У відповідності до стандарту області основ сестринської справи студент не лише повинен оволодіти основними знаннями та вміннями, що є передбачені попередніми програмами, а йому також необхідно опанувати теорію і філософію сестринської справи, універсальні потреби людини, вміти здійснювати етапи сестринського процесу, документувати його, навчити пацієнта самодогляду і, на мою думку, одним з найважливіших моментів є досконале володіння технікою професійного спілкування.

Неабиякий вплив для формування власного погляду на професію мають питання, що винесені в першому розділі програми: Введення в предмет “Основи сестринської справи”.

Від вміння викладачів сестринської справи розкрити основні етапи історії розвитку медсестринства на Україні, за кордоном, розкрити сутність майбутньої професії, залежить подальше засвоєння студентами навчального матеріалу.

Ми це усвідомлюємо. І тому на теоретичних заняттях використовуємо елемент ділових ігор, під час у яких у студентів розвиваються комунікативні здібності, а також формуються основні етичні елементи сестринського догляду.

Для надання якісної допомоги пацієнтові медсестра повинна не лише досконало оволодіти маніпуляційною технікою, але й робити навики спілкування з пацієнтами – клієнтами, їх оточенням вміти навчити пацієнта а при необхідності і членів сім’ї елементам догляду в домашніх умовах.

Викладачі сестринської справи досить вдало з цією метою практикують використання методів активного навчання:

На нашу думку, досить вдалою спробою активізації навчального процесу було нещодавно проведене відкрите практичне заняття з сестринської справи по темі ”Внутрішньовенні вливання”.

На даному занятті ми використали моделювання клінічних ситуацій в ракурсі нової концептуальної моделі, що дало змогу наблизити студентів до реалії майбутньої професійної діяльності.

Значну увагу приділяли питанням психології відносин: медсестра-пацієнт-сім’я.

Використали рейтингову систему при оцінюванні знань та вмінь студентів. Суть системи полягала в отриманні максимальної кількості балів на всіх етапах заняття. Вважаємо, що використання такої системи оцінювання дає змогу уникати суб’єктивності в оцінюванні знань та вмінь студента.

Велику увагу ми приділяємо також раціональному використанню кабінетів доклінічної практики. Наші студенти мають змогу відпрацьовувати практичні навики на фантомах, керуючись алгоритмами, які розроблені нами по кожному практичному навику. Налагоджена індивідуально-консультативна робота при кабінетах.

В підготовці медичних сестер нами набутий багатий досвід опанування ними маніпуляційною технікою, організацією санітарно-профілактичної діяльності. В роботі сестри дуже важливе мають значення відпрацьовані до автоматизму практичні навики, але, щоб надавати високу професійну сестринську допомогу необхідно, щоб медсестра була здатна логічно обгрунтувати свої дії і повинна мати стандарти, відносно яких можна було б оцінити сестринську практику, і не менш важливим є досконале оволодіння медсестрою технікою професійного спілкування.

Проблемним питанням, над яким працюють викладачі сестринської справи є ефективне засвоєння студентами такого розділу нової програми як сестринський процес.

Адже, згідно з програмою ми повинні навчити студентів визначити цілі сестринського догляду, цілі сестринського втручання з пріоритетних проблем пацієнта-клієнта, визначити моменти оцінки і строки досягнення кожної цілі, документувати етапи сестринського процесу, співставляти очікувані результати з досягнутими.

На сьогоднішній день літератури на українській мові по даному питанню ми не маємо, тому ми працюємо над розробкою методичних рекомендацій з питань організації сестринського процесу, розробляємо нові алгоритми та інструкції, матеріали для контролю знань студентів, та нові тексти лекцій.

Вважаємо необхідним залучення наших студентів до науково-пошукової роботи. З цією метою розробляємо тематику рефератів, виступів, повідомлень, з якими студенти можуть виступати на заняттях, конкурсах, братимуть участь в наукових студентських конференціях.

На мою думку викладачі сестринської справи вносять посильний вклад у вирішення проблем реформування сестринської освіти, в розвиток медсестринства.

Гонсіровська Р.М.,

голова загальномедичної

циклової комісії

Чеботарьова Л.,

викладач патології

Організація пошукової і дослідницької роботи

викладачами загальномедичної

циклової комісії

Серед завдань, поставлених перед викладачами загальномедичної циклової комісії, дуже актуальним є підвищення якості підготовки спеціалістів.

Існує багато методів та засобів для вирішення цього питання, але все ж науково-пошукова робота студентів є одним із важливих засобів, особливо для студентів, здатних мислити творчо. Така робота дає можливість розкрити інтелектуальний потенціал як студента, так і викладача, зробити свій внесок в дослідження актуальних проблем медичної науки, оволодіти науковими методами пізнання і, що головне для студента, усвідомити важливість обраної професії серед розмаїття інших, можливо, не менш цікавих професій.

Для того, щоб робота проводилась протягом усього періоду навчання, необхідно постійно підтримувати інтерес до дослідження, стимулювати цю діяльність.

Тема, над якою працювали студенти: “Актуальні проблеми патології щитовидної залози”. Частина студентів збирала і опрацьовувала сучасну наукову медичну літературу. В цьому плані велику допомогу надав наш земляк, головний ендокринолог Коломийського ТМО, член Європейської тиреоїдної асоціації, доктор медичних наук Паньків В. А інша частина студентів приймала участь у обстеженні контингенту молоді навчального закладу (досліджували три групи, всього 100 осіб) на предмет виявлення патології щитовидної залози. Обстеження проводились спочатку візуально, а потім за методом Фоля, при лікувально-діагностичному центрі “Інфатеп”.

Наступний етап роботи полягав в аналізі одержаних результатів обстеження, створенні таблиць досліджень, патоморфологічних змін, нових термінів, підготовці наукових доповідей.

Як підсумок дослідницької роботи студентів була проведена науково-практична конференція на тему: “Актуальні проблеми патології щитовидної залози” за участю провідних спеціалістів Коломийського району.

Така форма організації позааудиторної роботи з студентами допомагає утверджувати престиж науки, вченого, професіонала інтелектуальної праці, сприяє розвитку клінічного, критичного, логічного, творчого мислення. І як продовження розпочатої справи – новий напрямок досліджень і нова тема: “Соціальні аспекти патології щитовидної залози”. А нова тема – нова робота, над якою вже почали працювати вже інші обдаровані студенти.

Касьяненко Т. А., викладач