що мовлення студентів відбувається в обставинах, які досить повно імітують умови справжнього спілкування англійською мовою. Виникає внутрішня мотивованність, створюються можливості для вираження у мовленні власних поглядів, думок, для виявлення фантазії та інших якостей.
Для ефективного засвоєння програмового матеріалу з іноземної мови успішно використовують ТЗН – слайди, аудіо- та відеокасети, роздатковий та дидактичний матеріал. На всіх етапах навчання практикуємо ігрові ситуації, лексичні, граматичні ігри, ігри – змагання, ролеві як важливий засіб підвищення ефективності навчальної роботи.
Таким чином, застосування мовних ситуацій на уроках англійської мови відіграє важливу роль для розвитку комунікативних можливостей студентів.
Данилюк Н.П.,
голова терапевтичної
циклової комісії
Міжпредметна інтеграція
на заняттях з терапії
В системі медичної освіти ідея міжпредметного інтегрування, міждисциплінарного, комплексного підходу є однією з найбільш перспективних та необхідних. Реформа медичної школи пов’язана з реалізацією цієї ідеї в нових формах. Мова йде про нову організацію навчального процесу, при якій студенти-медики вивчають не окремі дисципліни, щоб вивчити і забути, а для забезпечення навичок згідно кваліфікаційної характеристики.
Змістовна інтеграція навчального процесу повинна грунтуватися на цілісному розумінні людини, її життєдіяльності, здоров’я і захворювань з врахуванням наслідків еволюції і сучасного розвитку під впливом фізико-хімічних, екологічних факторів, спричинених виробничою діяльністю суспільства.
Системний міждисциплінарний метод навчання дозволяє підготувати медичного працівника з якісно новим рівнем мисленням, щоб оцінити стан хворого організму, інтегруючи результати даних: анатомічних, фізіологічних, біохімічних, клінічних. Такий підхід в повній мірі відповідає давньому постулату медицини “Лікувати не хворобу, а хворого”. Ми не готуємо окремо терапевтів, хірургів, педіатрів, а готуємо медичних сестер, фельдшерів, виходячи з кваліфікаційної характеристики.
Робоча програма повинна визначити основну мету викладання терапії, як єдиної науки, так і в комплексі з іншими дисциплінами. Особливо, це характерно, при невідкладних станах, коли необхідно своєчасно, правильно і кваліфіковано надати долікарську допомогу, щоби зберегти здоров’я й життя людини. Потрібно віддиференціювати від захворювань хірургічного, гінекологічного, інфекційного профілю, що потребує логічного і клінічного мислення від середнього медичного працівника. Наприклад: біль при нирковій коліці в нижній половині живота потребує виключення гострого живота (хірургічний профіль), позаматкової вагітності (гінекологічний профіль). Від поєднання загального клінічного мислення залежить тактика медичного працівника і допомога застосувати знеболюючі (анальгетики) чи тепло.
Основна мета міжпредметного інтегрування полягає в тому, щоб при вивченні певної теми активізувати раніше засвоєні знання, вміння, навички, необхідні для повноцінного вивчення даної теми. При цьому повинні бути прийняті до уваги інтереси предметів, які будуть вивчатися в подальшому. Міжпредметна інтеграція вирішує задачу органічного поєднання нової теми з попередніми і наступними знаннями, визначення логічних зв’язків між різними дисциплінами, розділами, темами, визначення місця та призначення різних дисциплін в майбутній професійній діяльності і об’єднання в одну систему.
Методичне планування міжпредметної інтеграції ведеться в трьох напрямках:
Перший напрям – визначаються дисципліни, їх розділи, теми, що є забезпечуючими для теми даного заняття.
Наприклад: Тема “Гострі пневмонії”.
Анатомія – дихальна система
Фізіологія – забезпечення тканин киснем
(газообмін).
Патологія – запалення.
Фармакологія – антибіотики, сульфаніламідні,
Відхаркуючі засоби.
Мікробіологія – збудники: пневмококи,
стафілококи, стрептококи, віруси.
Сестринська справа – взяття харкотиння на
дослідження, введення і розведення а/б, проба
на чутливість вимірювання температури, види
та періоди гарячок, постановка гірчичників.
Другий напрям – визначаються перспективні дисципліни, їх розділи, теми, на наступному етапі будуть використані матеріали даної теми.
Наприклад: “Цукровий діабет”.
Хірургія – мікроангіопатія нижніх кінцівок,
гангрена, ампутація.
Очні захворювання – відшарування сітківки.
Акушерство – цукровий діабет та вагітність,
ведення пологів.
Третій напрям – плануються внутрішньо-предметні зв’язки, що забезпечують інтеграцію теми, що вивчається з попередніми та наступними темами даного курсу.
Пневмонії – пневрити (як ускладнення).
Панкреатити – цукровий діабет.
При вивченні курсу терапії