Гуманітаризація освіти тісно пов'язана з гуманізацією, яка припус-кає удосконалення стилю спілкування між педагогами і студентами, самого духовного життя університету.

Можна згадати відповідь Канта на запитання, чи згоден він з тим, що філософія - слуга політики: "Слуги бувають різні, - відповів філософ, один несе позаду парасольку, а другий йде попереду й освітлює дорогу".

"Ідеологічна зонтичність" - це не той шлях гуманітаризації, який відповідає вимогам часу, завданням підвищення гуманітарної культури будь-якого спеціаліста. Викладання будь-якої дисципліни має мати гу-манітарний характер. Необхідне звернення до особистостей, до творців науки, до її історії. Необхідне включення у навчальні курси елементів мето-дологічної культури. Зрештою, саме викладання 'за своєю суттю є гу-манітарний процес і має бути відповідним чином організоване.

Багато хто бачить вихід у збільшенні питомої ваги предметів гу-манітарного циклу. І це глибоко помилково. Гуманітарний компонент має мати місце у викладанні усіх спеціальних дисциплін, тобто саме викладання має носити певною мірою гуманітарний характер.

Має виникнути процес "олюднення науки" - йдеться не лише про наукові результати, а й про їх соціально-політичні і духовні наслідки.

І нарешті, не треба забувати про те, що вища школа виводить перш за все в люди, а вже потім в солдати, інженери, менеджери, економісти, вчені.

ПОРАДИ МОЛОДИМ ВИКЛАДАЧАМ

Для придбання методичної майстерності необхідно врахувати такі моменти:

1. Хто може допомагати у розробці курсу

Який метод буде покладено в основу викладання.

Є три основних методи:

- лекція

- практичне заняття

- семінар

Лекція є найкращим засобом для викладення інформації певній кількості людей (особливо великим групам). Цей метод гнучкий і може включати поєднання кількох методів - бесіду чи промову, наочні посібники, опитування чи обговорювання. Цей спосіб викладання добре відповідає ситуаціям, коли треба дати певну інформацію для підготовки підґрунтя для подальшої роботи.

Практичне заняття використовується при опануванні навиків, включаючи ментальні навички (підрахунок податку з обороту), фізичні навички (робота з машиною) або соціальні навички (робота з людьми).

Цей метод може використовувати такі самі засоби, як і лекція, та застосовуватися для більшості видів діяльності з чіткими правилами та добре відлагодженими процесами.

Обговорювання використовується тоді, коли ви намагаєтесь організувати обмін думками чи вирішування проблем, а не просто викладання фактів. Воно не дає добрих результатів у дуже великих групах. Слухачі мають мати вже деякі знання щодо даного предмета і скласти свою думку з цього приводу.

Вам треба з"ясувати, який з цих методів найбільш відповідний з точки зору:

- цілі заходу;

- кількості слухачів;

- відведеного часу;

- змісту курсу (лекції);

- приміщення та технічних засобів;

- ваших власних умінь - чи можете ви використовувати один метод краще, ніж інший.

На цій стадії знову треба звернутися до ваших завдань і обдумати ціль цього заходу. Що це:

- викладення інформації;

- навчання практичним навичкам;

- обмін думками, обговорювання чи "продаж" ідеї;

3. Підготовка структури виступу

Після того, як ви вирішили, що ви збираєтесь викладати та який метод використовувати, вам треба привести матеріал до системи. Будь-яке повідомлення може бути поділено на три частини:

- вступ;

- головна частина;

- висновки.

Вступ. Правильний початок дуже важливий для вас та ваших слухачів. Аудиторії буде легше, якщо з перших кроків вони будуть знати:

- хто ви (це визначить, чому саме ви проводите лекцію);

- про що ви збираєтесь доповідати, ваші цілі та завдання;

- чому цей предмет є суттєвим для них;

основні теми;

час для запитань слухачів;

чи будуть роздані додаткові посібники (щоб можна було вирішити, чи треба вести записи);

чи будуть використовуватися які-небудь наочні посібники;

- скільки часу відведено для вашої промови;

- чи будете ви проводити індивідуальні консультації після лекції.

Головна частина. Головна частина лекції дає детальні довідки про

предмет вивчення вашим слухачам. Вона також допомагає їм зрозуміти та запам'ятати інформацію так само, як і використовувати чи звертатись до неї коли потрібно.

- підбийте підсумки після кожного пункту плану;

- залучіть та поставте запитання, коли дозволяє ситуація;

- використовуйте наочні посібники, щоб пояснити, внести

різноманітність;

- наведіть суттєві та відповідні приклади. Висновки. Метою цієї частини є:

- дати аудиторії можливість поставити питання, щоб прояснити якісь

незрозумілі положення чи розвинути 'їх; - зробити підсумки, щоб допомогти слухачам запам"ятати головні

пункти вашого виступу; - висунути на перший план найбільш суттєві повідомлення відносно ваших слухачів.

Стисле письмове викладення.

Наступним кроком буде письмове викладення матеріалу таким

чином, щоб ви могли користуватися ним лід час вашого викладання. Існує чотири основних способи, як це зробити:

2. Напишіть на аркуші паперу "заголовки", тобто назви тем чи

параграфів.

3. Напишіть основні питання як підказки на окремих картках

4. Зробіть схематичні записи, які ви можете розвинути чи змінити під час викладання.

Кожен з цих способів має свої переваги та недоліки щодо типу конкретного викладання. Важлива також ваша індивідуальна схильність.

Переваги

істотний, якщо промова буде досконалою щодо мови | Недоліки

відокремлює лектора, який втрачає візуальний контакт з аудиторією

Запис заголовків

Цей метод полягає в тому, що ви записуєте тільки назву кожного пункту викладання, без подальшого записування

Переваги

допомагає запам'ятати головні пункти сприяє натуральній промові |

Недоліки

потребує дуже ретельної підготовки може випустити деякі необхідні вам деталі

Запис на картках

Тут ви записуєте заголовки та декілька опорних слів чи фраз, що допоможуть вам згадати всі основні питання.

Переваги

більше інформації для активізації пам'яті не кидаються в очі слухачам | Недоліки

може випустити деякі необхідні вам деталі

Схематичний запис

Переваги

сприяє натуральній промові | Недоліки

можливо, включає дуже багато інформації, за якою нелегко простежити

Підсумки. Гарне викладання починається з планування.

Пам'ятайте: Відбирайте та упорядковуйте