методична розробка
для організації позааудиторної самостійної роботи
Тема: “Розрахунки доз для дітей та людей похилого віку. Фактори, що впливають на фармакокінетику і фармакодинаміку ліків. Класифікація засобів”
1. Тема: “Розрахунки доз для дітей та людей похилого віку. Фактори, що впливають на фармакокінетику і фармакодинаміку ліків. Класифікація засобів”.
2. Актуальність. Дія лікарського засобу залежить не тільки від хімічної структури і фізичних властивостей, але і від кількості його, т.б. від дози. Із збільшенням дози (до певної границі) збільшується ефект. При черезмірному підвищенні дози, ефект стає черезмірним, міняється його характер, в більшому ступені проявляються побічні негативні явища. Із зменшенням дози ефект слабшає. Але на ефект лікарського засобу впливають і інші фактори (вони впливають і на дозу). – це всмоктування зв’язок з білками, розподіл, метаболізм виділення лікарських засобів.
Вчення про дозування лікарських засобів служить для фармацевта теоретичною основою для здійснення певних видів аналізу і корекції рецептів, а також для консультативних пояснень по питаннях раціонального прийому лікарських засобів.
Вчення про дозування лікарських засобів служить для фармацевта теоретичною основою для здійснення певних видів аналізу і корекції рецептів, а також для консультативних пояснень по питаннях раціонального прийому лікарських засобів.
Перевірка рецептів – важливий елемент в роботі фармацевта. Приймаючи рецепти, потрібно перш за все вияснити, чи не завищена доза або дуже занижена (неефективна). Особливо звертати увагу потрібно на дози прописані для дітей і людей похилого віку, дози яких відрізняється від середніх терапевтичних для дорослих.
3. Мета.
Знати: - Розрахунок доз для дітей і людей похилого віку.
- Фактори, які впливають на фармакокінетику і фармакодинаміку лікарських засобів.
- Класифікацію лікарських засобів.
Вміти: - Розрахувати дози для дітей і людей похилого віку.
- Обгрунтувати залежність фармакокінетики і фармакодинаміки від різних факторів.
- Класифікувати речовини в залежності від хімічної структури, застосуванню і механізмів дії.
4. Матеріали для позааудиторної самостійної підготовки студентів.
4.1. Між предметні зв’язки.
Технологія лікарських форм.
Організація і економіка фармації.
4.2. Зміст теми.
Вибір оптимальної дози для даного хворого і режиму прийому (інтервали між прийомами, час, тривалість наміченого курсу і т.д.) відповідальна задача. Одна і та ж речовина в залежності від дози може бути лікувальною або ж отруйною. Доза – це кількість речовини виражена у вагових, об’ємних одиницях або в біологічних одиницях дії (ОД).
В проблемі дозування лікарських засобів можна виділити два аспекти: ефективність і безпечність. Вони ж можуть служити головним критерієм якості виготовлення і практичного застосування лікарських препаратів.
Коли в медичній практиці говорять про дози, мають на увазі лікувальні дози. Але в інтересах безпеки лікарської терапії необхідно мати уяву також про токсичні і смертельні дози. В практиці розрізняють слідуючи дози: звичайні дози, середні і вищі лікувальні дози: звичайні і середні лікувальні дози – це дози, які для більшості людей є достатніми для одержання чекає мого лікувального ефекту і в той же час безпечними.
Є вищі лікувальні дози – дози, які використовуються дуже рідко, і які перевищувати не можна без ризику для життя людини. Це гранично допустимі дози. Вищі лікувальні дози не можна перевищувати без особливої потреби і без спеціальних мір обережності (В.В.Р. ст. 29).
Дітям і людям похилого віку призначають менші дози, що пов’язано з фізіологією організму.
У дітей чутливість організму до лікарських засобів змінюється від віку. У дітей ще не сформовані ферментні системи, тому не відбувається перетворення речовин. Особливо чутливі діти до засобів, які пригнічують ЦНС (морфін, снодійні засоби), отрут і сильнодіючих речовин. З віком дитини змінюється маса тіла, що також впливає на дозу. Для призначення дітям лікарських засобів, що належать до списку А і Б, керуються дозами, що є в ДФ, або розраховують їх за формулами: до 1 року – 1/24 дози дорослого, 1 рік – 1/12, 2 роки – 1/8, 4 роки – 1/6, 6 років – ј, 7 років – 1/3, 14 років – Ѕ, 18 років – ѕ дози дорослого. Також користуються формулами:
а – доза дитини;
А – доза дорослого;
М – маса тіла;
В – вік дитини (кількість)
Дитячу дозу можна розрахувати і так: вік дитини х 5 (стале число) = % від дози дорослого. Наприклад, дитині 6 років необхідно призначити 30% від дози дорослого (6 х 5 = 30%).
У похилому віці відбувається зміни обмінних процесів, послаблюються функції різних органів та систем. Активність процесів перетворення речовин та виведення з організму лікарських речовин знижена. У хворих такого віку є декілька хвороб. Активність ферментів знижена.
Хворим віком понад 60 років препарати призначають в кількостях, що дорівнює 2/3-1/2 дози дорослого. Літнім людям потрібно обережно призначати лікарські засоби, які підвищують АТ, збуджують серцево-судинну систему, викликають блювоту та проносні засоби. Дози хіміотерапевтичних засобів не зменшують, а вітамінних препаратів – більші.
Фактори, що впливають на фармакодинаміку і фармакокінетику лікарських засобів.
На фармакокінетику фармакодинаміку лікарських препаратів впливають екзогенні і екзогенні фактори. До екзогенних факторів належать хімічна будова, фізико-хімічні властивості лікарських засобів, лікарська форма та шляхи її введення, дози ліків, режим харчування і склад їжі, фактори зовнішнього середовища, зокрема метереологічні, вплив часу доби і т.д. До ендогенних факторів належать фактори, що можуть суттєво вплинути на дію ліків – це вік, стать, менструальний цикл, вагітність, наявність тих чи інших патологічних станів.
Хімічна будова. Речовини близькі по будові часто проявляють однакові фармакологічні властивості (т.б. певні функціональні групи – ОН1 – ЛН2 і т.д.) надають