Шматками розірветься морок,

І ти, нащадче мій, збагнеш,

Як крізь тисячолітній морок

Розгорнеться простір без меж.

Збагнеш оце, чим серце билось,

Яких мій зір наглядів мет,

Чому стилетом був мій стилос

І стилосом бував стилет.

Недарма одні письменники дістали назву «представ-ники «розстріляного відродження», інші, ті, що емі-грували, — «представники «празької школи». А ще ча-стина творила на замовлення тоталітарної системи. Цікаво, хто з них живе після смерті?

Тему про дисидентський рух я розпочинаю віршем В.Симоненка:

Можна вірить другові чи милій,

Марить уві сні чи наяву,

Білизну червневих ніжних лілій

Заплітать букетами в пісні.

Можна жить, а можна існувати,

Можна думать — можна повторять,

Та не можуть душу зігрівати

Ті, що не палають, не горять.

Люди всі по-своєму уперті,

Народившись помирає кожна,

А живуть століття після смерті

Ті, що роблять те, чого не можна.

Що ж робили дисиденти? Чи будуть вони жити сто-ліття після смерті?

Століття — це народження й апокаліпсис тисячі життів. Це вічність в очах історії. До заняття «Світ на межі тисячоліть» я запропонувала студентам виготовити візитні картки XX століття, до яких увійшли такі ком-поненти:

1. Емблема століття.

2. Епіграф століття.

3. Видатні постаті XX століття в галузі економіки, політики, культури. Розповідь про одну з них.

4. Найважливіші події віку.

5. Уроки XX століття.

6. Побажання віку прийдешньому.

Ми спробували коротко, у загальних рисах, зма-лювати портрет XX століття. І я думаю, це не було без-глуздо, адже минуле — джерело мудрості для кмітли-вих людей. Ще в Біблії було записано про події нашого століття: «Постане народ на народ, і царство на цар-ство, і голод та землетруси постануть місцями. І бага-то хто в той час спокуситься, і видавати один одного будуть, ненавидіти. І через розріст беззаконства любов багатьох охолоне» (Євангеліє від св. Матвія, 24, 7, 10, 12). «І видасть на смерть брата брат, а батько — дитину. І діти повстануть навпроти батьків» (Євангеліє від св. Марка, 13, 12). «Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухняні, невдячні, непобожні, нелюбовні, запеклі, осудливі, нестримливі, жорстокі, ненависники добра, зрад-ники, нахабні, бундючні, що більше люблять розкоші...»

...нелегка епоха

Оцей XX невгамовний вік.

Завихрень — безліч, тиші — анітрохи

і струсам різним утрачаєш лік.

Звичайні норми починають старіти.

Тривожний пошук зводиться в закон.

Коли стоїть історія на старті

Перед ривком в космічний стадіон.

Л.Костенко

Сто років мучених надій

І сподівань, і вір, і крові,

Синів, що за любов тавровані,

Сто серць, як сто палахкотінь.

В.Стус

Епоха спорту і синтетики.

Л.Костенко

Століття — зморшка на чолі Землі:

Всесвітні війни, революційні грози.

І.Драч

Вік такий: скажений, шалений,

Шосейний, атоми й гени, —

Ловлять генії, —

Одне слово, двадцятий.

Б. Олійник

Колесо історії зупинити неможливо. Позаду XX сто-ліття, попереду — XXI. Нам вирішувати, чим воно ста-не: початком нового чи початком кінця. Постійні війни і катастрофи притупили нашу свідомість, засмітили наші душі, а голуби вже не летять до наших рук. Але вони ще опустяться на долоні маленьких дітей, котрі відкри-ють двері у XXII століття.

Побажання віку грядущому: Не розмінюйте любов на дрібниці й жадобу. Бо «любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить в усе, сподівається всього, усе терпить!» (І Посл. ап. Павла до кор., 13, 4—7) Любові вам, миру, здоров'я і щастя, прийдешні покоління!