Реферат - Шляхи підвищення ефективності фізичної освіти
19

ймовірних знань доти, поки не дістануть прямого або непрямого експериментального чи теоретичного підтвердження. За цієї умови гіпотеза перетворюється в теорію. Основою гіпотези є інформаційно- пізнавальна суперечність. Логіка гіпотеза- це логіка руху змісту в формі і на основі суперечності, її розв'язання та одночасно переходу в якісно новий зміст. Дослідження процесу постановки і розв'язання проблеми дають можливість визначити дослідні процедури, що становлять структуру етапу побудови гіпотези, а саме: висунення припущення щодо розв'язання проблеми, тобто ймовірне пояснення, узгодження неузгоджених суджень, інформацій; обгрунтування висловленого припущення на основі вірогідних фактів; формулювання висновків. Отже, підсумовуючи сказане, можна виділити узагальнені процедури й операції, які характерезують навчально- пізнавальну діяльність учнів, спрямовують аналіз проблемної ситуації і розв'язання проблеми: сприйняття інформаційно- пізнавальної суперечності; її аналіз; осмислення суперечності бачення проблеми; формулювання проблеми; висування припущення для пояснення суперечності; обгрунтування висловленого припущення; перевірка правильності висунутого припущення; доведення істинності аргументів; формулювання висновків у формі нових знань. Структура навчальної діяльності при вивченні фізики в школі включає в себе таку специфічну групу дій, які повинні бути засвоєні учнями в процесі вивчення фізики і характерні саме для фізичного пізнання: спостереження, вимірювання, експериментування тощо. Як відомо, ефективність засвоєння знань залежить від підключення до процесу пізнання різних органів почуття людини і ґрунтується на безпосередніх відчуттях, сприйняттях, представленнях при контакті з реальними предметами і явищами. Звідси випливає необхідність розвитку уяви в учня. Виховання уяви Сутність діяльності уяви заключається в тому, що на основі наявних знань, уявлень і спостережуваних фактів виникає створення нових абзаців. Уява має велике значення у всіх видах людської діяльності. Без неї неможлива і продуктивна навчальна робота. Тільки при наявності добре розвинутої уяви учень може яскраво уявити ті явища, події, які недоступні безпосередньому сприйняттю. Кожний урок повинен вносити свій вклад у розвиток уяви учня. Особливу увагу слід приділити організації творчих робіт, коли від учнів вимагаєть самостійне створення нових образів. Вчителі майже завжди можуть правильно проаналізувати результати діяльності уяви учнів в тому чи іншому виді їх творчих робіт. Правдоподібно - неправдоподібно, доцільно - недоцільно, істотно - неістотно, оригінально – неоригінально - такі і інші оцінки часто допомагають увійти уяві в потрібне русло, і учень добиваєтья результату, більш-менш відповідаючого позитивним критеріям. Ефект організації творчої діяльності учнів значно вищий, коли вчитель не тільки знає, яким повинен бути образ, але і уявляє собі процес створення. Творча уява включає в себе цільову установку і спосіб перетворення об'єктів дійсності. Цільова установка визначає, як і в якому обсязі повинен бути використаний матеріал вихідної ситуації і що повинно бути залучено із минулого досвіду для розкриття образу, теми, тобто цільова установка направляє, спрямовує процес перетворення в потрібне русло, обмежуючи його певними рамками. Спосіб перетворення включає в себе наступні компоненти: відбір матеріалу шляхом співвідношення наявних сприймань, уявлень, понять, знань з поставленою метою; систематизацію відібраного матеріалу, тобто визначення відношень між окремими предметами, частинами, рисами, функціями і т.д.; обробку відібраного і систематизованого матеріалу, що відповідає виду творчої роботи. Кожен із компонентів способу перетворення знаходиться в певній залежності від вихідної ситуації, теми і мети перетворення. Неправильний відбір, неправильна систематизація, неуміла обробка матеріалу, викривлюючи вихідну ситуацію (конкретні закономірності, умови задачі, факти дійсності і т.д.), обмежують образ уяви в обєктивному значенні. Якщо вказані компоненти (всі або якийсь із них) не відповідають темі чи цільовій установці, то образи гублять осмисленість. У відповідності з психологічними особливостями особистості, різним об'ємом і якістю знань і умінь, варіанти відбору систематизації і обробки матеріалу будуть нескінченно різноманітними. Це обумовлює індивідуальну неповторність кожного образу, його новизну і оригінальність. І так, основними якісними показниками повноцінності образів являються: об'єктивне значення образів, тобто їх відповідність вихідним умовам або ситуаціям; осмисленість образів, тобто їх відповідність цільовій установці або замислу; новизна і оригінальність образів, тобто своєрідністть, яскравість, ємкість. Відбір, систематизації і обробки матеріалу можуть лише тоді проводитись успішно, коли в учнів наявні для цього необхідні знання і уміння, коли учні добре розуміють тему і цільову установку. Уява лише тоді об'єктивна і продуктивна, коли вона опирається на міцні знання, уміння, навики і розуміння. Аналіз творчих робіт за схемі - відбір, систематизація і обробка матеріалу у відповідності з цільовою установкою, темою і вихідними умовами - дозволяє судити не тільки про те, які результати, але і як вони одержані. Якщо вчитель встановлює, що учні не вміють правильно відібрати матеріал у відповідності з поставленою метою, то і виховання уяви потрібно починати з навчання швидкому і цілісному відбору матеріалу. У інших учнів можуть виникнути ускладнення в систематизацї. Саме тому їх потрібно вчити використовувати відібраний матеріал так, щоб він найкращим чином відповідає темі і меті. Так само треба вчити учнів підпорядковувати всі доступні їм засоби обробки матеріалу певному замислу. Все це дає можливість учням орієнтуватись у виучуваному матеріалі, зосереджуватись на основних, вирішальних моментах творчості. У всіх випадках необхідною умовою продутивної творчості являється міцне оволодіння відповідними вихідними навичками і уміннями. Важлива роль в цьому належить фізичному експерименту . Спостереження, вимірювання , демонстрації і аналіз набутих учнями даних є по суті відтворенням основних методів дослідження фізики як науки . Демонстрація дослідів – це , безумовно , важливий елемент методики навчання фізики , але для школярів є малопереконливим . Якщо учень тільки пасивно спостерігає

---

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7