Реферат на тему:

„Психолого-педагогічні умови забезпечення колекційної спрямованості трудового і професійного навчання учнів допоміжної школи”.

план реферату

Трудове виховання як один з найважливіших засобів корекції і розвитку розумово відсталої дитини.

Корекційна спрямованість навчання дітей з обмеженими розумовими можливостями:

а) спрямованість свідомості в процесі діяльності;

б) заміна і спрощення поставленого завдання;

в) порушення орієнтації в завданні;

г) про взаємозв’язок навчання і розвитку розумово відсталих школярів;

д) про корекційні можливості естетичного виховання учнів допоміжної школи;

е) роль корекційно-виховної роботи у формуванні прийомів запам’ятовування і відтворення відсталих школярів.

Роль вчителя в навчанні і розвитку розумово відсталого школяра.

Роль уроків додаткової корекції знань і умінь учнів у створенні міцної основи для успішного навчання дітей.

Висновки.

Трудове виховання в допоміжній школі – основа всієї навчально-виховної і колекційної роботи.

В умовах спеціально організованого навчання, трудове виховання учнів розглядається як важливий засіб корекції, розвитку і формування особистості розумово відсталих учнів, підготовки їх до трудової діяльності після закінчення школи.

Роль фізичної праці в корекції розвитку учнів допоміжної школи важко переоцінити. Фізична праця вимагає від працюючого не тільки фізичного, а й розумового напруження, вона впливає на всі функції людського організму.

Трудове навчання і виховання в допоміжній школі ефективно використовуються для формування в учнів таких важливих якостей особистості, як уміння працювати в колективі (зважати на інтереси його членів, узгоджувати їх з власними інтересами), уміння керувати собою в процесі праці.

Специфіка навчального процесу в допоміжній школі вимагає тісного зв’язку трудового виховання із загальноосвітніми навчальними предметами. Це – необхідна умова високої якості навчання і підготовки до самостійного життя дітей з особливими потребами.

Зв’язок цей двобічний і взаємозумовлений. Як у процесі трудової діяльності систематично використовуються знання, здобуті на загальноосвітніх уроках (про міри часу, одиниці маси, довжини, про математичні, мовні та інші закономірності, властивості окремих предметів і явищ тощо), так і під час вивчення загальноосвітніх предметів використовуються вміння, набуті в процесі трудової діяльності (вміння вимірювати, обчислювати, розбирати, монтувати тощо).

Подібні зв’язки характерні для всієї навчальної діяльності учнів, яка повинна будуватись на основі самостійного використання набутого досвіду, засвоєння знань і вмінь, самостійного пошуку способів розв’язання завдань. За таких умов зв’язок загальноосвітніх знань і трудової діяльності дитини стає стимулом до активізації виховного і навчального процесу, максимально сприяє корекції розвитку учнів ДУШ.

Корекційна спрямованість навчально-виховного процесу посідає особливе місце в дефектологічній науці і практиці. У чому ж полягає корекція вад розвитку таких дітей, що є її сутністю, як співвідносять корекція і навчання, які ланки педагогічного процесу дають змогу виправляти недоліки розвитку, як використовувати можливості навчального процесу для колекційної роботи з дітьми? Саме ці питання найбільш цікавлять науковців та педагогів.

Спеціальне завдання освітнього закладу для дітей з обмеженими розумовими чи фізичними можливостями – корекція вад психофізичного розвитку. Важливим для розуміння шляхів його розв’язання є теоретичне положення Л.Виготського про принципову можливість розвитку таких дітей завдяки формуванню в них вищих психічних функцій, соціальних за походженням і регульованих свідомістю.

Вищі психічні функції – та сфера, що має вирішальне значення для вирівнювання наслідків дефекту і створює можливості для педагогічного впливу. Становлення нижчих психічних функцій відбувається за рахунок утворення вищих, а їх формування – лише завдяки культурному розвиткові. Саме він, на думку Л.Виготського, є тією головною сферою, завдяки якій можлива компенсація недостатності аномальної дитини і де неможливий органічний розвиток, там відкритий безмежний лях для культурного зростання. Аномальна дитина здатна до культурного розвитку. В неї формуються вищі психічні функції й способи діяльності, що лежать в їх основі. Культурна недорозвиненість такої дитини, не сформованість вищих психічних функцій є наслідком своєрідності її розвитку.

Культурне становлення дитини, під час якого формуються вищі інтелектуальні функції (мислення поняттями, логічна пам'ять, довільна увага тощо) та характерологічні утворення, відбувається передусім у процесі цілеспрямованого педагогічного впливу на неї. Саме воно дає змогу попереджати дисгармонійність, уповільнення та віддаленість від норми. Чим раніше розпочнеться ця робота, тим вагомішим буде її результат.

За відсутності необхідного цілеспрямованого впливу з боку вчителя розумово відсталі школярі не підпорядковують своїх окремих дій поставленому перед ними завданню.

Такі учні виконують завдання у відповідності з тим, як вони його усвідомлюють. Оскільки рівень аналітико-синтетичного мислення цих школярів вкрай низький, вони не в змозі осмислити усієї складності завдання і здійснити його з урахуванням усіх вимог. Діючи у невідповідності з об’єктивно поставленого перед ним метою, розумово відсталий школяр керується, разом з тим, своїм власним, своєрідним усвідомленням завданням. Не маючи змоги осмислити поставлене завдання в усій його складності і намітити відповідний план дій, він починає виконувати його з урахуванням не всіх даних і вимог, що в ньому містяться, а тільки деяких з них. Завдання виявляється замінене іншим, подібним, проте менш складним. Приклад. Виготовлення указок. Перш за все необхідно вистругати всі сторони заготовки під прямим кутом, а потім заокруглювати та поступово ?????????? їх. Учні зразу заокруглюють, що й призводить до неякісного виконання.

Для розумово відсталих школярів характерна тенденція починати виконання завдання без необхідної попередньої орієнтації в ньому, без аналізу його умов і дій, без активної мислительної роботи над планом і вибором засобів, які забезпечили б досягання мети.

Приклад. Я запропонував учням виготовити дитячі носилки, перед тим, уважно розглянути креслення (розміри і т. інше), ознайомились із зразком, щоб згодом відтворити по пам’яті. Виконуючи це завдання, учні зовсім не враховували величину брусків та місце розташування