При відсутності культурного впливу посилюється відхилення аномальної дитини від норми, вона розвивається повільно та нерівномірно. Основа спеціального педагогічного впливу на неї – корекція вад розвитку.

Без цілеспрямованого виправлення недоліків знижується ефективність навчання і виховання дітей, ускладнюється процес опанування знаннями, вміннями та навичками.

У спеціальній школі корекція навчання та виховання – єдиний педагогічний процес. Корекцію здійснюють під час навчально-виховної роботи, а всі аспекти навчання (організація, зміст, методика) корекційно спрямовані й допомагають виправляти вади і впливати на психофізичний розвиток учня. Саме корекційно спрямоване навчання є провідним фактором у розвитку дитини і вадами. Втім, корекція і навчання, як розвиток і навчання, - поняття нетотожні. Відмінність полягає в меті, особливостях педагогічного процесу та показниках його ефективності.

Мета навчання – озброєння учнів знаннями, вміннями та навичками, а корекції – виправлення вад психічної та фізичної сфер, розвиток дитини в цілому. Їх реалізації сприяють усі ланки педагогічного процесу. Однак від того, що саме має виправлятися і розвиватися, залежить специфіка організації педагогічного процесу, пошук відповідних методичних засобів і добір змісту навчання.

Це передбачає створення умов, необхідних не лише для засвоєння учнями програмного матеріалу, а й для подолання недоліків розвитку відповідно до заздалегідь визначеної спеціальної мети заняття та предмету корекції (вад мовлення чи навчально-практичної діяльності, інтелекту чи особистості тощо). Організація такої роботи має широкий діапазон: визначення оптимальної форми навчання (урок, екскурсія, практичне заняття – індивідуальне чи групове, типу і структури уроку, підбору методів і прийомів навчання тощо.

Цілеспрямований добір змісту навчання та використання його можливостей має особливе значення для проведення колекційної роботи. Виправлення вад дитини та її навчання можна здійснювати на тому самому програмному матеріалі. Проте не будь-який навчальний матеріал корекційне значення. Наприклад, аби сформувати розумові дії, треба створити умови для усвідомлення навчання. Спеціально дібраний зміст навчання сприяє цьому.

Тут слід звернути увагу на те, яке важливе значення має підбір виробів, які виготовляються на уроках столярної справи, адже результати будуть тоді, коли буде відповідна мотивація і дитина усвідомить практичне значення цієї роботи.

Вироби, що плануються для виготовлення у 5-му класі такі: полиця, дитячі носилки, лопата для снігу, ручки для лопат, сапів, граблів, щіток, швабра, підставка для квітів, рамка для табурета, гра „Колобок”, зразок з'єднання унівдерева, стенд „Класний куточок”, підставка для свердл і олівців, шпаківня, гра „Вередлива ноша”, зразок хрестового з'єднання (підставка для ялинки), кронштейн для ампельних рослин, гра „Влучи м’ячем”, решітка для ніг.

Як видно з цього підбору виробів. Програмний практичний матеріал у 5-му класі дуже насичений і вироби підібрані з метою їх застосування на практиці.

Аби досягти корекційної мети, слід визначити відповідні методичні засоби (прийоми) тощо. Для формування розумових дій на уроках застосовую спеціальні навчально-практичні завдання (для уяви-пояснення, супроводжувані певними уточненнями, набуттям чуттєвого досвіду тощо). Для перевірки результативності роботи визначаю її показники. Якщо про ефективність навчання свідчать засвоєні учнями знання і способі дій, то дієвість корекції вимірюється за параметрами їх розвитку. Загальні ознаки розвитку особистості – це формування всіх структурних компонентів діяльності (ігрової, навчальної, особистісних творень. Показником розвитку дитини є усвідомлення знань і способів дій, які вона опанувала в процесі навчання і може використовувати на практиці.

Основа усвідомлення – діяльність мислення, спрямована на розуміння змісту предмета, виділення в ньому істотних властивостей і зв’язків. Результат – здатність словесно відтворити, пояснити й обґрунтувати сутність предмета та застосувати усвідомлені в практичній діяльності. Усвідомленість учіння можлива за умови виконання і засвоєння дитиню цієї діяльності: осмислюється лише те, що здійснюється.

Усвідомлення навчання – не лише один з найзагальніших показників ефективності корекційного впливу на школяра, а й важливий його предмет. Становлення усвідомленості учіння передбачає корекційно-розвивальну роботу в напрямках формування цілеспрямованості навчальної діяльності; розвитку розумових дій, що є основою процесу усвідомлення (порівняння, аналізу, узагальнення різних рівнів для отримування, електричних і теоретичних знань). організовуючи цей процес, даю змогу осмислювати навчальний матеріал, розвиваю словесне опосередкування діяльності (фіксуючого, супроводжуючого, плануючого мовлення, вміння переказати, пояснити, обґрунтувати зміст усвідомленого).

Формування в школярів усвідомленості учня за окресленими напрямками можливе тільки за спеціальної організації, визначення відповідних умов, розробки методичних прийомів і засобів корекційно-розвивального впливу та добору певного змісту навчання.

В процесі навчання учнів, ми, вчителі, прагнемо послабити у них наявні дефекти розвитку, а там, де можливо, подолати їх. Як ми знаємо, у них погано розвинене абстрактне мислення. Тому можна було б подумати, що в нашій школі процес навчання повинен будуватися виключно на наочній основі. В дійсності наше завдання полягає не втому, щоб вилучити з навчального процесу моменти абстрагування, а в тому. Щоб вводити їх в необхідному обсязі і поступово виробляти у школярів потрібні навички і прийоми абстрактного мислення. Якщо не організувати навчальний процес у відповідності до цієї мети, це призведе до ускладнення недоліків у розумово відсталих школярів. Тому, готуючись до уроків, продумуючи мету заняття, червоною лінією має проходити „корекція абстрактного мислення”.

Без допомоги вчителя р/в школярі не можуть оволодіти цілим рядом навичок і вмінь, якими нормальні школярі оволодівають самостійно в міру